На початку листопада у Трускавці на Львівщині відбувся фінал змагань «Дикі дрони», у яких взяли участь 20 команд Сил оборони — переможці двох півфіналів, які відбулись у Трускавці у травні та в Чернівцях у жовтні. Усі учасники — пілоти FPV, важких дронів-бомберів та розвідувальних дронів з реальним бойовим досвідом, для участі у змаганнях командири фактично відпустили їх з позицій. В окремій номінації змагались чотири команди навчальних центрів. При цьому дівчат серед пілотів FPV якось не видно.
Військові батальйону безпілотних систем HUNTSMEN 71 71-ї окремої аеромобільної бригади 8 корпусу Десантно-штурмових військ вже вчетверте беруть участь у події схожого формату. Спочатку були змагання всередині корпусу, потім — всередині операційної зони, в якій вони працюють, потім — пів фінал «Диких дронів». На майданчику у Трускавці їх можна було помітити одразу, бо розмістились вони не у стандартному наметі, як інші, а привезли з собою великий автобус марунового кольору, який використовують у акціях з рекрутингу.
Командир батальйону Владислав Кришталевич та пілот FPV, командир відділення Максим «Монах» розповіли LB.ua про свій досвід і враження від змагань, про те, чим відрізняються польоти тут від бойової роботи, як побудована взаємодія в екіпажі FPV, чи стають дівчата пілотами та чим будуть займатись FPV-шники після війни.
Різниця між змаганнями і бойовими польотами
Політ в бойових умовах і на змаганнях дуже відрізняються, розповідає Максим «Монах».
«Тут трохи стресово, бо потрібно літати на певний результат, і потрібні саме навички пілота: залітати у квадратики, проходити трасу на швидкість. А в бойових умовах літати — це найостанніша навичка», — каже пілот.
Фото: пресслужба змагань Максим ‘Монах’ під час змагань
Реклама
На фронті просто літати замало, основна проблема — налаштування обладнання, каже Максим. Воно дуже ніжне, постійно ламається. І тут потрібні професійні навички, адже ніхто тобі не допоможе: другі, треті номери в екіпажі щось знають, але не на такому рівні, і технічні моменти лягають на плечі пілота.
На змаганнях важливі і маневреність, і швидкість. Ціна помилки — поламаний дрон і вибування зі змагань, каже пілот.
«Якщо ти помилився – далі не проходиш. Якщо в повітрі зачепився, нічого страшного. Якщо впав – уже не злетиш. Ти можеш щось собі зламати, і якщо не полетів — то все», — розповідає «Монах».
Він літає на FPV-дронах приблизно два з половиною роки. П’ять місяців тому у півфіналі вони взяли друге місце. Ми говорили з Максимом у перший день фіналу «Дикі дрони», коли змагались FPV-шники. На другий день були командні змагання з виявлення та ураження цілей, де брали участь також пілоти важких бомберів та розвідувальних дронів. І в перший, і в другий день команда батальйону HUNTSMEN 71 посіла друге місце.
Фото: пресслужба 71 бригади ЗСУ
Під час бойової роботи є важливіші речі, ніж швидке проходження дистанції, каже комбат Владислав Кришталевич: «Набагато важливіше долетіти до цілі, зекономити заряд батареї. Тому там ти це робиш дуже виважено, з розумом».
На FPV-змаганнях потрібно дуже швидко проходити трасу. Це принципово відрізняється від роботи на звичайних радіодронах чи дронах на оптоволокні, каже комбат. У випадку з «Мавіками» і важкими бомберами є елементи відпрацювання, які зазвичай є в бойових умовах: це виявлення цілі, нанесення по ній ураження. Але заходи безпеки та загалом те, як це виглядає, дуже відрізняється від бойової роботи.
«Це окрема, унікальна, повноцінна спортивна дисципліна, яка включає в себе певні елементи бойової роботи. Тому важко порівняти з іншим видом спорту або з бойовим застосуванням», — зазначає командир батальйону.
Реклама
Під час змагань більше адреналіну і перешкод під час польоту. У бойових умовах основна проблема у підготовці до польоту, потім можна нормально долетіти до цілі, а вже на підльоті до неї «набивається рука», бо буває, що радіогоризонт не дозволяє спуститись низько, зайти на ціль так, щоб без картинки хоча би близько влучити по ній, пояснює «Монах».
«На змаганнях потрібно швидше долетіти до фініша, є перешкоди, плюс трохи фонить, через що на швидкості можна не влучити в рамку або вдаритись і розбитись», — розповідає військовий.
