Законопроєкт №12258 подається як захист українських виробників, які нібито потерпають від штрафів
Депутатка від фракції «Слуга народу» Галина Янченко після критики законопроєкту №12258, який передбачає залишити один штраф за зрив строків поставки озброєння для виробників – 0,1% за кожен день прострочення, заявила, що до другого читання будуть внесені обмеження. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на заяву парламентарки.
За словами Янченко, Рада розглядатиме законопроєкт у першому читанні, а до другого його ще доопрацьовуватимуть.
«Ще два місяці назад на засіданні комітету під стенограму погодили, що до другого читання будуть внесені обмеження. Нові норми будуть діяти лише для майбутніх контрактів і лише для українських виробників. Тому зрада скасовується. Розходьтесь», – написала вона.
Як зазначила парламентарка, якщо підтримувати виробників українського озброєння не зараз, то потім «може бути пізно».
Як розповіла Янченко в коментарі «Главкому», є три штрафи, які можуть бути накладені на підприємство за перший місяць затримки щодо виконання оборонного контракту:
За винятком дронів, РЕБ та боєприпасів, для яких прибуток обмежений у розмірі до 25%, всі інші виробники обмежені прибутком в 1 % на комплектуючі та 30% на роботи, що в середньому складає 5-7 % по контракту.
Парламентарка наголошує, якщо через ракетний обстріл, відключення світла, логістичні проблеми, мобілізацію відбувається затримка, то загальна сума штрафів за один місяць прострочення може становити до 13%, що перевищує загальний прибуток контракту.
Водночас існує практика, коли виробники надають сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажор, але замовник все одно накладає штрафи.
«Як результат – додаткові витрати на судові процеси. Фактично маємо ситуацію, коли після першого місяця прострочення виробник має доплатити «зверху», щоб продати свою продукцію державі», – пояснила вона.
Нагадаємо, сьогодні, 11 березня, Верховна Рада розгляне законопроєкт №12258, ініційований депутаткою від фракції «Слуга народу» Галиною Янченко. Документ пропонує скасувати штраф у розмірі 7% за прострочення постачання зброї на 30 днів і замінити його лише прогресивною пенею – 0,1% за кожен день затримки, що в підсумку становитиме 3% на місяць.
Законопроєкт подається як захист українських виробників, які нібито потерпають від штрафів. Водночас його критикують як механізм пом’якшення відповідальності за зриви постачань. Зокрема критики наголошують, що допустимий прибуток виробників, наприклад, безпілотників, становить 25%, що значно більше, ніж потенційні штрафи.
Законопроєкт з’явився в листопаді 2024 року після скандалу зі 120-міліметровими мінами українського виробництва. Попри ці проблеми, Міноборони не зняло штрафи з виробника, а уклало додаткові угоди про продовження строків постачання. Це викликало невдоволення інших оборонних підприємств, які тепер вимагають через закон скасування штрафів і для себе.
Проти законопроєкту вже виступили Міноборони, прикордонники та інші силові відомства. Вони попереджають, що зменшення штрафів зробить Агентство оборонних закупівель беззахисним перед недобросовісними постачальниками, а українська армія може залишитися без вчасних поставок критично важливого озброєння.
Раніше Міністерство оборони заявило, що активно розслідує причини постачання неякісних 120-міліметрових мін на фронт. Попередні результати розслідування міжвідомчої комісії щодо постачання неякісних мінометних мін калібру 120-мм вказують на можливі причини дефектів, зокрема неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання боєприпасів, що призвело до їх пошкодження. За цим фактом Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження.
До слова, у 2024 році за контрактами Агенція оборонних закупівель сплатила постачальникам близько 250 млрд грн, а продукції отримала – на менш як 150 млрд грн.
ㅤ
