В Україні у низці галузей кількість відкритих вакансій більша за число розміщених резюме. Фактично у таких роботодавців немає шансів знайти співробітників, використовуючи старі методи. Аби привабити працівників, доводиться брати новачків, пропонувати значно вищу зарплату й шукати конкурентні переваги.
Про те, як за останні місяці змінилася ситуація на ринку праці, де найбільший дефіцит працівників і що відбувається із зарплатами, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Що відбувається з зарплатами в Україні
Середня зарплата, яку вказують у вакансіях, дещо нижча, ніж ідеться в даних офіційної статистики. Але тут варто зважати на те, що в значній частині вакансій узагалі не вказують розмір заробітної плати (наприклад, пишуть про «конкурентний рівень оплати праці»).
За даними одного з великих кадрових порталів, із січня середня зарплата у вакансіях збільшилася із 17 853 до 19 858 грн (дані за вересень). Для порівняння, в резюме середня бажана зарплата зросла з 18 119 до 20 657 грн. Переглянути динаміку зміни розміру зарплат у вакансіях можна, ознайомившись із графіком нижче.
Державна служба статистики показує динаміку зміни зарплат із певним відставанням. Зараз є дані лише за другий квартал 2024-го. Отже, згідно з даними офіційної статистики, середня зарплата в другому кварталі цього року порівняно з другим кварталом минулого року зросла на 22,1%. У середньому українцям платили 20 964 грн.
Найцікавіше: Держстат показує дані за галузями. Якщо за перші три місяці на першому місці щодо динаміки зарплат порівняно з аналогічним періодом минулого року була сфера тимчасового розміщення й організації харчування (приріст зарплат на 44,1% до 15 057 грн), то зараз на перше місце вибився авіаційний транспорт (приріст на 46,3% до 43 387 грн). І хоча в Україні закрите небо для цивільної авіації, продовжують працювати аеропорти, а українські екіпажі зайняті на міжнародних рейсах. Також зарплати фактично рекордно зросли в таких галузях:
- поштова та кур’єрська діяльність (на 42,7%, до 13 714 грн);
- надання різних послуг (на 38,1%, до 24267 грн);
- будівництво (на 37,6%, до 14 561 грн).
Найменше зросли зарплати у спорті й мистецтві (лише на 9%). Ця статистика підтверджує: зарплати швидко зростають у тих сферах, де критично не вистачає зарплат. А в галузях, які менше відчувають дефіцит кадрів, відбувається помірне зростання зарплат.
Доктор економічних наук, завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та проблем якості життя НАН Олександр Цимбал розповідає OBOZ.UA: «В Україні частка оплати праці в собівартості товарів та послуг у рази нижча, ніж у ЄС. Без збільшення продуктивності праці й підвищення зарплат розвивати економіку значними темпами та подолати кризу на ринку праці буде важко.
Торік експерти Українського інституту майбутнього підрахували, що з 11,7 млн економічно активного населення не працюють 2,7 млн людей. Частина з них працює у тіньовому секторі, але левова частка – не працевлаштована».
Де не вистачає співробітників найбільше
У будівництві на 10 вакансій – менш ніж 14 резюме. А в готельно-ресторанному бізнесі взагалі вакансій більше, ніж резюме. На 10 вакансій – менше ніж 7 резюме. Фактично, третина робочих місць може залишитись не зайнятою. Значна проблема також спостерігається в логістиці: на 10 вакансій – менш як 8 резюме.
Серед робітничих спеціальностей також спостерігається критична нестача працівників. На 10 вакансій – близько 7 резюме. У сфері охорони та безпеки співвідношення вакансій до резюме – 10 до 5. Тобто кожна друга вакансія може залишитися відкритою. Для порівняння, ще у 2021-му, до великої війни, у вересні в логістиці на 10 вакансій було майже 23 резюме (зараз 8). Тобто тоді українці конкурували за робочі місця, а зараз – роботодавці вимушені конкурувати за робітників.
Категорія з найбільшою кількістю вакансій – «готельно-ресторанний бізнес, туризм» – потрапила у список сфер із найнижчою конкуренцією. Водночас серед шукачів справжня боротьба точиться за вакансії «дистанційки», йдеться в дослідженні аналітиків Work.ua.
Найбільше кандидатів прибуло у прифронтових регіонах: Херсонській (+4%), Запорізькій (+4%), Миколаївській (+3%), Одеській (+2%) області. Помітно побільшало шукачів якраз у категоріях «Освіта і наука» (+7% кандидатів) та «Культура, музика, шоубізнес» (+4%), де в серпні відбувся найбільший приріст пропозицій роботи.
Тенденція на зменшення кількості молоді на ринку праці почалася з липня й тривала впродовж серпня. Це пов’язано із закінченням канікул у студентів. За статистикою бачимо, що працівників віком до 18 років поменшало на 36%. Стало менше й шукачів від 18 до 24 років на 7%. Суміжна тенденція – зменшення шукачів без досвіду на 12%.
Як змінюватиметься середня зарплата
В Україні, згідно з оновленим макропрогнозом Кабміну, середня зарплата наступного року сягне понад 24,3 тис. грн. З урахуванням рівня інфляції, реальний рівень зарплат зросте на 8,1%. Вже у 2026-му середня зарплата становитиме майже 28,2 тис. грн, а у 2027-му – 32,5 тис. грн.
Цей прогноз розроблено з урахуванням бюджетної декларації, згідно з якою мінімальну зарплату мають «заморозити» на три роки. До речі, останнє рішення не підтримують у парламенті навіть представники провладної партії, котрі й обирали уряд. Так, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запропонував зміни до бюджетної декларації.
Якщо уряд планує на три роки «заморозити» мінімалку на рівні 8 тис. грн, то Гетманцев озвучив такий варіант:
- у 2025-му мінімалку підвищити до 8780 грн;
- у 2026-му – до 9650 грн;
- у 2027-му – до 10 420 грн.
У будь-якому разі, роботодавцям доведеться перераховувати зарплати. В умовах жорсткої конкуренції за співробітників вищі зарплати – чи не єдиний спосіб привабити нових співробітників.
