Василь Бобрик — учитель математики з 25-річним стажем із Ладижина на Вінниччині, який воював поблизу Бахмута, започаткував власний бізнес і тепер вирощує овочі. Допоміг здійснити задумане конкурс «Підтримка мікропідприємництва ветеранів та їх родин: від ідеї до реалізації на Вінниччині».
Василь у 2022 році долучився до підрозділу територіальної оборони. Тож півтора року був у війську, брав участь у боях. Після важких подій у Бахмуті повернувся до педагогічної діяльності, отримавши відстрочку.
«У вчителя, як відомо, є три причини працювати в школі. Це червень, липень і серпень, — жартує ветеран. — Я маю хобі — сад, разом з батьками займалися садівництвом на дачі. Як і багато хто з українців, мали з землею тісні стосунки, садили бараболю та городину. Але серйозно почав розглядати вирощування агрокультур, вже як з’явилися свої діти, коли побачив, що вирощені власними руками овочі й фрукти — набагато корисніші та смачніші».
Відтоді вчитель почав вирощувати для себе полуниці, яблука, виноград, персики. Тут знадобилися й математичні здібності: від найпростіших розрахунків мінімальних концентрацій обприскування й до системного планування.
«Мою продукцію оцінили знайомі та почали замовляти персики, виноград… — розповів Василь. — Так дійшов до овочів — огірки навчився вирощувати кращі, ніж у батьків росли. У 2015 році вперше зробив крапельний полив. Тоді, хоч я й пішов до війська, завдяки цій системі вродило все».
Зарплата, яку зараз отримує вчитель, приблизно 12 тисяч гривень. На ці гроші треба прогодувати двох дітей, до того ж старшому треба вступати до вишу. Так прийшла думка масштабувати своє хобі. Вирішив розширювати й модернізувати теплиці та встановити нові. Одну з теплиць удалося поставити за кошти, отримані у війську, другу — встановив своїми силами.
Знайома журналістка розповіла, що є конкурс для військових із Вінниччини.
«Це змусило мене задуматися про те, для якого з двох улюблених захоплень міг би бути такий грант? — поділився думками ветеран. — З колегами-вчителями ми кілька років тому відкрили гурток робототехніки, за власні гроші придбали кілька навчальних комплектів. Намагалися запровадити це в школі. Потім були ковід і війна, які, звісно, обрізали крила ентузіазму. Тож, почувши про цей грант, відразу уявив, що можна вийти на вищий рівень навчання дітей робототехніці — вчити дітей розробляти дрони. Водночас хотів розвивати власний тепличний бізнес. Визначитися допомогло навчання, яке передувало участі в конкурсі грантів. Один із лекторів, Іван Харченко, проаналізував кожен із проєктів учасників і підказав, які можуть бути підводні камені — проблеми, які завадять бізнесу надалі. Зваживши всі «за» і «проти» обрав саме теплиці. Дякую за поради досвідчених консультантів — вони стали надзвичайно корисними!»
Учитель визначився з бізнес-ідеєю: вирощувати овочі та зелень на продаж в теплицях на власній земельній ділянці.
Зараз діють три теплиці загальною площею понад 150 м2. У теплицях вирощуватиме 3-4 сорти огірків; 4-5 сортів томатів; 4-5 сортів перцю; 2 сорти редису; 3-4 сорти цибулі на перо; салат, кріп, петрушку. Використання теплиці в теплу пору роки дозволить пропонувати свіжі овочі в той період, коли грунтові або ще не дозріли, або вже зібрано урожай. Планується після одного-двох років сконцентруватися на найбільш прибуткових видах овочів та зелені. Вирощування різних овочів та зелені дає змогу розподілити навантаження, залежно від сезону та зменшити температурні й цінові ризики.
Грант він виграв у березні 2024 року в межах проєкту «Підтримка мікропідприємництва ветеранів війни та їхніх родин: від ідеї до реалізації на Вінниччині». 96 тисяч гривень надійшли в першій декаді квітня. Замовив теплицю в підприємства-виробника поблизу Києва.
«Спочатку планував теплицю з підігрівом, щоб збільшити кількість днів у році, коли можна вирощувати культури. Наприклад, з лютого — по листопад. Від початку в грантовій заявці половина коштів була закладена на саму теплицю, решта — на інфрачервоне опалення. Та після ворожих обстрілів енергетичної інфраструктури переживав, що можуть виникнути перебої з електроенергією, тож в останній момент переписав заявку — збільшив на два метри довжину теплиці та зменшив кількість панелей обігрівачів. Якщо все піде за планом, хочу встановити сонячні панелі, які й дадуть змогу бути енергонезалежним», — каже Василь.
Частину врожаю забирають колеги вчителі та постійні клієнти, інша — йде на ринок. Іноді Василь Бобрик фотографує зібраний урожай і розсилає фото в магазини, звідти приходять повідомлення, скільки овочів можуть узяти. Такий підхід не дуже подобається, адже забагато часу йде на логістику.
Довідка.
Бізнес ветерана війни масштабований завдяки перемозі в конкурсі «Підтримка мікропідприємництва ветеранів війни та їхніх родин: від ідеї до реалізації на Вінниччині».
10 авторів бізнес-ідей отримали гранти до 100 тис. грн. Найкращі заявки обирали незалежні експерти з-понад 40 поданих на конкурс.
У межах конкурсу всі учасники впродовж 2,5 місяця мали можливість безкоштовно пройти курс з основ ведення бізнесу, отримати менторську консультацію від бізнес-експертів та побувати на крафтовому виробництві одного з переможців конкурсу бізнес-ініціатив «Роби своє» від Благодійного фонду «МХП-Громаді» Миколи Бондаренка, який на війні втратив сина, але в пам’ять про нього започаткував бізнес і відкрив ветеринарну аптеку.
Проєкт реалізовується ГО «Соціальний центр Вінниччини» спільно з Українським ветеранським фондом Мінветеранів у межах ініціативи #ВАРТО+ГО за підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді», який впроваджує програму реінтеграції та реадаптації захисників «МХП Поруч».
Інформація та фото надані ГО «Соціальний центр Вінниччини»
