Колишній нападник і тренер збірної Литви Вальдас Іванаускас, який забивав Україні та грав в Австрії, розповів про суперника «Динамо» в плей-офф Ліги чемпіонів.
Вальдас Іванаускас
— Вальдасе, пам’ятаєте вересень 1994-го?
— Звичайно. Хороший був матч. Зустрілися на полі з Олегом Протасовим, з яким перетиналися ще за часів СРСР.
— Зіпсували ви нам дебют на міжнародній арені. Дали зрозуміти, що колишні заслуги українських футболістів у футбол не грають.
— Дивлячись на те, як пішов розвиток українського футболу і литовського, то ви зробили правильні висновки. Що витворяв Шевченко в «Мілані», тепер ось Циганков із Довбиком писали новітню історію «Жирони». Якби можна було програти той матч 1994-го і отримати такий поштовх до розвитку футболу в Литві, як у вас, то було б для нас дуже корисно (сміється).
— Зате у вас у баскетболі порядок.
— Не все так добре, як ви думаєте. Після здобуття медалей на Олімпіадах, чемпіонаті світу та повного комплекту нагород на Євробаскетах ми не відібралися на Ігри-2020 та Ігри-2024. Треба працювати. За всіма напрямками, в тому числі й у футболі. Я взагалі дивуюся, як під час війни Україна може показувати високі результати у спорті. Події 24 лютого 2022 року шокували всіх. Тримайтеся!
— Литва нам дуже допомагає. Дякуємо за це.
— З перших днів війни я відкрив двері свого дому для українців. Багато людей приїжджало. Був агент Артема Мілевського Олександр Панков (Мілевський грав за брестське «Динамо», коли там працював Іванаускас — ред.), тренер юнацької команди «Динамо» Ігор Костюк… Зв’язок підтримую з багатьма українцями.
— Ви після роботи зі збірною Литви чим займаєтеся?
— Ваш дзвінок застав мене в лікарні. Є неприємна серйозна проблемка. Не будемо про це. Скоро вийду і повернуся до справ. Навчаю молодих тренерів, видаємо дипломи різних категорій.
— З колишніми клубами стосунки підтримуєте?
— Звісно. Постійно навідуюся. Обмінюємося досвідом, з колишніми своїми гравцями, друзями згадуємо минуле.
— Що скажете про австрійський футбол?
— Він на підйомі. Ви бачили чемпіонат Європи. Австрійці здолали Польщу і Нідерланди, і в рівній грі поступилися Туреччині в 1/8 фіналу. Ральф Рангнік зробив класну команду. Я його добре знаю. Він змінив австрійський футбол, побудував нову систему. До речі, він працював спортивним директором «Ред Булл Зальцбург». Звідти перебрався до «РБ Лейпциг».
У збірній Австрії грають переважно футболісти з німецьких клубів. А там, звісно, виступають тільки дуже кваліфіковані гравці. Рівень національної команди дуже високий.
— Австрійську Бундеслігу з німецькою можна порівняти?
— Ні, там є кілька сильних команд, «Штурм», «Зальцбург», ЛАСК, «Рапід», але до рівня Німеччини ліга не дотягує. Команди, які я перерахував, на голову вищі за решту. Ті — середняки. «Зальцбург» диктував моду багато років. Виграв десять чемпіонатів поспіль. Але минулого року «Штурм» їх обійшов. Уже цікаво. Австрійську Бундеслігу я б порівняв із бельгійським і нідерландським чемпіонатом.
— З чим пов’язаний якісний стрибок австрійських клубів? Адже «Зальцбург», наприклад, постійний учасник Ліги чемпіонів.
— Коли я грав за «Аустрію», то ми всіх конкурентів убивали. Дуже сильна команда була. Потім з’явився «Ред Булл». Вони почали активно працювати з молоддю. У них дуже сильні підліткові команди. U-15, 17, 19, 21. Звісно, частина гравців цих команд потрапляє в першу команду. У них дуже великі фінансові можливості. Мабуть, ви знаєте, що це один із найприбутковіших клубів світу.
— Як їм це вдається?
— Скаутська служба дуже розвинена. Селекціонери «Ред Булл» живуть у Бразилії, Америці, Африці. У них професійні команди є в чемпіонатах різних країн. Я знаю, бо разом із Рангніком розпочинав цей процес. Дуже сильна система, ідеально побудована і приносить дуже великі кошти.
— Але ж «Зальцбург» із «Лейпцигом» за рівнем гри дещо різні команди.
— Бо «Зальцбург» — це остання зупинка перед «Лейпцигом». Відбір гравців іде в кілька етапів, і австрійська команда якраз перебуває перед вершиною. З «Лейпцига», наприклад, Йошко Гвардіола продають до «Манчестер Сіті» за 90 мільйонів, Дані Ольмо — за 55, Домініка Собослая до «Ліверпуля» — за 70, а взяли його із «Зальцбурга» за 36 мільйонів. Ерлінга Голанда взяли в «Мольде» за 8 мільйонів, а віддали «Боруссії» за 20.
Влітку «Зальцбург» продав права Страхіні Павловича «Мілану» за 18 мільйонів, Лука Сушич перейшов у «Реал Сосьєдад» за 10. І так щороку. Це дуже серйозна команда. Вони заробляють на гравцях, але це можливо тому, що клуб виховує дуже якісних футболістів. Подивіться географію команд, які пасуться в «Зальцбурзі»: «Лейпциг», дортмундська «Боруссія», «Манчестер Сіті», «Лідс», «Монако», «Мілан» тощо.
— Як знаходять таких футболістів, як Голанд?
— Їх довго ведуть. Вивчають характер футболіста, де він ходить, з ким спілкується, що їсть. Звичайно, на це йдуть чималі гроші, але майбутній прибуток того вартий.
— У парі «Динамо» — «Зальцбург» кому віддасте перевагу?
— 50 на 50. Гадаю, буде дуже рівна гра. «Зальцбург», думаю, зробив висновки після минулого сезону, коли програв чемпіонат. І хоча продав кількох провідних футболістів, є ким їх замінити. Я не так, щоб особливо прискіпливо стежу за командою, але мета у них одна — Ліга чемпіонів і перемога в Бундеслізі. З такими амбіціями треба мати гравців високого класу. Коли команди одного рівня, то перемагає той, хто краще готовий на даний момент.
Геннадій Чеховський