Фото: пресслужба змагань Під час замагань ‘Дикі дрони 2026’
Також у бойових умовах більше передбачуваності, тому буває, що на фронті результат кращий, ніж на змаганнях у безпечних умовах, каже «Монах». На змаганнях — це право на одну помилку, на фронті часто — багато спроб: «Там ти робиш одну й ту ж роботу щодня. Твоя задача — налаштувати обладнання і вилетіти. А вильотів по 12-15 на день, і вони щодня одні й ті самі. Ти знаєш, що тобі потрібно робити, і ти спокійний. Буває, що результату цілий день немає, а потім штурм або ще щось — і тоді результат за результатом. Іноді буває, що ворог ніби “замолений” — 15 дронів у нього, а він живий. А буває з першого — і одразу влучив».
На змаганнях команди працюють двійками — пілот і його помічник, так званий споттер. Під час перегонів другий номер просто показує, куди летіти. На бойових завданнях функцій більше: він виносить і готує дрон, показує, куди летіти, веде пілота, обговорює з бойовими черговими, що потрібно робити.
«Коли противник переміщується, пілот, який сидить з пультом і в окулярах, якщо він завис над ціллю, не може подивитись. І якщо противник стріляє, то може збити. Тому другий номер передає пілоту інформацію», — розповідає «Монах».
Якщо в екіпажі новенький, то результат просідає: під час навчання ще немає такого взаєморозуміння, один говорить «ліворуч», інший повертає праворуч.
«А коли ти вже спрацювався з екіпажем, ви з пів слова розумієте один одного, кажеш: “Он там” — і прямо влучаєш», — каже «Монах».
Фото: пресслужба змагань Під час замагань ‘Дикі дрони’ 2026
Реклама
Читайте такожОператори дронів-бомберів 412 бригади Nemesis двічі їздили на навчання НАТО в Естонії. Що їх вразило у 2025 і 2026 роках
Чому важливі змагання
На змагання збирається велика кількість підрозділів — представники прикордонників, десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Сили безпілотних систем.
Як зазначає Владислав Кришталевич, дух змагання допомагає покращити свої навички і загартовує разом з іншими підрозділами.
«Це чудова можливість зустрітися, провести певну взаємодію, поділитися або навпаки — прийняти чиїсь напрацювання», — зазначає Кришталевич.
«Монах» каже, що бере участь у таких змаганнях, бо йому подобається політати, пройти трасу на швидкість, це зовсім інші відчуття, ніж на симуляторі: «Там на розслабоні літаєш, швидко, швидко. А тут трохи розігнався і вже не впевнений, що в рамочку потрапиш. Тут веселіше, ніж на симуляторі, там немає такого спектру вражень, не такий реалізм».
Також на подібних заходах можна познайомитись з виробниками, подивитись, які в них є нові вироби. «Монах» каже, що сам нічого «нарішати» не може, але якщо добре показати себе, то, можливо, щось із нової техніки будуть постачати бригаді.
«В мене купа дронів, сам збираю, це вже як хобі. Я залетів у цю двіжуху у 2024-му, і досі мені подобається», — додає він.
За друге місце у змаганнях на FPV команда батальйону отримала сертифікат на 3 БпЛА Vampire, EcoFlow від SkyFall та сертифікат від VYRIY на 500 000 грн. За друге місце на командних змаганнях — сертифікат на 2 млн грн від Львівської ОВА та два EcoFlow від Skyfall та ГО «Робимо».
Фото: пресслужба 71 бригади Владислав Кришталевич і Максим ‘Монах’ (праворуч)
За словами пілота, призовий фонд — це добре, але у масштабах війни — крапля в морі: «Минулого разу я зайняв друге місце, нам дали сертифікат на півмільйона. Це десять дронів, їх за один день можна витратити».
Реклама
Призовий фонд збільшили порівняно з першим пів фіналом, в якому брав участь підрозділ, каже Кришталевич. Тоді вони теж виграли і «Вампіри», і сертифікати.
«Ще дуже круто, що зробили субвенцію, і підрозділ може подумати, на що ці кошти витратити. Це від 1 до 3 млн за 1, 2, 3 місце. Критично на операційну зону бригади воно не вплине. Але це може дуже допомогти попрацювати над якимись інноваціями або закрити специфічну потребу», — каже комбат.
Безпілотники, отримані на змаганнях, підуть у 2-гу роту бригади, до «вампіристів», каже «Монах»: «”Вампіри” важливі, вони кидають великі бомби і переважно посилки суміжникам або нашій же піхоті. Бо їм підвозу нема, тільки “Вампіри” їх і рятують, щоб не голодували».
