За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Спасо-Преображенський собор – єдина з пам'яток культурної спадщини на території Чернігова та області, що потрапила до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом ЮНЕСКО. Загалом в цьому переліку 25 об'єктів культурної спадщини України, що розташовані, зокрема, в Одесі, Києві, Миколаєві, Кам'янці-Подільському, Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Про те, чи можуть претендувати на такий статус інші чернігівські храми та що означає термін "тимчасовий посилений захист" – далі у матеріалі.
Як розповіла Суспільному заступниця гендиректора з наукової та культурно-просвітницької роботи Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Олена Ванжула, те, що Спасо-Преображенський собор внесли до переліку, про який йде мова, – це перший крок на шляху до захисту культурної спадщини Чернігова на міжнародному рівні.
Чому саме Спасо-Преображенський собор
За словами Олени Ванжули, вже багато років фахівці, представники влади та громадськість обговорюють питання щодо внесення історичних пам'яток Чернігова до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і Спасо-Преображенського собору зокрема:
"Це одна з найдавніших пам'яток архітектури, яка збережена на теренах України. Фактично такого типу пам'яток у нас лише дві: Софія Київська та Чернігівський Спасо-Преображенський собор, датований 30 роками ХІ століття".
Собор святої Софії у Києві має статус об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. В Україні такий статус отримали вісім пам'яток. А от Спасо-Преображенський собор в Чернігові у цей перелік поки що не потрапив. Щоправда, "Історичний центр Чернігова" зі Спасо-Преображенським та Борисоглібським соборами з 1989 року є у Попередньому списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
У вересні 2023 року Україна виступила з ініціативою, коли Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) за підтримки Постійного представництва України при ЮНЕСКО та Міністерства оборони України підготувало запит до Секретаріату Гаазької конвенції щодо внесення 20 об'єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом. Під час засідання комітет ЮНЕСКО підтримав цю ініціативу.
Таким чином до цього переліку внесли 20 об'єктів, а пізніше ще п'ять (серед яких і Спасо-Преображенський собор в Чернігові) – це саме ті об’єкти України, які вже входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
"Заповідник долучився до такої важливої роботи після того, як відбувся обстріл Чернігова у серпні 2023 року. Ми наочно побачили, що для росіян жодної різниці немає на те, що поруч унікальні архітектурні пам'ятки. Побачили, що потрапляння до Чернігівського обласного драматичного театру викликало значні руйнування, а поруч був ще один об'єкт – пам'ятка архітектури національного значення П'ятницька церква, яка також отримала осколкові пошкодження. Ну і, звичайно, ми побачили, що відкладати цю справу не можна і вирішили долучити Спасо-Преображенський собор до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом", –пояснює Олена Ванжула.
Заступниця гендиректора з наукової та культурно-просвітницької роботи НАІЗ «Чернігів стародавній» Олена Ванжула. ФОТО: Фейсбук Олена Ванжула
Що означає "тимчасовий посилений захист"
Посилений захист, про який йде мова, має тимчасовий характер: лише на час війни.
"Звичайно, ми не можемо стовідсотково гарантувати, що такі об'єкти культури не будуть пошкоджені. На жаль, ми маємо приклади, коли пам'ятки архітектури в Одесі, Львові і Києві мали пошкодження під час обстрілів. Але включення до цього списку надає можливість все ж таки мати певні міжнародні гарантії", – говорить Олена Ванжула.
За її словами, по-перше, це підвищує впізнаваність пам'ятки. Бо, вона вважає, що навіть не всі жителі міста усвідомлюють, наскільки видатна пам'ятка існує в Чернігові. Так само про це маловідомо у світі.
"Отже, той факт, що об’єкт занесений до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом, підсилює політичні та інформаційні наслідки у разі його пошкодження або руйнування".
Окрім того, такий статус може впливати на кваліфікацію воєнного злочину та збільшує шанси притягнути винних до міжнародної кримінальної відповідальності.
"Безумовно, всі ці норми вони більше стосуються цивілізованих держав, які дотримуються норм міжнародного права. На жаль, наш супротивник поводить себе просто по-дикунськи у XXI столітті. Проте, якщо, не дай Боже, відбувається пошкодження об'єкту культурної спадщини, то через певний час ми чуємо, що комітет ЮНЕСКО висловлює своє занепокоєння. І це занепокоєння втілюється в те, що через певний час до України приїжджає технічна місія, яка допомагає провести технічне обстеження конкретного пошкодженого об'єкту, надати консультативну допомогу, після чого ми можемо також сподіватися на фінансову допомогу у відновленні об'єкту".
Зокрема, за словами Олени Ванжули, технічна місія ЮНЕСКО в жовтні 2023 року працювала в Чернігові в рамках реалізації проєкту "Підтримка України в галузі культури та освіти через ЮНЕСКО: реагування на надзвичайні ситуації для всесвітньої спадщини та культурних цінностей: оцінка збитків та захист". Тоді були обстежені пошкоджені культурні об’єкти міста, які постраждали внаслідок обстрілу Чернігова в серпні 2023 року. Тоді ж розпочали розробку плану реабілітації цих об'єктів.
Міжнародна допомога також забезпечується саме в контексті включення конкретного об'єкта до цього списку, каже Олена Ванжула. Можна звертатися до Комітету про надання міжнародної допомоги стосовно культурних цінностей. Окрім того, Надзвичайний фонд спадщини ЮНЕСКО схвалив проєкт допомоги Міністерству культури та інформаційної політики на цифровізацію об'єктів у сфері культурної спадщини України.
Одна з головних вимог – об'єкт не має використовуватися військовими
Для того, щоб внести пам'ятку до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом ЮНЕСКО, треба виконати певну процедуру. Існує спеціальна форма анкети, яка складається на конкретний об'єкт. На прикладі Спасо-Преображенського собору Олена Ванжула пояснює:
"НАІЗ "Чернігів стародавній" підготував спеціальну англомовну форму-запит для включення Спасо-Преображенського собору під захист. Для цього треба було чітко визначити координати пам'ятки відповідно до міжнародної системи UTL. Стисло прописати історичну довідку, архітектурні особливості пам'ятки, в чиєму підпорядкуванні вона перебуває і обов'язкове обґрунтування, що ця пам'ятка має значення (історичне, культурне, мистецьке) не лише для конкретної держави, а й для всесвітнього культурного надбання. Ми надали таке обґрунтування. Також визначаються охоронні зони пам'ятки – це площа, яка прилягає до об'єкта. Причому, в контексті Спасо-Преображенського собору – це доволі значна територія".
Зі слів Олени Ванжули, культурний об'єкт повинен відповідати трьом головним критеріям:
- мати виключну культурну цінність для людства;
- охоронятися на національному рівні відповідними правовими нормами законодавства своєї країни;
- не використовуватися задля військових цілей або прикриття військових об’єктів.
За словами Олени Ванжули, усім цим критеріям цілком відповідає Спасо-Преображенський собор в Чернігові (XI ст.) – пам’ятка архітектури національного значення, один з найдавніших збережених храмів Русі-України, який має майже тисячолітню історію. До того ж храм типологічно близький до Десятинної церкви в Києві, має архітектурні форми та задавнену історію, яка тісно пов’язана з історією Чернігово-Сіверщини − історико-культурного регіону Русі-України.
"Сподіваємося, що ця робота буде продовжена по іншим пам’яткам архітектури Чернігова національного значення", − каже Олена Ванжула.
