Науковці провели перше комплексне дослідження біологічних ефектів практик, спрямованих одночасно на психіку та тіло.
Під час медитації активність мозку стала менш вираженою в ділянках, пов’язаних із внутрішнім «ментальним шумом» / фото ua.depositphotos.com
Лише сім днів інтенсивної медитації можуть спричинити зміни, які виходять далеко за межі звичайного фізичного розслаблення, пише The Independent. Зокрема, йдеться про формування нових зв’язків у мозку, про що свідчить нове дослідження.
«Різні культури по всьому світу практикують медитацію у різних формах уже тисячі років, використовуючи її для покращення здоров’я та загального самопочуття. Однак точний вплив таких практик на мозок досі залишається не до кінця зрозумілим», — йдеться у статті.
Зокрема, науковці провели перше комплексне дослідження біологічних ефектів практик, спрямованих одночасно на психіку та тіло, які проводилися у форматі короткої, але інтенсивної програми.
«Ми вже багато років знаємо, що такі практики, як медитація, можуть впливати на здоров’я. Але вражає те, що поєднання кількох практик для тіла й розуму в межах одного ретриту спричинило зміни одразу в такій кількості біологічних систем, які ми змогли безпосередньо виміряти в мозку та крові», — розповів Гемал Патель, автор дослідження, опублікованого в науковому журналі Communications Biology.
За його словами, результати не зводяться лише до зниження рівня стресу чи розслаблення.
«Йдеться про фундаментальну зміну того, як мозок взаємодіє з реальністю, а також про можливість біологічно виміряти ці зміни», — зазначив учений.
У невеликому дослідженні взяли участь 20 здорових дорослих людей. Вони пройшли семиденну програму з проживанням на території ретриту. Вона включала щоденні лекції, близько 33 годин медитації під керівництвом інструкторів та інші пов’язані з нею практики.
До та після завершення ретриту дослідники обстежили мозок учасників за допомогою МРТ. Такі сканування дають змогу виявляти зміни кровотоку, пов’язані з активністю мозку, і таким чином визначати, які його ділянки та мережі стали більш або менш активними.
Крім того, науковці взяли в учасників зразки крові, щоб оцінити зміни, пов’язані з метаболізмом, активністю імунної системи, молекулярною сигналізацією та іншими біологічними процесами.
Дослідники встановили, що під час медитації активність мозку стала менш вираженою в ділянках, пов’язаних із внутрішнім «ментальним шумом» — постійним потоком думок і внутрішніх розмов. На думку вчених, це може свідчити про ефективнішу роботу мозку.
Коли вирощені в лабораторії нейрони піддали впливу плазми крові, отриманої від учасників після завершення ретриту, у них почали формуватися довші відростки та більша кількість зв’язків. Це свідчить про те, що медитація потенційно може підвищувати здатність мозку адаптуватися та перебудовуватися.
Клітини, які контактували з плазмою учасників після ретриту, також продемонстрували підвищений рівень метаболізму.
У зразках крові учасників після завершення програми науковці виявили збільшення кількості як запальних, так і протизапальних сигналів. Це може свідчити про складну адаптивну реакцію імунної системи на інтенсивну практику.
Ефект, схожий на дію психоделіків
Результати сканування мозку також показали, що медитація здатна спричиняти деякі зміни, подібні до тих, які спостерігаються під час психоделічного досвіду.
«Ми бачимо ті самі містичні переживання та характерні моделі нейронних зв’язків, для виникнення яких зазвичай потрібен псилоцибін, але тепер вони були досягнуті виключно завдяки практиці медитації», — сказав доктор Патель.
Псилоцибін — це психоактивна речовина, яка міститься у так званих «чарівних грибах».
Водночас дослідники наголошують, що отримані результати не означають, ніби медитація та психоделічні наркотики мають однаковий вплив. Однак вони свідчать про те, що ці два дуже різні види досвіду можуть задіювати частково спільні процеси в мозку.
Науковці сподіваються, що в майбутньому будуть проведені масштабніші контрольовані клінічні випробування. Вони мають показати, чи здатні зафіксовані біологічні зміни перетворюватися на реальні та значущі терапевтичні переваги для людини.
