Два об’єкти у Вінниці отримають статус пам’яток культурної спадщини історії та мистецтва
Незабаром у Вінниці побільшає пам’яток культурної спадщини історії та мистецтва. До переліку об’єктів на присвоєння нового статусу потрапили стрілецький цвинтар вояків Галицької Армії та Армії УНР та пам’ятник ліквідаторам та жертвам Чорнобильської катастрофи.
Відповідна документація, розроблена департаментом архітектури та містобудування міської ради спільно з Музеєм Вінниці, наразі знаходиться на стадії затвердження, повідомили на сайті Вінницької міськради.
«Історичні, археологічні, архітектурні, монументальні… Пам’ятки поповнять вінницький культурний ландшафт та охоронятимуться Законом, не даючи шансу на забуття подій як із життя міста, так й України в цілому. Іноді вони важкі, часто трагічні, але пам’ять про них однаково важлива для ідентифікації себе у сучасному світі. Присвоєння кладовищу вояків Галицької Армії та Армії УНР та пам’ятнику ліквідаторам та жертвам Чорнобильської катастрофи нового статусу – це продовження процесу, який ми цього року активізували. Його мета – вишукати у міському просторі маркерні об’єкти, які матимуть найвищий ступінь охорони та популяризації», – каже головний архітектор Вінниці Євген Совінський.
Він зазначив, що така робота проводиться вперше після 1997 року. На сьогодні у Вінниці статус пам’яток культурної спадщини мають 201 об’єкт.
Для довідки:
Стрілецький цвинтар вояків Галицької Армії та Армії УНР – одне з найбільших захоронень на Поділлі періоду Перших визвольних змагань. Науковці припускають, що у 1919-1920 роках вічний спочинок тут знайшли щонайменше дві тисячі вояків, серед них — видатний український критик та публіцист, поручник Микола Євшан (Федюшко). Прах Героїв був виявлений під час археологічних робіт пошукового центру «Доля» та Центру історії Вінниці у 2020 році.
Пам’ятник ліквідаторам та жертвам Чорнобильської катастрофи встановили навпроти Центрального автовокзалу Вінниці у 1996 році. Він був одним із перших в Україні місць пам’яті на честь тих, хто врятував світ від атомного лиха у 1986 році. Авторами монумента стали скульптор Юрій Козерацький та архітектор Ігор Єзерський.
