Відомо, що 15 років тому ці павуки опинилися на межі вимирання.
Зазначається, що розмах витягнутих ніг цього павука здебільшого становить 65-70 мм / колаж УНІАН, фото Вікіпедія
Тисячі гігантських павуків, які можуть виростати до розміру долоні людини, живуть у Великій Британії завдяки програмі розведення в зоопарку Честера, пише The Guardian.
«Великий сплавний павук — нешкідливе павукоподібне, яке відіграє життєво важливу роль у водних екосистемах, але 15 років тому опинилося на межі вимирання через втрату середовища існування. Честерський зоопарк співпрацював з RSPB (Королівське товариство охорони птахів — УНІАН), щоб виростити сотні малюків павуків, тримаючи їх окремо в пробірках, щоб вони не з’їли один одного», — пояснили у виданні.
У матеріалі продовжили, що павуків годували за допомогою пінцета у біологічно безпечному розпліднику зоопарку, доки вони не виросли досить великими, аби їх можна було випустити в дику природу.
У зоопарку Честера додали, що в цьому році у павуків був найкращий шлюбний сезон за всю історію спостережень. За оцінками RSPB, у Великій Британії живе 10 тисяч самок, які розмножуються.
Також у зоопарку зазначили, що розмах витягнутих ніг цього павука здебільшого становить 65-70 мм, тобто це приблизна ширина людської долоні або довжина новонародженого щура.
Зазначається, що павуків вирощували вручну з 2011 по 2013 роки, після чого їх випустили в дику природу. Честерський зоопарк повідомив, що допоміг випустити «тисячі» павуків 10 років тому та додав, що «ви не можете їх не помітити, адже вони виростають до розміру вашої долоні!».
«Ми дуже пишаємося тим, що є частиною цієї природоохоронної програми порятунку розмноження, працюючи разом з нашими друзями з RSPB, щоб запобігти вимиранню великого сплавного павука», — йдеться в повідомленні зоопарку на X.
Зазначається, що першу популяцію таких павуків у Великій Британії в 1956 році виявив арахнолог доктор Ерік Даффі у джерелах річки Вейвені, що в Східній Англії.
«Звісно, немає нічого страшного у збільшенні кількості павуків. Це величезний природоохоронний успіх, як для павуків, так і для ширшого відновлення середовища існування, що сприяє цьому успіху. І більше природних біоконтролів (навіть якщо цей вид ніколи не потрапить на територію, де мешкає людина) — це тільки на користь», — зазначив у своєму блозі Дейв Кларк, який очолює програму «Дружні павуки» Лондонського зоопарку.