Державна служба з етнополітики та свободи совісті України визначила, які релігійні організації можуть вважатися критично важливими, та затвердила критерії для бронювання від мобілізації священнослужителів.
Скільки батюшок можуть поповнити лави ЗСУ і на яких вони зможуть служити на посадах, розповідає OBOZ.UA.
Три роки священнослужителі були практично непідвладними призову
Ще 26 грудня 2024 року Кабінет міністрів України своєю постановою №1498 поновив порядок бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації та воєнного стану. Додавши до переліку нову категорію громадян – священнослужителів. Державна служба з етнополітики та свободи совісті 5 лютого видала відповідний наказ, і ось документ набув чинності.
Тут варто зазначити, що бронь для священнослужителів запровадили не тому, що раніше, понад три роки повномасштабної війни з Росією, їх нещадно призивали до армії й настав час зберігати цінні кадри. Навпаки, влада ось тільки зараз наважилася залучити до виконання конституційного боргу цей прошарок громадян України.
Але якщо є призов, відповідно, має бути й броня. Як і всім працівникам українських підприємств, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (у цьому випадку слово «економіка» можна опустити).
«У нас держава до останнього часу просто якось «навшпиньках» стояла перед релігійними організаціями (переважна частина яких і досі належить УПЦ МП). І боялася їх якось образити. Згадаймо лише епопею з ухваленням закону про заборону релігійних організацій, пов’язаних із країною-агресором. Щодо мобілізації – священники якщо і йшли в армію, то за власним бажанням, особливо священники ПЦУ. А здебільшого якось домовлялися із місцевою владою, і ТЦК їх не чіпали. Але тепер усе увійшло до конституційного русла», – каже OBOZ.UA завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Людмила Філіпович.
На її думку, якби постанова Держслужби з етнополітики щодо мобілізації та бронювання вийшла рік тому, то це б полегшило ситуацію з ухваленням закону про заборону РПЦ. І із ситуацією щодо Печерської лаври – теж.
«Там було близько 400 молодих міцних ченців, а також священників, багато із яких перешкоджали поверненню православної святині до лона України. А зараз там і мобілізувати немає кого – залишилися близько сорока ченців похилого віку, яким і їхати нікуди», – розповідає релігієзнавиця.
Вбивати й захищати – це трохи різні речі
Відповідно до критеріїв, встановлених Державною службою з етнополітики та свободи совісті, релігійна організація визнається критично важливою, якщо одночасно відповідає таким критеріям:
– у Єдиному держреєстрі містяться відомості про ідентифікаційний код юридичної особи, а запис про державну реєстрацію внесено до держреєстру не пізніше 26 грудня 2024 року;
– релігійна організація не внесена до списку релігійних організацій, пов’язаних із Росією, та не розміщується на тимчасово окупованій території України;
– релігійна організація внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій і подала звіт про використання доходів за попередній податковий період.
Щодо бронювання від мобілізації, то його можуть отримати священнослужителі, які є керівниками релігійних організацій, центрів, громад, монастирів, духовних навчальних закладів. А також їхні заступники.
Важливий момент – священнослужителі, щоб мати право на бронювання від мобілізації, повинні працювати у релігійних організаціях на умовах трудового договору. Тобто працювати не просто за велінням душі, а на ставці.
«В УПЦ МП зараз понад 12 тисяч священників, у ПЦУ – близько 8 тисяч. У інших релігійних конфесіях, може, ще кілька тисяч. Тобто всіх, кого можуть мобілізувати, – близько 20 тисяч людей. Це якщо не враховувати чоловіків віком від 60 років. Треба ще розуміти, що бронюватимуть лише тих керівників релігійних організацій та їхніх заступників, хто сидить на зарплаті. А таких – двадцять відсотків. Тож мобілізаційний потенціал нормальний», – каже Людмила Філіпович.
Щодо посад мобілізованих священнослужителів, то військовим капеланом зможе служити далеко не кожен.
Річ у тому, аби стати капеланом, священникові потрібна світська освіта, а не лише духовна. Вони ж офіцери. До речі, з цієї причини немає світської освіти, кількість капеланів у ЗСУ скоротилася зараз до чотирьохсот осіб. Два роки тому було сімсот.
Слід зазначити, що нині у ЗСУ п’ятнадцять капеланів – баптисти. Це можна тільки уявити, скільки зараз в армії баптистів, які мають право не служити за релігійним переконанням.
Як розповідає Людмила Філіпович, багато баптистів стали дещо інакше трактувати заповіді: вони йдуть на фронт не вбивати, а захищати. А це за релігією дозволяється.
