Тримаються самі і тримають економіку. 5 найстійкіших галузей України

Тримаються самі і тримають економіку. 5 найстійкіших галузей України

Фото: Українська зернова асоціація/uga.ua

Зростання українського ВВП експерти пов’язують виключно з низькою порівняльною базою, проте воно є. Та й статистика ринку праці говорить про те, що роботи поступово стає більше. Незважаючи на те, що економіка країни сильно деформована війною, є галузі, які досить міцно стоять на ногах, особливо з огляду на обставини.

Торгівля та споживання

У 2022-му торгівля та споживання постраждали разом зі всією економікою, спад роздрібних продажів досягав 20%. Але, каже аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак, завдяки збереженню стабільності валютного ринку, а також соціальним заходам підтримки державі вдалося утримати сектор. І сьогодні, не без допомоги ефекту низької порівняльної бази, ринок зростає непоганими темпами: 23% станом на червень 2023 року. А оптова та роздрібна торгівля внаслідок відновлення споживання показують найвищу ділову активність в українській економіці.

Аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ каже, що фактично торгівля – це взагалі єдиний сектор української економіки, який показує зростання.

– Наша нинішня економічна модель проста як брухт, – вважає експерт. – Її суть полягає в тому, щоб отримати міжнародну допомогу, купити на ці гроші імпорт, зняти з імпорту податки плюс зняти податки з доходів фізичних осіб, переважно з військових та бюджетників. По суті, податками оподатковуються лише споживання імпорту та зарплати бюджетного сектору. У результаті отримуємо, що торгівля зростає, також дещо перепадає сфері послуг, куди просочується міжнародна допомога через зарплати бюджетників та військових.

Банківський сектор

У тісному зв’язку з торгівлею та споживанням йде банківський сектор.

– Обсяг споживчого кредитування у 2022-му впав більш ніж на 14%, – наводить цифри Максим Орищак. – Але, досягнувши мінімуму у лютому 2023-го, завдяки потужному зниженню інфляції та процентної ставки НБУ споживче кредитування пішло вгору. Обсяги вже досягли максимуму з листопада 2022 року. Це добре корелює зі зростанням споживання та роздрібної торгівлі.

У той же час Олексій Кущ нагадує, що банки так добре почуваються не без допомоги регулятора.

— Днями Нацбанк вкотре зменшив облікову ставку, цього разу до 16%, — каже аналітик. — Але радіти рано. Як повідомили в НБУ, ставка за тримісячними депозитними сертифікатами дорівнюватиме «обліковій ставці + 4 п. п.», тобто 20%, а за кредитами рефінансування – «обліковій ставці + 6 п. п.», тобто 22%. Це означає, що фактично рівні ставок щодо операцій НБУ з банками не змінилися. І незважаючи на те, що облікову ставку знижено до 16%, банки як отримували свої 20% і близько 70 млрд грн на рік за депозитними сертифікатами НБУ, так і отримуватимуть. НБУ за жодних обставин не хоче знижувати їхні доходи. І це при тому, що ,скорочуючи свій прибуток на 70 млрд грн на рік, регулятор фактично забирає ці гроші з держбюджету, і це під час війни.

Аграрний сектор

Одним із драйверів української економіки експерти традиційно називають аграрний сектор. Тим більше, що, за даними Української зернової асоціації, цьогорічний урожай в Україні може стати рекордним за останні 10 років.

— Після шокового обвалу обсягу виробництва зернових та олійних культур у 2022-му вдвічі (зі 103 млн тонн до 50 млн) у 2023 році очікується відновлення до 80 млн тонн, — наводить цифри Орищак. — Це дуже добрий результат, який доводить високу стійкість та адаптивність. Щоправда, нові проблеми з експортом через Чорне море обвалили обсяг поставок з України у вересні, тож поки що незрозуміло, чи допоможе аграрній галузі країни високий урожай.

На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, аграрний сектор – це на сьогодні найпотужніше, що є в Україні.

– Якщо його розвивати, можна відродити економіку та дати майбутнє Україні, – каже економіст. – Щоправда, для цього потрібно, щоб держава лобіювала інтереси великих агрохолдингів, які можуть не лише вирощувати, а й переробляти сировину та продавати на експорт.

Експорт та логістика

Якщо говорити про експорт, то ця сфера загалом виглядає непогано, зазначив у коментарі KP.UA аналітик Данило Монін. Вона не має логістичних проблем із фізичними товарами. Логістичні послуги всередині країни загалом також потрібні і мають стійкий попит.

Тут треба сказати, що справи експортерів справді настільки непогані, що днями Кабмін навіть змінив правила експорту аграрної продукції. Мета — боротьба з тіньовим ринком і неповерненням валютної виручки в країну. Отже, схоже, схемам із відшкодуванням ПДВ при фіктивному експорті зерна приходить кінець.

— Тепер компаніям-експортерам необхідно стати на облік у державному аграрному реєстрі, причому туди потраплять лише компанії, що діють, — каже Олексій Кущ. — Для того, щоб отримати ліцензію на експорт, компанія не повинна мати боргів щодо повернення валютної виручки. Повернення ПДВ експортерам відбуватиметься лише після повернення валютної виручки до країни, а термін повернення валютної виручки скорочено зі 180 до 90 днів. Крім того, Нацбанк заборонить закривати рахунки для зняття валютного контролю, тобто довідки щодо фіктивного банкрутства не прийматимуться.

На думку експерта, все зроблено правильно, але, на жаль, такі рішення ухвалюються надто повільно і лише в умовах загрози зменшення зовнішньої допомоги.

Промислове виробництво

Олексій Кущ вважає, що під час війни треба створювати виробництва та робочі місця, але це сьогодні не робиться.

— Потрібно запускати невеликі одно-двоцехові виробництва, їх може бути тисячі і навіть десятки тисяч по всій країні, — каже аналітик. – Очевидними драйверами економіки можуть стати програми ВПК та підприємства харчової промисловості. Але, на жаль, фактор міжнародної допомоги став «теплою ванною» для наших чиновників, котрі вважають, що можна спокійно сидіти і нічого не робити. Промисловість у такій моделі залишається в мінусі. Як у мінусі і ВПК, оскільки військова галузь є похідною від рівня промисловості, а не навпаки.

У той же час Максим Орищак зазначає, що промислове виробництво все ж таки демонструє певну стійкість завдяки держзамовленням. А найбільше зростання промислового сектора забезпечила переробка, де станом на червень 2023 року зростання склало 13,7%. За словами експерта, оскільки промисловий сектор сьогодні «заточений» на замовлення «оборонки», після завершення війни держава буде змушена скоротити витрати та перенаправити ресурси на першочергові потреби відновлення. Це стимулює новий етап структурної розбудови української економіки вже на «мирні рейки».

– Економічні вигоди здебільшого виявляться у довгостроковій перспективі, – вважає Орищак. — Девальвація гривні підніме конкурентоспроможність українських виробників, а завершення війни дозволить країні зосередитись на побудові більш сучасної та ефективної економічної моделі. При цьому для аграрного та будівельного секторів припинення бойових дій стане часом для масштабного зростання. Для українських аграріїв знову відкриються експортні морські шляхи, тож обсяги поставок різко зростуть. Будівельники ж мають колосальну роботу з відновлення руйнувань, це стане потужним стимулом для зростання галузі.

Джерело

Новини України