Найманець ПВК «Вагнер». AP/Dmitri Lovetsky
Після загибелі власника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина кількість найманців угрупування за останній рік скоротилася вдесятеро. Залишки бойовиків приватної військової компанії наразі знаходяться в Білорусі та в Африці.
Про це повідомляє Міноборони Великої Британії, посилаючись на дані власної розвідки.
У розвідці нагадали, що рівно рік тому, 23 серпня, виповнилися перші роковини смерті кількох ключових лідерів ПВК "Вагнер", включаючи її власника Євгена Пригожина та засновника Дмитра "Вагнера" Утктіна, які загинули в авіатрощі, майже напевно через вибух на борту. З того часу група "Вагнера" ставала все більш роздробленою, і багато вижили високопоставлені діячі залишили групу.
Зокрема Андрій "Седой" Трошев, колишній генеральний директор ПВК "Вагнер", приєднався до Міноборони Росії, ймовірно, у складі ПВК "Редут" російського оборонного відомства, якій було доручено сформувати загони "добровольчого корпусу" для війни в Україні.
Олександр "Ратибор" Кузнєцов, екскомандир 1-го штурмового загону вагнерівців, приєднався до загону чеченського "спецназу" "Ахмат". Борис "Зомбі" Нижевенок, колишній командир 3-го штурмового загону "Вагнера" очолив у травні 2024 року підрозділ "Восток-V".
За даними британської розвідки, численні ветерани "Вагнера" пішли за цими та іншими екслідерами "Вагнера", вийшовши з групи.
"Порівняно з піковою чисельністю складу близько 50 тисяч осіб у 2023 році, ПВК "Вагнер" тепер, швидше за все, зберігає близько 5 тисяч осіб у своїх залишкових формуваннях у Білорусі та Африці", — йдеться у повідомленні.
Що відомо про знищення загону ПВК "Вагнер" у Малі
28 липня у Малі повстанці-туареги заявили, що за два дні боїв біля алжирського кордону були вбиті і поранені десятки солдатів і найманців ПВК "Вагнер". Серед загиблих — автор Telegram-каналу Grey Zone.
Згодом у соцмережі Х з'явився допис нібито від малійського повстанського руху CSP-PSD з пропозицією передати Україні полонених "вагнерівців".
Представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов заявив, що повстанці у Малі отримали необхідну інформацію, яка допомогла їм провести операцію проти найманців ПВК "Вагнер".
"Про деталі ми безумовно не будемо наразі говорити, продовження буде", — сказав Юсов.
Коментуючи нібито пропозицію малійських повстанців передати полонених "вагнерівців" Україні, представник ГУР зазначив, що це – чутлива інформація, але все, що робить Україна, відбувається в межах міжнародного права і необхідних процедур.
Що відомо про ПВК "Вагнер"
У 2013 році в Росії утворився "Словʼянський корпус", де з усієї країни набирали найманців для служби. Власником її став той же Пригожин, а командиром — Дмитро Уткін із позивним "Вагнер", який отримав на честь композитора Ріхарда Вагнера, якого любив Гітлер.
В межах укладених домовленостей з Башаром аль-Асада перші найманці відправилися в Сирію у вересні 2013 року. Саме там в Уткіна зʼявився позивний, який перетворився у назву ПВК.
Згодом корпус найманців "Словʼянський корпус" перейменували у ПВК "Вагнер", де командиром та правою рукою власника, того ж Євгена Пригожина, й став Уткін.
Вагнерівці за збройної та фінансової підтримки Кремля виконували завдання в Судані, Лівії, ЦАР, опинилися на війні в Сирії та на Донбасі. А з березня 2022 року це ПВК вважається чи не найбільш боєздатною силою Росії, яка воює на території України.
Увечері 23 червня 2023 року глава ПВК "Вагнер" Євген Пригожин заявив, що війська Міноборони Росії вдарили по місцю дислокації "вагнерівців" і там нібито загинуло багато найманців. Він анонсував "марш справедливості", додав, що "вагнерівців" 25 тисяч і вони ідуть "розбиратись". А також закликав всіх, хто хоче "заканчівать бєзпрєдєл" долучатись до "маршу". Після того, вагнерівці передислокувалися до Білорусі, де навчали військових.
Через 2 місяці, 23 серпня 2023 року, власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин та співзасновник групи Дмитро Уткін загинули в авіатрощі у Тверській області РФ.
