Вже третій тиждень світова преса інформує про поступове скорочення закупівель російської нафти. Зокрема, трейдери повідомляють про значне зниження операцій у Китаї, Індії та Туреччині.
Китай та Індія скорочують закупівлю російської нафти
За даними Bloomberg, китайські нафтопереробні заводи почали скорочувати закупівлі московської нафти після санкцій США, навіть були випадки, що контракти розривались, коли танкери з нафтою були вже в дорозі до китайських портів. На думку американських експертів, близько 45% московського експорту до Китаю зараз під загрозою «призупинення». В інших своїх матеріалах Bloomberg повідомляє, що індійські нафтопереробники стали переходити на альтернативні російським джерела постачання. Зокрема, індійські підприємства нафтового сектору збільшили закупівлю нафти із США та третіх країн (таких як Гаяна). На думку економістів, скорочення закупівель саме державними НПЗ Індії може свідчити про потенційно близьку торгову домовленість між США та Індією, зокрема у сфері енергоносіїв та виконання санкцій проти Росії.
Туреччина також поступово переходить на альтернативні джерела постачання нафти
Крім того, почала скорочувати імпорт російської нафти та переходити на альтернативні постачання така важлива для економіки Росії країна, як Туреччина. Так Анкара прагне уникнути санкційних ризиків і зберегти можливість експорту палива до Євросоюзу. Вже повідомляється, що найбільший турецький НПЗ SOCAR Turkey нещодавно придбав чотири партії сирої нафти з Іраку, Казахстану та інших країн обсягом від 77 до 129 тисяч барелів на день. Це означає, що SOCAR суттєво скорочує використання російської нафти марки Urals, частка якої у вересні та жовтні становила майже 100% – близько 210 тисяч барелів на добу. Збереження такої динаміки може свідчить про те, що Туреччина, попри прагматичну позицію у відносинах із Москвою, поступово знижує енергетичну залежність від російської сировини. Зокрема, декілька найбільших НПЗ Туреччини вже планують повністю перейти на нафту з третіх країн, щоб відповідати санкційному режиму ЄС і через побоювання вторинних санкцій США мати можливість продовжувати експорт нафтопродукту в Європу.
Для торгівлі нафтопродуктами з ЄС доведеться виконувати вимоги європейських санкцій
Варто зауважити, що, з одного боку, такі скорочення можуть мати короткостроковий ефект, щоб спровокувати російських експортерів сирої нафти на додаткові знижки за санкційні ризики. Однак, з іншого боку, зрозуміло, що частина скорочень стає безповоротною, якщо йдеться про санкції ЄС та США, адже ціла низка турецьких та індійських НПЗ орієнтуються на європейський ринок, який із початку 2026 року перестане приймати нафтопродукти без підтвердження, що вони не виготовлені із російської нафти. Тому для недопущення втрати величезного європейського ринку турецькі та індійські НПЗ, орієнтовані на Європу, будуть поступово переходити на нафту з інших країн, навіть попри вищу ціну.
Санкції та удари СОУ по нафтовому сектору Росії можуть мати сукупний ефект вже в наступному році
Якщо взяти до уваги зниження цін на нафту у світі, а також політику країн ОПЕК, спрямованих на збільшення видобутку (що веде до зниження світових цін), то у 2026 році варто очікувати продовження цих тенденцій, які поступово стають вельми неприємними для Росії. Прогнозується, що сукупний вплив санкцій ЄС та США, а також удари Сил оборони України не тільки по російських НПЗ, а й по базах зберігання нафти та нафтопродуктів, портах та іншій логістичній інфраструктурі нафтового сектору РФ може суттєво погіршити стан нафтової галузі Кремля. Таким чином, орієнтовні втрати Росії в нафтовому секторі економіки можуть наступного року сягнути від 25% до 30% експорту нафти в Туреччину, Індію та Китай. Це може призвести до втрат ще більшої частини валютних надходжень на тлі гальмування російської економіки та невиконання плану податкових зборів із продажу енергоресурсів на експорт. Однак слід зважати на контрзаходи з боку Москви у вигляді додаткових знижок імпортерам російської нафти та більш гнучких схем обходу санкцій від США та Європейського Союзу, що частково може компенсують поточні втрати.
Таким чином, санкції, які Сполучені Штати ввели проти енергетичного сектору Росії 22 жовтня цього, можуть нарешті вплинути на нафтові доходи Кремля більш відчутним чином. Після пошкоджень третини потужностей російських НПЗ внаслідок ударів українських Сил оборони російські нафтовики лише збільшили експорт сирої нафти, що дозволило уникнути фінансових втрат в російському бюджеті. Тому саме санкції, спрямовані безпосередньо проти російської нафти, можуть нарешті запрацювати з більш очевидним ефектом, що може змусити Російську Федерацію переглянути свої підходи до продовження агресії проти України та наблизити ймовірність дипломатичного завершення війни.
