Боєць бригади «Червона калина», вінничанин на псевдо Балу у мирному житті займався будівництвом доріг та повномасштабна війна змусила чоловіка стати на захист країни. Історію воїна розповіли у бригаді.
28-річний гвардієць Олександр родом з Вінниці. Після повномасштабного вторгнення він не зміг лишитися осторонь та став до лав захисників держави. До цього молодик займався будівництвом доріг і займав посаду керівника однієї з ділянок, керував людьми.
Олександр служив строкову службу у зенітних військах, тому вдруге потрапивши у військо він одразу отримав посаду за спеціальністю — командира зенітного розрахунку.
Бойовий шлях Балу розпочався зі Спірного, Донецької області. В районі бойового зіткнення боєць разом зі своїм розрахунком працював по повітряним цілям ворога:
«Повітряні цілі було збивати важко, ворог вже навчився, працював з безпечної відстані. Засікти його було складно, але ми робили для цього все, що могли».
Після початку контрнаступу Олександр в складі бригади вирушив на Запорізький напрямок, де по цей день продовжує виконувати бойові завдання. За час перебування на Запоріжжі він встиг проявити неабияку мужність, холодний розум та рішучість. Мав випадки, коли доводилося надавати першу допомогу пораненим побратимам, вести стрілецький бій з ворогом на коротких та середніх дистанціях.
«Я йшов без великого досвіду, те, що я служив строкову службу — це просто ази, дечого там навчився. В мене не було навичок по тактиці або боям в містах. Всьому цьому я навчився уже під час війни. Воювати мені не страшно, я намагаюся не думати про родину, тому що не хочу втратити фокус. Таким чином у мене є конкретна ціль, завдання, і я над нею працюю».
Балу зізнається, на війні сильно допомагає позитивний настрій.
«Треба мати позитив. Ти все робиш на позитиві. Музику собі включив, починаєш стріляти і забуваєш, що таке страх. Чуєш свистить, раз сховався. Нормально, все на позитиві. Живий? Живий. І давай далі продовжувати. Як колись в дитинстві грали у козаки-розбійники. Просто як гра. Бо якщо ти починаєш переживати за своє життя або за життя своїх військовослужбовців, з’являється страх, щоб цього не було ти маєш бути впевнений в товариші, що в разі чого він тебе не залишить, і так само ти повинен бути впевнений в собі, що твій товариш може на тебе розраховувати. Тож ви разом можете вести бій», — каже військовий.
Вінниця.info, відео бригади «Червона калина»
