Військовий з Кропивницького Ярослав Данилко. Фото: Суспільне Кропивницький
Ярослав Данилко з Кропивницького отримав поранення, коли протитанкова ракета російської армії потрапила в машину з українськими військовими. Це було рік тому під Бахмутом. Щоб врятуватись і дістатись місця евакуації, разом з побратимами повзли полем півтора кілометра. Брав участь в обороні Іловайська та Дебальцевого. Потрапив у полон. Нині боєць відновлюється після поранень і хоче повернутись на фронт.
Ярослав Данилко розповів, з 2012 року служив у Збройних силах за контрактом. Брав участь в Євромайдані. З квітня 2014 воював у Слов’янську. Був у 34 батальйоні снайпером-розвідником. Брав участь в обороні Іловайська та Дебальцевого. Мав поранення та контузії, втратив зір.
"У 2018 році, після операції, я лежав у шпиталі в Києві. У 2019 вже розумів, що не зможу виконувати свої обов’язки, як раніше".
Ярослав нагороджений "Хрестом пошани" та орденами "За мужність" і "Пошани". Згадав останній день в Іловайську у серпні 2014 року.
"Я виводив підрозділ Національної гвардії. Вивезли трьохсотих, вертались назад і нас затримали псковські десантники та взяли у полон. Там ми пробули десять днів і нас швидко обміняли".
За пів року до повномасштабного вторгнення у чоловіка закінчився контракт. У лютому 2022 він вирішив повертатись на війну. Спершу служив у Донецькій області на посаді начальника взводу управління зв’язку. Пригадав, як із побратимом виходили із Пісків.
"Тільки зібрались їхати, прилетіла міна і впала позаду мене. Я не пам’ятаю, скільки часу я просидів. Відкрив очі, машина за горизонт поїхала. Сиджу у бронежилеті та шоломі, автомата немає, розумію, що наша піхота вже відійшла. Забіг у бліндаж і думав, що лишився сам. Скинув на телефоні усе до стандартних налаштувань і чекав, що зараз прийдуть росіяни і мене або візьмуть у полон, або вб’ють. Поклав перед собою дві гранати. Не знаю, чи вирвав би чеку, але на той момент не був готовий здатися живим. Чую, хтось біжить, бачу, що це Льова. Знову обстріл. Нас накрили градом, посипали фосфором. Коли перестала працювати артилерія, ми потихеньку вийшли і півдня йшли півтора кілометра. Я ми були між двох вогнів".
Після поранення чоловік місяць не ходив і пів року пересувався на милицях. Потому був у Первомайському. Звідти додому забрав кішку Рижулю.
"Коли виходили з Пісків, під Первомайськом у будинок прилетіла ракета і його рознесло. В це час з сарайчика вибігло кошеня, на ньому обгоріла шерсть. Мені її стало шкода і так я забрав Рижулю з собою".
Кішка Рижуля, яку боєць привіз з Донеччини. Фото: Суспільне Кропивницький
Нині Ярослав на реабілітації після поранень. За півтора місяця має бути операція на нозі. Після одужання планує повернутися на фронт.
