Українські селища зберегли автентичні традиції наших предків. Тут віє справжністю, минулим та нашим міцним корінням. Є безліч населених пунктів, які найкраще репрезентують багату історію народу. Тож зараз розкажемо про найцікавіші сільські локації нашої Батьківщини, котрі точно варто побачити. Тим паче восени, коли природа перетворюється на суцільний шедевр.
Колочава, Закарпаття
Протяжність території – близько 15 кілометрів. Це село вважають одним із найдовших в Україні, але славиться воно не тільки цим. Тут ви пірнете у безмежність гірських пейзажів, зможете напитися крижаної мінеральної води й відвідати 10 незвичних музеїв. Вони стануть порталами в давні часи, і звідти не захочеться повертатися. Серед найцікавіших: «Старе село», Церква Святого Духа 1795 року й «Колочавський бокораш». Щодо проживання не переймайтеся: Колочава не скаржиться на дефіцит уваги, тому має доволі розвинену інфраструктуру з низкою готелів.
Трипілля, Київщина
Якщо ви не прогулювали уроки історії у школі, то знаєте, що у 1896 році археолог Вікентій Хвойка виявив на цій території перші знахідки загадкової культури періоду енеоліту. Вона існувала у період між 5 та 3 тисячоліттями до нашої ери та отримала назву «Трипільська».
Люди, які тут мешкали, вразили істориків своїм розвитком. Дослідження показали, що вони будували двоповерхові житла з розписаними стінами, займалися ткацтвом, виготовляли неймовірний керамічний посуд тощо. Полюбляєте таємничість та розповіді про прадавні часи? Вам точно варто відвідати цей населений пункт.
Крім того, Трипілля оточене мальовничими ландшафтами. Можна прогулятися полями та лісами, вдихнути чисте повітря й вивільнити думки, яких у кожного зібралося надто багато.
Верхівня, Житомирщина
Розташоване за 30 км від Бердичева та славиться тим, що береже пам’ять про відомого французького письменника Оноре де Бальзака. До чого тут він? Пояснюємо! У селищі є маєток Ганських: пам’ятка архітектури та садово-паркової культури 18-19 століть.
1847 року до його власниці, вдови Ганської, переїхав її коханий. Ним виявився знаменитий драматург. Тут він написав п’єсу «Мачуха», працював над «Депутатом від Арсі», «Мадмуазель де Віссар або Франція за часів Конституції», «Дрібними буржуа» й «Жінкою-письменницею».
Бакота, Хмельниччина
Село, якому не судилося жити. Його назва перекладається як «бажане місце», але воно постійно потерпало. Колись Бакота була столицею Поділля. Втім,1255 року монголо-татари стерли поселення з лиця землі. Звісно, з часом його відбудували. Проіснувало воно до 1981 року: під час побудови Новодністровської ГЕС жителів виселили, а місцевість затопили.
Нині туристи їдуть сюди, щоб побачити затоку й залишки скельного монастиря, заснованого преподобним Антонієм. Так, тим монахом, який започаткував Києво-Печерську лавру.
Дземброня, Івано-Франківщина
Одна з версій, чому село назвали саме так, – це зубри, що польською звучить як «дзембр». Мовляв, колись у цих краях їх було чимало. Також Дземброню часто називають «місцем, де народжуються хмари». Ще б пак! Це найбільш високогірне поселення в Україні.
Саме там бере початок відомий серед туристів маршрут, що веде до Чорногірського хребта. Лише за 2 години можна піднятися на вершину гори Вухатий Камінь, звідки можна побачити навіть Говерлу.
Колись тут шукали натхнення українські митці. Наприклад, Леся Українка та Василь Стефаник. Впевнені, вас ця місцевість теж вразить та підштовхне до чогось грандіозного та прекрасного.
Моринці, Черкащина
Легендарне місце, адже в селі народився один з найвідоміших письменників України – Тарас Шевченко. Він неодноразово згадував батьківську хату у своїх творах. І вишневий садок, і хрущів, і плугатарів. Звісно, тут все зав’язано на персоні Кобзаря. Головна пам’ятка – садиба-музей Шевченка.
Синевир, Закарпаття
Доволі відомий край серед мандрівників. Тут рідко буває безлюдно. Навіть під час дощу люди гріються глінтвейном, зазирають у бездонні «очі» однойменного озера. Крім того, поблизу населенного пункта розташований єдиний у світі музей лісу та сплаву й Кам’янецький водоспад.
Опішня, Полтавщина
Столиця українського гончарства. Воно розвивається на цій території вже близько трьох тисячоліть й вражає різномаїттям кераміки. На початку ХХ століття тут було майже 1000 гончарів. А вироби купували не тільки в навколишніх поселеннях, а й далеко за межами Полтавщини.
Їх унікальність – у формі й техніці розпису. Звісно, сьогодні глиняна продукція з цих країв несе більш декоративну функцію. Мало хто купує посуд для щоденного використання. Втім, це не заважає вам відвідати місцевий музей та придбати на згадку незвичну свистульку.
Кам’яне село, Житомирщина
Величезні валуни посеред кількох гектарів лісу викликають багато запитань. Існує дві гіпотези походження урочища. Перша розповідає, що камені були принесені льодовиком. Друга каже, що це підніжжя стародавніх повністю зниклих гір.
Складно сказати, яка правдива, до того ж про місце вже склали десятки містичних розповідей. До прикладу, навіть про назву є чарівна легенда: колись у лісі було багате селище, і якось через нього проходив старий у злиденному одязі. Він попросив хліба в заможного господаря, той його прогнав. Дідусь виявився Господом, тож спустився на землю й перетворив усе й усіх на кам’яні брили. Вірити чи ні – справа ваша. А от відвідати населений пункт дуже радимо.
Раніше OBOZREVATEL розповідав про найзагадковіші локації України.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!
