Полеглому герою Ігорю Бондару присвоїли орден «За мужність» ІІІ ступеня посмертно
За мужність, самовідданні дії, виявлені під час виконання службових завдань із забезпечення захисту державного кордону та територіальної цілісності України, орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджено майора Бондаря Ігоря.
Нагороду родині загиблого прикордонника вручили керівництво Могилів-Подільського загону та міський голова міста Хмільника. Про це повідомили на сторінці Могилів-Подільського прикордонного загону.
Майор Ігор Бондар родом із Хмільника Вінницької області. Він мріяв стати військовим з дитинства. Щоб досягнути омріяного пройшов шлях від солдата строкової служби. У 2016 році після закінчення вищого прикордонного навчального закладу розпочав військову кар’єру офіцера.
Свій бойовий досвід Ігор розпочав у 2017 році, захищаючи Україну від російської агресії на сході країни. Після закінчення контракту в 2021 році звільнився. У цивільному житті Ігор захопився автомобілями та відкрив свою справу з перевезення вантажів.
Проте з початком повномасштабної війни мужній вінничанинодразу пішов захищати Україну.Життя воїна обірвалося 10 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Піски, що на Донеччині. Внаслідок обстрілу противником позицій з мінометів Ігор отримав поранення, несумісне з життям. Йому було всього 31 рік…
«Все буде добре», – такі слова він завжди говорив дружині Альоні. Жінка пригадує: «Перший день війни Ігоря застав у рейсі, він прямував на Сумщину. Розуміючи, що дороги далі немає, майже дві доби повертався додому. Одразу після повернення, зібравши деякі речі, поїхав та мобілізувався до Могилів-Подільського прикордонного загону. Тоді Ігор сказав: «Хто, як не я, стане на захист країни, заради щасливого майбутнього нашого сина».
Далі була Сумщина, а потім Донеччина.
«Ігор завжди при першій можливості дзвонив або присилав повідомлення, що з ним все добре. Завжди жартував, жодного разу він не показував мені занепокоєння чи смуток, лиш очі видавали його втому. Ігор присвятив військовій службі значну частину свого життя, коли випадали рідкісні дні відпочинку, ми завжди разом із сином подорожували країною. На жаль, війна забрала у нас найцінніше – чоловіка та батька. А ще у Ігоря була мрія – здійснити стрибок з парашутом. Після перемоги, я обов’язково здійсню це – в пам’ять про чоловіка», – каже дружина.
Його побратими згадують: «Він був справжнім офіцером, мужньою, рішучою і водночас доброю, надзвичайно світлою людиною. Це був справжній товариш, який приходив на допомогу. Ігор завжди був поряд з підлеглими. Пліч-о-пліч облаштовували вогневі позиції та нищили ворога. Беріг і цінував своїх бійців».
У майора Ігоря Бондаря залишились 7-річний син, дружина та мати.Низький уклін та шана прикордоннику, щирі співчуття близьким та ріднім!
Вінниця.info, фото Могилів-Подільського прикордонного загону