Хоча такі дрони теж довго не живуть, їх доволі швидко збивають. Противник або ставить «ждунів», або дивиться, де літають «Вампіри», розповідає військовий: «Якщо вони одразу збивають “Вампір” — це півбіди, але буває, що ведуть його до точки зльоту, збивають дрон, а саму точку закидують КАБами».
Технічні моменти і взаємодія
Обирати певні моделі FPV-шникам не доводиться, в бойових умовах літають на всьому, що дають, каже «Монах». Але є вподобання у дронах — коли постачають одні, потім інші, у пілотів з’являються улюблені моделі. При цьому із сумісністю, за його спостереженнями, бувають проблеми: «Якраз для цього пілот і потрібен, бо кожен раз все по-різному, доводиться все переробляти і звикати. Одним дроном ти при заході на ціль не влучив у неї, бо перелетів. Міняється дрон, ти намагаєшся скинути швидкість — і не долітаєш, бо дрон більш повільний. І кожен раз це змінюється, якби був якийсь золотий стандарт, було би зручніше».
Фото: Вікторія Найдьонова Під час виставки виробників озброєння
Фото: Вікторія Найдьонова Під час виставки виробників озброєння
Фото: Вікторія Найдьонова Виставка виробників озброєння в наметах військових підрозділів і навчальних центрів
Фото: Вікторія Найдьонова Виставка виробників озброєння в наметах військових підрозділів і навчальних центрів
Фото: Вікторія Найдьонова Під час виставки виробників озброєння
Фото: Вікторія Найдьонова Виставка виробників озброєння в наметах військових підрозділів і навчальних центрів
Фото: Вікторія Найдьонова Виставка виробників озброєння в наметах військових підрозділів і навчальних центрів
Також виникають проблеми з платами, новеньких доводиться навчати нюансам. Зараз плата має купу запобіжників, потрібно її правильно встановлювати. Якщо новенький помилився — скоріш за все, при заході на ціль не буде розриву.
Щодо взаємодії з іншими підрозділами — менше проблем, коли FPV-шники працюють у своїй смузі зі своєю бригадою, бо тоді з ними координуються їхні чергові. Якщо вони — приданий підрозділ, тоді чергові, відповідно, теж з інших підрозділів.
«Переважно чергують взводники. Вони теж раніше були пілотами, все прекрасно розуміють, легко дають інформацію, що потрібно робити», — каже пілот.
Читайте також«Сам дрон – це лише патрон». Вечір із екіпажами, що навчаються працювати з Merops – загадковими перехоплювачами Еріка Шмідта
Відбір і навчання в екіпажі
Чи буде літати людина, спрогнозувати важко. Не всі стають пілотами, бо безпілотна складова включає в себе багато різних посад, які потрібно закривати. Відбір відбувається вже у навчальному центрі, в процесі спілкування. І переважно звертають увагу на морально-вольові якості, а не на фізичні дані чи попередній досвід, зазначає комбат.
Реклама
Переважно пілотами відбирають тих, хто вже реалізувався в цивільному житті — як правило, такі будуть мати успіх і у війську. Також беруть тих, хто має якийсь потенціал, певні навички або бажання розвиватися.
Фото: пресслужба змагань Під час замагань ‘Дикі дрони’ 2026
«В нас багато людей, які працювали за напрямком IT. Знов-таки, є певна градація пілотів: пілот розвідки, FPV і важкого бомбера — це різні пілоти. Найскладніша історія — з FPV, туди відбираються найкращі технарі. Потім йдуть напрямок важких бомберів і напрямок розвідки — вони плюс-мінус на одному рівні. Але в нас підрозділ FPV комплектується першочергово і найкращими кадрами з тих, що ми можемо взяти», — каже Кришталевич.
Це можуть бути і звичайні водії. Також в підрозділі багато айтішників та людей, які працювали в сфері обслуговування. Найлегше працювати з людьми, які мають технічну освіту або працювали в технічному напрямку — їм легше опанувати цю FPV-стихію, каже комбат.
Процес підготовки до роботи на фронті переважно виглядає однаково, але все залежить від того, яка атмосфера в підрозділі. Спочатку новенькі їдуть на злагодження після БЗВП, потім потрапляють у підрозділ. Спочатку їх не задіюють, потім починають залучати до бойових завдань. На позиції новенькі навчаються готувати дрони до вильоту, пілот при цьому спостерігає за ними, наскільки вони впевнено це роблять, чи не бояться, розповідає «Монах».
