Те, що Романівська селищна рада увійшла до числа десяти громад Житомирщини, які удостоєні права презентувати свій доробок у процесі проєкту «Спадщина Незалежності», саме по собі варте особливої відзнаки.
Адже хто б і що не казав, раніше Романівщина вважалася таким собі малопримітним регіоном Житомирщини, а музейно-туристичний потенціал і здобутки місцевих краєзнавців опинялися на узбіччі уваги всієї області. І тому краєзнавчий форум «Урочище Виспа: спадщина та майбутнє», який мав пройти у Романові 19 серпня 2025 року, повинен був підтвердити потужні, відчутні зрушення у сфері туристично-краєзнавчої привабливості Романівської громади.
Одразу ж зауважимо: форум відбувся і став цікавою, значимою і помітною подією у масштабах не стільки Романівщини, скільки у розумінні сучасного місця нашої громади у культурно-духовному житті всієї Житомирщини. Нехай до Романова з нагоди участі та проведення форуму 19 серпня і не приїздили найвищі керівники Житомирщини, нехай під час обговорення спадщини та майбутнього урочища Виспа у сесійному залі Романівської селищної ради не було депутатів Верховної Ради України (вони були в інших громадах Житомирщини), однак за рівнем інтелектуальної змістовності, конкретики і проблематики заявленої до обговорення проблеми романівський форум може дати неабиякої фори таким краєзнавцям із Коростеня, Звягеля, Овруча чи Малина. Так, у Романові 19 серпня не було театралізованого чи фестивального дійства, зате у великому залі Романівської селищної ради за дві з лишком години прозвучало немало важливих зауважень, плідних пропозицій, які дали багато поживи для подальшої роботи у сфері збереження, а ще більше – у напрямі популяризації історико-культурної спадщини Романівщини як регіону із визначним минулим.
Чиї виступи варто відзначити найперше? Насамперед виступ директора департаменту екології та природних ресурсів Житомирської ОВА Олександра Кондратюка. Олександра Павловича не варто презентувати романівчанам, оскільки він всуціль тутешня людина і має славу ретельного дослідника, неабиякого знавця місцевої історії. Олександр Кондратюк безумовно входить до елітного прошарку краєзнавців області, і це звання він здобув роками самовідданої праці. У залі Романівської селищної ради він розповів про чимало аспектів природничого характеру, які стосуються урочища Виспи. Для романівчан Виспа здавна було місцем відпочинку, однак поряд із популярністю острів мав і має досі магічну здатність утримувати довкола себе низку таємниць і поки ще мало досліджених сторінок минувщини Романівської громади загалом. О. П. Кондратюк наголосив на тих першочергових проблемах і завданнях, які можна вирішувати вже завтра або ж – негайно і без зволікань. Якщо питання про розширення мосту на острів вимагає певної ресурсної підготовки (але воно вкрай актуальне, бо сприятиме інтенсифікації потоків води, а це зі свого боку покращить ситуацію із наповненням води киснем), то проблема використання Виспи як пасовища для корів та кіз має вирішуватися швидко чи навіть негайно. Людська байдужість і безкарність у питаннях бережливого ставлення до природи дуже яскраво проявляється у ставленні романівчан до урочища Виспа. Окрім корів і кіз, існує питання щодо використання водойми як майданчика для миття автомобілів, що категорично недопустимо згідно з елементарними нормами цивілізованого життя. А рух автомобілів на острів взагалі виходить за межі уяви дбайливого ставлення до урочища, яке може бути справжньою перлиною і оазою природної краси і досконалості. Та хіба лише це? А якою є ситуація у місцях, де людські городи межують із берегами річки. Тут владі доведеться провести ретельні обстеження, аби конкретно і адресно висловити відповідні зауваження до власників садиб, які системно (чи нехай навіть і епізодично), але забруднюють головну водну артерію Романова. Все це впливає на культуру і красу довкілля. Навіть підгодівля качок і лебедів як вияв людської доброти та уваги до пернатої фауни є вкрай небажаним елементом у питанні збереження автентичної краси урочища Виспа.
Виступ О. П. Кондратюка став своєрідним стартом для подальшого обговорення головної теми форуму. У виступі старшого наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександра Тарабукіна йшлося про відчутне пожвавлення роботи зі збереження історичної спадщини Романівщини. Особливо потужними імпульсами цього процесу є популяризація знань про історичне минуле Романова і довколишніх територій. Красномовними проявами цього процесу є бездоганна репутація краєзнавчого музею Романівщини, а також низка ініціатив із середовища небайдужої громадськості. Чимало жителів Житомирщини знають про Романів, про урочище Виспа, про діяльність графа Ільїнського саме із розповідей під час імпровізованих екскурсій Романа Лотиша. Адже саме його ентузіазм та наполегливість неабияк підсилили сплеск інтересу до історії Романова у середовищі дітей, підлітків та молоді Романівської громади. Олександр Тарабукін не обминув увагою дуже важливого питання, яке неодноразово виникало у тих людей, хто давно і активно цікавиться минулим Романівщини. Йдеться, звісно ж, про дослідження матеріальної спадщини графів Ільїнських-Стецьких і насамперед питання щодо археологічних досліджень місця розташування зруйнованого палацу.
Це питання неодноразово порушувалося до рівня реального старту діяльності археологів на місці велетенської садиби графа Ільїнського. Нинішнє пожвавлення процесу популяризації історії Романівщини сприяє не лише покращенню туристичної привабливості Романівської громади, але й обов’язково призведе до відновлення роботи археологів на місці колишнього палацу. Але перш ніж археологи розпочнуть реальні дослідження, у найбільшому і найкращому парку Романова варто ретельно прибрати. Процес із встановлення інформаційних табличок із розповідями про певні території, певні місця Романова є закономірним наслідком зростання уваги місцевих жителів до своєї історії.
Про розвиток туристичного потенціалу Романова говорили у своїх виступах науковці Поліського національного університету, які працюють на кафедрі економіки, підприємництва та туризму. Анна Осіпчук та Світлана Тищенко розповіли про те, наскільки перспективним для майбутнього розвитку Романівської селищної ради є розвиток туристичної діяльності у всіх без винятку її вимірах та проявах. Про туризм як чинник місцевої економіки і джерело доходів місцевого бюджету розповідала начальник відділу обласного управління культури та туризму Алла Бондарчук. Вона зауважила, що подальший розвиток та вдосконалення підходів проведення фестивалю «ЕтноВир на Виспі» стане потужним підсилювачем туристичної привабливості Романівської громади. До речі, дуже важливим фактором для становлення туризму як фактору розвитку громади є так звана міжмуніципальна співпраця. Наприклад, Романів у співпраці із краєзнавцями та музейниками сусідньої Миропільської громади спроможний створити і змістовно вдосконалити потужний і популярно перспективний туристичний маршрут, який користуватиметься неабиякою популярністю у жителів Житомира і так само у жителів інших регіонів Житомирщини.
Загалом форум «Урочище Виспа: спадщина та майбутнє» сприяв появі низки цікавих, неординарних пропозицій стосовно розвитку туризму не лише у ході відвідин острова Виспа. «Виспа для Романова є символом нашого нереалізованого потенціалу», – зазначила у своєму виступі ще одна спікерка заходу, голова молодіжної ради Марина Беркута. І справді, ці слова можна назвати гаслом для сучасного Романова як місця трохи підзабутої, але ж прямо-таки титанічної слави, про яку не можна забувати. А ще краще – її треба відновлювати і чимраз примножувати.
Віктор Першко
