Фото: od.tax.gov.ua
Україна погодилася скасувати податкові пільги, щоб отримати черговий кредит МВФ, повідомляє Bloomberg. Зокрема уряд планує запровадити ПДВ для всіх ФОП, які заробляють понад 1 млн грн на рік. Тобто пільгу для тих, хто працює на єдиному податку, буде скасовано.
Новина викликала жваві дискусії. Одні кажуть, що влада знов обирає крайнощі: замість боротьби з конкретними випадками зловживання пропонується просто знищити спрощену систему як клас, і такі заходи – це пряма дорога до збільшення «тіні». Інші впевнені: це у будь-якому разі краще, ніж всю вітчизняну економіку перевести на ФОП, як це вже відбулося з рітейлом, HoReCa (готельно-ресторанним бізнесом. — Ред.), консалтингом, ІТ. Немає єдності щодо цього питання і серед експертів.
Наскільки сьогодні доречно скасовувати єдиний податок та звідки брати гроші? Про це – в матеріалі Коротко про.
Що відбувається
26 листопада 2025 року Україна та МВФ оголосили про нову чотирирічну програму на 8,1 млрд доларів. Серед «структурних маяків» — зобов’язання скасувати винятки щодо обов’язкової реєстрації платників ПДВ для спрощеної системи.
— Перекладаю: кожен ФОП із річним доходом понад мільйон гривень — а це приблизно 83 тисячі на місяць — має стати платником ПДВ, — пояснив на своїй сторінці в соцмережі співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. — Для айтівця, консультанта, дизайнера, репетитора з доходом 2 тис. доларів це означає зростання податків утричі: з 7% ефективної ставки до 20–22%.
Прихильники нововведень звертають увагу на те, що сьогодні найманий працівник має платити в рази більше податків, ніж самозайнятий, а невеличке ТОВ – значно більше податків, ніж ФОП. Недивно, що такі викривлення призводять до зловживань, і саме тому ми зараз маємо унікальну організаційну форму – «корпорація ФОПів».
На підтримку цієї думки працює і статистика. Протягом повномасштабної війни кількість нових ФОП зросла більш ніж на 200 тисяч, лише за вісім місяців 2025 року було зареєстровано 65,6 тис. нових підприємців. Кількість ФОП зростає шаленими темпами, і здається, що причина на поверхні: дуже хочеться мінімізувати податки. Ні для кого не секрет, що ФОП в Україні давно стали способом прикриття великих компаній, які не платять ЄСВ та інші платежі повною мірою. Наприклад, щоб мінімізувати оподаткування, великий рітейл ділиться на ФОП – там кожна каса може бути окремим ФОП. Чимало клієнтів ресторанів також знайомі зі схемою, коли офіціант приносить два чеки: один за страви, інший – за напої.
— В умовах війни закономірно зросла тіньова економіка, а велика частина ФОП займаються тим, що просто «відмивають гроші», — висловив свою думку в розмові з Коротко про президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. – Посилення контролю поки що призводить до того, що бізнеси дроблять ще більше, тож потреба у ФОП зростає: потрібно показувати мінімальні обороти грошей, щоб не засвітитися. До речі, головна частина ФОП – це все ж таки не айтівці, про яких так всі люблять писати, а торгівля.
Тож цифри зростання кількості підприємців насамперед вказують на те, що тіньова економіка в Україні розвивається дуже успішно, підсумував Охрименко.
Не тільки мінімізація податків
Проте чимало експертів дотримуються іншої думки.
— Не думаю, що це тільки питання уникнення податків, — каже директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько. – Я бачу тенденцію, що молодь навчається на різноманітних курсах і реєструє ФОП, щоб законно працювати із клієнтами, це веде до збільшення попиту на професійні послуги на кшталт бухгалтерського або SMM-супроводу. Думаю, тут є ще й бажання мати додатковий дохід, крім основної роботи, тобто можна і працевлаштуватись, і мати ФОП для підробіток. Спостерігаю хорошу тенденцію, що навіть невеликі гроші, які приносить додатковий фріланс, фахівці до 30-35 років намагаються заробляти законно.
Хоча, додала експертка, звісно, є й скрите працевлаштування, щоб «зекономити» на податках.
— Збільшення кількості ФОП – це нормальний процес, особливо під час війни, — зазначив у розмові з Коротко про виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – І головна причина – це все ж таки не бажання мінімізувати податки. Такі проблеми, звісно, є, але сподіваємося, що скоро це буде законодавчо врегульовано.
