«Свій другий день народження зустрів у колонії». Боєць з Кіровоградщини перебуває у російському полоні

Полонений боєць Вадим Токарь. Фото: Наталії Токарь

Свій другий день народження морський піхотинець Вадим Токарь з села Покровське Кропивницького району Кіровоградської області зустрів у російському полоні. З весни 2022 року бійця утримують у Суходільській виправній колонії №36 на Луганщині.

Про це Суспільному розповіла мама захисника Наталія Токарь. З її слів, під час повномасштабного вторгнення Росії Вадим перебував на Донеччині. Напередодні 24 лютого 2022 року чоловік підписав другий контракт на службу в Збройних силах України.

"Він служив розвідником у 36 бригаді морської піхоти, яка базується у місті Миколаїв. Отримав звання старший матрос, має позивний "Лапа". Вони дисклокувалися у селищі Павлопіль, що під Маріуполем. Коли не змогли його утримати, то перейшли в місто на металургійний завод імені Ілліча".

До повномасштабної війни син завжди був на зв’язку, говорить Наталія. Нічого не розповідав про службу, завжди говорив: "Мамо, у нас все добре", – пригадує жінка.

"З 24 лютого періодично зв’язок з ним зникав. Якось вночі він набрав і сказав , що перебувають в оточенні. Це був кінець березня початок квітня. Потім від дружини його побратима дізнались, що Вадим поранений. У нього була контузія та проблеми з ребрами, йому було важко ходити. 8 квітня нам вдалося з ним поговорити. Він сказав, що немає їжі та ліків, знеболююче в цей день отримав останній раз".

Подзвонив, щоб попрощатись

Наступного разу Вадим зателефонував мамі 12 квітня о 6 ранку, щоб попрощатися. Розповів, що йдуть на прорив. Цього ж дня він потрапив у російський полон.

"Під час нашого останнього спілкування син сказав: "Мамо, я не знаю, але можливо ми з тобою говоримо востанннє, тому що йдемо на прорив". – Я йому відповіла, якщо буде можливість, то щоб він здавався у полон, адже мені не потрібні його медалі, мені потрібен живий син. О 21:00 вечора він знову зателефонував та сказав, що перебуювать у полоні і надіслав мені написані на папері прізвища побратимів, які перебувають разом з ним".

Цю інформацію жінка передала в обласне управління СБУ, військкомат та поліцію. В яких умовах і де перебуває чоловік не знали до тих пір, поки не почались пеші обміни.

"Було повне затишшя і ми не знали, що до чого. А потім його побратими, яких звільнили внаслідок обміну полоненими, повідомили, що Вадим перебуває у Суходольській колонії на Луганщині. Що усім важко, але бійці тримаються. Після поранення він відійшов, але у нього пригнічений стан. Крайній раз мені говорили у червні-липні цього року, що у порівнянні з іншими в'язницями, в Луганську "казка". Тому що є вода, можливість приготувати каву чи чай, почитати книги та за бажанням іти працювати".

Щоб підтвердити інформацію про місцеперебування сина, жінка написала листи президенту Росії та омбудсменці самопроголошеної ЛНР. Від неї отримала відповідь, що Вадим Токарь дійсно перебуває у Суходольській колонії. Про це відразу повідомила Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

"Слава богу, що його не судили і він не отримав вирок. З розмов хлопців знаємо, що Вадим чотири рази був присутній на обміні, але щоразу його повертали назад. Востаннє це було 7 березня цього року".

Вадим Токарь одружений, виховують з дружиною семирічного сина. Цього він пішов у перший клас, говорить Наталія.

"Мій син дуже добрий, уважний, люблячий тато та чоловік. Листів з колонії він нам не пише, але постійно передає через хлопців вітання. Декілька разів снився мені, що повернувся з полону. Ми дуже чекаємо його вдома".

Новини України