Фото: пресслужба змагань Максим ‘Монах’
«Як правило, працюємо по троє: один літає на дроні, подає звіти, дивиться, як робити обладнання, другий номер — слідкує за боєкомплектом, споряджає дрони, спілкується з черговими, третій номер забезпечує зв’язок. Якщо є місце у бліндажі, ми беремо студента. Коли в нього починає виходити, ми поступово послаблюємо контроль. Від тижня до двох студент проходить стажування, а потім приблизно місяць потрібен, щоб увійти в роботу, “набити руку”. Бо навіть якщо в нього виходить, є купа різних нюансів, які раптом з’являються і потрібно їх якось вирішити», — розповідає пілот.
За пів року чи рік, якщо людині цікаво, можуть допускати її до пілотування. Але просувають і людей, які здатні налаштовувати обладнання, а не лише літати. Попередні старі пілоти йдуть вгору, стають головними сержантами, командирами, і звільняються посади пілотів.
«Один в нас нещодавно прийшов тільки після БЗВП, разом зі мною заїхав на позицію, я його навчав. Він був другим, третім, трохи сумнівався, але він зараз пілотує, бо терміново була потрібна заміна – мені треба було поїхати, плюс ще нова позиція. Ми зараз розширюємось, і потрібні люди», — каже «Монах».
Буває, що людина розбирається в обладнанні, але не літає добре. Навчитись літати нескладно, якщо є бажання, каже «Монах». Якщо немає, військовий просто лишається третім номером — немає сенсу змушувати людину, якщо вона не може літати. Тим більше, якщо щось не виходить у екіпажу, вся відповідальність лягає на пілота.
Фото: пресслужба змагань Під час замагань ‘Дикі дрони’ 2026
FPV-шники — переважно молоді хлопці, хоча бувають і виключення. «Монах» зазначає, що все ж таки молодь швидше вчиться. Найстаршому пілоту у їхньому підрозділі 48 років.
Реклама
«Навіщо нам дідів брати? Нам же на позиції ходити пішки. Зараз же пікапом не заїдеш, все контролюється оптикою. А тягати FPV-шникам багато: дрони, батарейки, обладнання, монітори, станції. Все це займає багато місця. Плюс їжа, вода. Ідеш півкілометра, години дві можна лише перетягувати. Узяв коробку, один раз ходку зробив — вже помираєш. Діди переважно зі своїм болячками не вивозять», — пояснює «Монах».
У їхньому підрозділі було кілька жінок — каже, в них виходить, працюють, як і всі, просто їх мало. У розвідці в них є одна дівчина. За його спостереженнями, дівчат часто можна зустріти на «Мавіках»: «Вони, до речі, на них нормально літають, у дівчат терпіння більше, і цілі теж непогано знаходять».
Фото: пресслужба змагань Під час замагань ‘Дикі дрони’ 2026
Є одна FPV-шниця, але в неї закінчується контракт. Вона справлялася добре, працювала третім номером. Але потім почала готувати їжу побратимам, і більше її на позицію не пускали.
«В нас одна позиція добре харчувалася, а інші голодували, наш кухар що м’ясо, що рибу на вугілля перетворював. Ми його штурнули і поставили її готувати», — розповідає «Монах».
Чим займатимуться FPV-шники після війни
В цілому комбат Владислав Кришталевич погоджується, що це можуть бути зйомки спортивних змагань, що відбуваються на великих швидкостях — наприклад, мотокрос. Але зізнається, що не думав над цим питанням.
«Перше, що спадає на думку — ці смішні рілзи чи меми, коли ти працював FPV-пілотом, а тепер знімаєш весілля, і там чувак залітає в пару, яка одружується, типу, рефлекси спрацьовують…», — жартує Кришталевич.
Вважає, що багато людей залишаться у війську. Пілот FPV для більшості — це тимчасова посада, люди рухаються, стають командирами відділень. Зараз командир роти, командир взводу — колишні пілоти.
«“Монах” вже пілот великий проміжок часу, але тільки з тієї причини, що він не хоче нічого іншого. Йому подобається те, що він робить, та стихія, в якій він живе», — зазначає комбат.
Фото: пресслужба змагань Під час замагань ‘Дикі дрони’ 2026
Генеральним партнером проєкту Defense Tech є компанія F-Drones. Компанія розділяє погляди LB.ua щодо важливості обговорення теми оборонних технологій та не втручається у редакційну політику. Усі матеріали проєкту є незалежними та створеними відповідно до професійних стандартів.
- Сьогодні, 12:51 ВідеоРосіяни вдарили по Запоріжжі
- Сьогодні, 12:29 Вночі під ударом РФ опинилися пʼять великих енергопідстанцій
- Сьогодні, 12:13 «Українська бронетехніка» кодифікувала два нові ударні дрони з оптоволоконним керуванням
Вікторія Найдьонова, журналістка розділу Defense Tech
