Вербна неділя: історія свята, традиції

За тиждень до Великодня православні християни відзначають Вербну неділю. Цей день належить до найбільш значущих у церковному календарі. В кафедральному Соборі Вінниці освятити вербу в неділю можна буде о 7.00 та о 9.00 під час Божественної літургії.

Вербна неділя: історія свята, традиції

Коли Вербна неділя у 2024 році

Вербна неділя залежить від Великодня та є перехідним святом. В цьому році православні християни будуть святкувати Великдень 5 травня, тож Вербна неділя за Юліанським календарем припаде на 28 квітня. Тобто вербна неділя настає рівно за 7 днів до Великодня.

Вербна неділя: історія свята

Шоста неділя Великого Посту, яка припадає за 7 днів до Великодня – свято Вербної неділі, що нагадує християнам урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим. Тоді люди, які зустрічали Христа, кидали на дорогу перед ним плащі та зелені гілочки пальм. Літургія Вербної неділі (пальмової неділі) також згадує як радісні моменти процесії з пальмами, так і Страсті Господні. Таким чином церква підкреслює, що тріумф Христа і його жертва нероздільно пов’язані.

Звичай освячення пальмових гілочок та лози ввели в літургію у XI ст. Вважалось, що саме пальмові гілочки означають життя та перемогу, а в Ізраїлі гілки пальми — були символом незалежності та перемог ізраїльського царя.

Оскільки на слов’янських територіях пальми не росли, люди замінили їх гілочками верби, адже саме в цей період дерево починає зеленіти та цвісти. Тому Вербну неділю в народі часто називають Цвітною або Квітна неділя.

Здавна українці вважали вербу символом родинного вогнища. Це дерево пов’язане з водою, отже, символізує здоров’я. Також вербу вважають прадеревом життя. Тому вона якнайкраще підійшла для заміни пальмових гілочок.

Вербна неділя: історія свята, традиції

Освячення верби

У неділю, яку ще називають шутковою неділею або квітною неділею, прийнято освячувати вербові гілочки. В Україні християнські традиції з вербою тісно переплелися з язичницькими. Адже Вербиця, Баськова або баська неділя, відзначалася слов’янами ще до періоду християнства. З тих часів зберіглася й традиція бити одне одного гілочками верби чи лози. Били не тільки одне одного, але і худобу, адже вірили, що такий обряд принесе здоров’я та силу.

Свято Вербної неділі або ж Вербохліст – давньослов’янське, яке було присвячене родючості та силі волі, яку ототожнювала верба. В цей день було прийнято влаштовувати масові гуляння. Один зі звичаїв та обрядів про вербну неділю – побиття вербою. Тоді вірили, що  це сприятиме продовженню роду та народженню сильних і здорових дітей.

Як в Україні святкують вербну неділю?

Традицій вербної неділі чимало. Зазвичай, підготовка до свята розпочинається за декілька днів, коли люди зрізають вербові гілочки та ставлять у воду, щоб вони розпустилися. У вечері в суботу, яку ще називають Лазаровою, прийнято відвідувати богослужіння у храмах. В цей день християни згадують диво воскресіння Ісусом Христом праведного Лазаря, друга Ісуса. Віряни стверджують, що Господь дарує всім людям надію на спасіння та вічне життя, а історія Лазаря – підтвердження тому.

Ввечері в суботу розпочинається святкування Вербної неділі у храмах, проходять богослужіння, священнослужителі святять вербу. Після служби, освячені вербові прутики, люди несуть додому та прикрашають ними ікони і зберігають протягом року.

Як вітаються у вербну неділю? Перед тим, як прикрасити гілочками ікони, після храму, люди легесенько шмагають близьких та рідних гілочками та промовляють: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень! Уже недалечко червоне яєчко!». За повір’ями, цей ритуал дає здоров’я та достаток людині. Перед освяченням вербу можна прикрасити квітами та стрічками.

В давні часи також було прийнято бити вербою худобу, щоб була сильною та не хворіла. Після того, гілочки верби садили у землю, щоб зберігала родинний затишок та врожай від шкідників.

Вербна неділя: історія свята, традиції

Народні прикмети на вербну неділю

В розповідях про вербну неділю часто згадують про цікаві зустрічі в цей день та приємні несподіванки, що траплялися з людьми. З давнини і по сьогодні багато хто вірить й у прикмети на вербну неділю.  До прикладу, люди вважають, якщо у Вербну неділю буде ясна погода надворі, то очікується добрий врожай фруктів та злакових рослин. Якщо буде сонячно – літо буде теплим та сонячним. Якщо у Вербну неділю піде дощ, то врожай буде щедрим.

Багато прикмет квітної неділі пов’язані й з захистом від нечистої сили та родючістю. Наприклад, чоловіки носили бруньки верби, та вірили, що вони дадуть їм більше фізичної сили. Дівчата носили з собою бруньки, щоб вони допомогли їм завагітніти та народити здорових дітей. Говорили, що освячена верба допомагала й безплідним.

Також вербові гілки прикріпляли до стріхи, щоб будинок оминала нечиста сила, а вдома царювали здоров’я та спокій. Крім того, вважалось, що спалені гілочки верби у печі врятують будинок від пожежі.

Вербна неділя: історія свята, традиції

Що можна і не можна робити у вербну неділю

В давнину цілителі заготовляли у вербну неділю настої з верби, щоб лікувати хворих людей та худобу.

В наш час загальноприйнятим вважається, що у вербну неділю не можна: працювати не можна, прибирати в хаті також, сваритися, позичати гроші, лихословити, відмовляти у милостині, фарбувати та стригти волосся, прати речі.

Крім того, оскільки ще продовжується Великий піст – не можна їсти м’ясо та вживати алкоголь, втім, дозволяється риба та олія.

В цей день прийнято пригощати смаколиками оточуючих, готувати пісні страви, освяченими гілочками прикрашати ікони та будинок.

В молитвах у вербну неділю потрібно просити в Бога прощення та здоров’я для себе і родини.

Читайте також: Що має бути у великодньому кошику.

У центральному соборі Вінниці протягом двох днів освячуватимуть паски

Вінниця.info, фото ілюстративні

Джерело

Новини України