На сьогодні ми маємо значне знищення виробничих підприємств, внаслідок чого люди, які на них працювали, залишилися сам на сам зі своїм життям, пояснює експерт. Деякі виробництва переїхали, але після релокації не всі співробітники змогли поїхати за підприємством. Знайти нове місце роботи сьогодні також непросто. У таких умовах відкриття ФОП свідчить про бажання людей самостійно відповідати за власну долю, а не перекладати проблеми на державу.
Бюджет втратить більше, ніж отримає
Економісти вважають, що наслідки ініціативи можуть бути зовсім не такими, як очікують її автори.
— ФОП із доходом 2 млн на рік сьогодні платить близько 140 тис. грн. Після реформи — 380–430 тисяч, тобто різниця — чверть мільйона, — приводить конкретні цифри Анатолій Амелін. — Ці гроші треба або віддати державі, або… не віддати. Що станеться насправді? Під удар потрапляють 170–250 тисяч ФОП — десята частина від 1,7 мільйона зареєстрованих. Переважно ІТ, консалтинг, професійні послуги. Тобто саме ті, хто створює найбільшу додану вартість. Як вони себе поведуть? Третина зареєструється платниками ПДВ і підніме ціни, розганяючи інфляцію. Чверть закриє бізнес і піде в найм, поповнивши ринок праці, який і так переповнений. Решта – 100-150 тисяч підприємців — оберуть «тінь».
Уряд розраховує отримати додаткові 15-20 млрд грн на рік від ПДВ, але, вважає експерт, якщо порахувати втрати, вийде зовсім інша картина. Зокрема, ті, хто підуть в «тінь», взагалі не платитимуть податки, а це 15-20 млрд прямих втрат. Мультиплікативний ефект від того, що їхні контрагенти теж почнуть «оптимізуватися», дасть ще мінус 10-15 млрд. Плюс витрати на посилення контролю – у підсумку мінус 12–20 млрд на рік. Тобто, робить висновок експерт, бюджет втратить більше, ніж отримає.
Скоротити держапарат і менше красти
Те, що МВФ хоче бачити додаткові джерела покриття дефіциту, цілком зрозуміло. Не зрозуміло інше: чому замість того, щоб знов і знов «скубти гусей», ніхто не розглядає інші шляхи?
Анатолій Амелін пропонує декілька варіантів: скоротити держапарат на 20-30% (що призведе до економії 30-50 млрд на рік – і це буде більше, ніж увесь «виграш» від тиску на ФОП), боротися з контрабандою, менше красти, підняти поріг ПДВ до 3-4 млн.
— Малий бізнес — це не «податкова лазівка», — підсумував експерт. — Це 1,7 млн робочих місць, податки на армію, середній клас, соціальний прошарок суспільства. Ми десятиліттями виводили цих людей із «тіні», переконуючи, що легальний бізнес — вигідно та безпечно. Тепер одним рішенням штовхаємо назад. Чому простіше знищити 150 тисяч бізнесів, ніж скоротити 150 тисяч чиновників?
Економіст Владислав Банков вважає, що ситуація з ФОП потребує обмеження регуляцій і, зважаючи на війну, утримання податків на рівні нижчому, ніж у країн-сусідів. А також приведення граничних обсягів річної виручки у відповідність до європейських вимог.
— Безумовно, ганебною є практика виконання вимог МВФ урядом, яка ставить під питання існування сотен тисяч підприємців, — зазначив Банков у розмові з Коротко про. — Сплата ПДВ, якщо отримуєш річну виручку в 20 тис. євро, – це нонсенс. Адже це валова виручка, а не чистий дохід, а в деяких країнах навіть такий річний дохід не оподатковується! Уряду лише можна порадити приборкати корупцію і бюджетне розкрадання.
Олег Пендзин каже, що, звісно, неприпустимо, коли людина має оборот 5-6-7 млн грн на рік, але працює в «тіні» та показує 500-600 тисяч. Але й обкладати податками все, що ворушиться, — не вихід.
— Потрібно йти іншим шляхом – прив’язувати оподаткування самозайнятих осіб до загального обсягу доходів, як це зроблено в багатьох країнах. Якщо дохід маленький – то взагалі не платити податки, — зазначив Пендзин.
Втім, додав експерт, ФОП – це специфічні особистості. Вони активні, з великим електоральним полем, тому просто так «прикрутити» спрощену форму оподаткування не вийде. Якщо нова угода з МВФ передбачатиме більш жорсткі умови оподаткування підприємців, її імплементація може затягнутися на роки. Тож українські ФОП без пільг в найближчому майбутньому не залишаться.
