Невидимі для радарів гіперзвукові ракети шукатимуть за допомогою інфрачервоних камер та чутливих мікрофонів.
Проліт гіперзвукових ракет планують фіксувати над океаном / колаж УНІАН, фото ua.depositphotos.com
Пентагон фінансує розробки для виявлення запуску гіперзвукових ракет на ранніх стадіях. У планах розробити мережу зі звичайних та інфрачервоних камер, а також величезну мережу з мікрофонів, встановлених на буях посеред океану. Про це йдеться в публікації журналу The Economist.
Видання пише, що протягом останніх десятиліть балістичні ракети були найсучаснішою зброєю для ведення війни на великі відстані. Та залишаються основною зброєю національних арсеналів. Але передбачуваність високих дугоподібних траєкторій польоту цих ракет робить їх вразливими для виявлення та перехоплення. Тому Америка, Китай і Росія почали розробляти гіперзвукові ракети як альтернативу балістиці. Вони літають в атмосфері Землі, поза зоною дії далекобійних радарів, і можуть маневрувати непередбачувано, що ускладнює їх виявлення.
Але виявити їх все ж можна. Наприклад, Пентагон застосовує для цього комплексний підхід. Вони досліджують використання камер, у тому числі здатних розрізняти інфрачервоний діапазон. Ці камери усувають недолік супутникових камери, які мають найкраще охоплення, але не зможуть виявити гіперзвукові ракети, що летять під хмарним покривом. Тому для повного охоплення, зазначає видання, може знадобитися мережа електрооптичних/інфрачервоних (EO/IR) датчиків, як їх називають, розташованих нижче, на літаках, дирижаблях або плавучих платформах.
The Economist пише, що військово-морські сили США доручили компанії Surface Optics із Сан-Дієго розробити нові датчики EO/IR з роздільною здатністю та частотою оновлення, здатними відстежувати гіперзвукові цілі, що є завданням, яке виходить за межі можливостей існуючих систем.
Інший контракт ВМС, укладений з каліфорнійською компанією HyperKelp передбачає використання буїв, оснащених мікрофонами, у глибокому океані. Керівник HyperKelp Грем Рей розповів, що гіперзвукові ракети створюють звуковий удар, який чути на великій відстані. Буї також оснащені обладнанням, яке може запускати моделі штучного інтелекту, здатні аналізувати звук у реальному часі.
«Незважаючи на це, обробка сигналів все ще залишається складним завданням: слабкий гул гіперзвукової ракети може бути важко розрізнити серед фонового шуму хвиль, суден та літаків», — йдеться у статті.
Видання нагадує, що акустичне виявлення повітряних суден з’явилося раніше за радар. Зокрема, у 1930-х роках у Британії розгорнули параболічні бетонні «звукові дзеркала» вздовж узбережжя, щоб спостерігачі вночі могли чути наближення бомбардувальників. Більш швидкі літаки та радари зробили їх застарілими. Але подібний принцип застосовується в інших місцях для боротьби з іншими повільними порушниками. The Economist пише, що українська «Небесна фортеця» має тисячі мікрофонів, встановлених на стовпах по всій країні, для відстеження дронів Shahed за їхнім характерним звуком двигуна «мопеда».
У статті відзначається, що відстеження гіперзвукових ракет таким способом може здатися малоефективним, адже снаряд, що летить зі швидкістю 5 Мах, вже давно пролетить повз, коли його почують. Але план HyperKelp полягає в тому, щоб обладнати тисячі недорогих буїв мікрофонами як над, так і під поверхнею води, що дозволить їм триангулювати положення джерела. Ще більш точні координати можна отримати, об’єднавши дані з декількох буїв. Якщо буї розташовані достатньо далеко від суші, система може функціонувати як тригер, забезпечуючи початкове виявлення, щоб інші датчики могли бути спрямовані на загрозу.
