Десятирічний чернігівець Дмитрій Терентьєв чекає на батька з полону, який там вже півтора року.
Мати хлопчика загинула у березні 2022-го під час обстрілу Чернігова росіянами.
Зараз він живе з бабусею.
Про це повідомляє Суспільне Чернігів.
Бабуся Марія Деревянко разом з онуком ходить на акції підтримки безвісти зниклих та полонених з 32-ї окремої механізованої бригади.
«Доньки вже не повернеш, доньки вже немає, але ж хочу, щоб у внука хоча б тато був. Тому ми робимо все можливе», — говорить Марія Деревянко.
Жінка розповіла, що 16 березня 2022 року її дочка пішла містом, щоб знайти продукти для сім'ї:
«Попрощалася з нами, сказала: «Мам, бережи Діму. Дімо, слухайся бабусю». Пішла, ще розвернулася, рукою так помахала: «Пока-пока, я скоро буду».
Як потім розповіли Марії очевидці, коли почався обстріл, дочка встигла сховатися до підвалу.
«Вже здалося, що начебто притихло — вони тільки вийшли й приліт. Поряд десь був приліт і попадали всі, але не піднялась лише вона. Осколок їй таз розтрощив і скоріш за все до хребта дістав. Тому що ноги в неї відразу відмовили, але вона ще була жива. Тобто помирала вона довго, повільно, стікаючи кров'ю, розуміючи, що з нею сталося», — каже Марія Деревянко.
Батько Діми Роман Терентьєв пішов служити до 32-ї окремої механізованої бригади у лютому 2023 року. А влітку зник безвісти на Куп'янському напрямку, розповіла Марія.
«Останній зв'язок у мене з ним був у червні. У нього 12 червня день народження. Я написала, привітала його, він написав: «Дякую», і на цьому все, більше зв'язку не було. Ходили до поліції з Дімою, заяву писали. Діма ходив, тому що ДНК брали. Я довго від нього це приховувала, тому що дитина хвилювалася все-таки: нема мами, тут ще за тата таке».
За деякий час, каже Марія, вона побачила фото та відеопідтвердження, що її зять у полоні. Торік у грудні у Міжнародному комітеті Червоного Хреста цю інформацію підтвердили. У березні 2024-го мати Романа отримала офіційного листа.
Наразі Діма разом з бабусею передали Роману листа через Національне інформаційне бюро.
«Написав: «Папочка, я тебя очень сильно люблю, я скучаю, жду тебя». Ми так і не знаємо, чи дійшов той лист до нього, чи ні».
