В Україні зберігається аномальна ситуація на ринку праці. Кількість вакансій незабаром може перевищити число резюме. Не всі роботодавці, які зараз шукають співробітників, мають можливість закрити вакансію. Конкурувати за співробітників доводиться, підвищуючи зарплати. Однак далеко не кожна компанія має таку можливість.
Про те, як та в яких галузях виросли зарплати, як змінилась ситуація і скільки платять українцям, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Що відбувається з зарплатами?
«Суб’єкти господарювання підвищують рівень оплати праці з метою утримання та залучення нового висококваліфікованого персоналу», – йдеться в останньому звіті Мінекономіки. Простіше кажучи: бізнес вимушений підвищувати зарплати, бо працівників критично не вистачає. Мобілізація, мільйони біженців – все це призвело до масштабного скорочення кількості працездатних українців.
Згідно з даними великого кадрового порталу, тільки в 2024-му середня зарплата зросла на 9,5%. Зараз в середньому українці заробляють 19 553 грн. Якщо ж порівнювати з серпнем 2023-го, то середня зарплата зросла більш ніж на 18%. Держстат (офіційна статистика) фіксує зміни між першим кварталом цього та попереднього років. Отже, за їх даними середня зарплата збільшилась на 22,5%. При тому найбільше зарплати виросли в:
- громадське харчування та готельний бізнес – на 44,1%;
- будівництво – 44%;
- водний транспорт – 42%.
Свої оцінки озвучили і в Нацбанку. Лише в першому кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17.7%, йдеться в звіті НБУ. Високі темпи зростання зарплат збереглися й у другому кварталі. Причина такої тенденції: мобілізація та міграція. Зокрема, за даними ООН, у першому півріччі кількість мігрантів за кордоном зросла майже на 240 тис. – до 6.6 млн осіб. Крім того, надалі знижувався рівень участі в робочій силі серед чоловіків.
«Дуже багато сфер не може постійно підвищувати зарплати. Гроші є у виробництв, які пов’язані з військовими товарами, у рітейла (але там також обмежені заробітні плати) і в фармацевтичних компаніях. Також можна сказати про IT-компанії», – розповідає CEO TalentMatch Наталія Слинько.
Олена Єрьоменко, голова запорізького бізнес-союзу «Порада», розповідає OBOZ.UA: бізнес не може вирішити проблему дефіциту кадрів виключно за рахунок підвищення зарплат. Навіть ті підприємства, які знайшли необхідний ресурс, все одно страждають від дефіциту фахівців.
«Дефіцит кадрів неймовірний. І не тільки тому, що немає людей. А й тому що є частки тих, які не хочуть працювати. У нас велика кількість вимушених переселенців, однак вони дуже слабко задіяні на ринку праці», – розповідає Єрьоменко. Вона впевнена, що ВПО необхідно залучати до ринку праці в тих населених пунктах, в яких вони знаходяться. І стимулювати таке залучення необхідно і на державному рівні.
Крім того, в Запоріжжі, як каже Єрьоменко, не працюють дитячі садочку, тому багато жінок не має можливості працювати і вимушені залишатись з дітьми вдома. Роботодавці готові приймати на роботу людей пенсійного віку з необхідними навичками, готові навчати молодь, однак бажаючих працювати значно менше, ніж необхідно для задоволення потреб ринку. «В прифронтових містах бізнес опинився в особливо важкій ситуації», – каже представниця бізнес-союзу.
Що з вакансіями?
В серпні 2021-го в Україні, згідно з даними великого кадрового порталу, за тиждень розмістили 60,6 тис. нових вакансій, а працівники опублікували 96 тис. резюме. За три роки, в серпні 2024-го, за тиждень розмістили всього 88,1 тис. резюме та 63,5 тис. вакансій.
Отже, за три роки кількість вакансій (пропозицій працювати) зросло на 5,8%, а кількість резюме навпаки – впало майже на 9%. І це з урахуванням, що частина територій України тимчасово окупована, триває повномасштабна війна.
І якщо раніше головним фактором, який зупиняє розвиток, роботодавці називали відсутність безпеки, то зараз – критично не вистачає робітників. В деяких галузях ситуація значно гірша. Наприклад, в банківській сфері зараз відкрито 3,7 тис. вакансій і розміщено всього 2,7 тис. резюме. Тобто пропозицій про роботу більше, ніж бажаючих працювати.
Ще в серпні 2021-го в банківській сфері хотіло працювати 4,4 тис. українців, тоді як за тиждень з’являлось всього 3,6 тис. нових вакансій. Отже, на ринку була хоч і незначна, але все ж таки конкуренція за робочі місця. Зараз банкам доводиться заманювати робітників і обирати не доводиться. Серед робочих вакансій розміщено 10,8 тис. вакансій всього на 8,8 тис. резюме. Ще до великої війни ті, хто володіє робітничою спеціальністю, користувались значним дефіцитом.
В НБУ зазначають: кількість оголошень у сферах охорони, будівництва та робітничих спеціальностей значно перевищує минулорічні показники, тоді як у сфері ІТ – суттєво скоротилася. Також попит залишався пригніченим в освіті, дизайні, мистецтві та культурі.
Слинько впевнена: проблема дефіциту кадрів – на роки. І ситуація поки тільки погіршується. За даними ООН, у першому півріччі кількість мігрантів за кордоном зросла майже на 240 тис. – до 6.6 млн осіб. Крім того, надалі знижувався рівень участі в робочій силі серед чоловіків.
«Мобілізація та порівняно тривалий процес набуття спеціальних професійних навичок новими працівниками також стримуватимуть пропозицію робочої сили. Навіть за подальшої нормалізації умов функціонування економіки повернення мігрантів в Україну, які все більше адаптуються до життя за кордоном, буде повільним. Крім того, диспропорції на ринку праці залишаться нерівномірними за регіонами й галузями та визначатимуться змінами структури економіки», – йдеться в оцінках Нацбанку.
Для відновлення економіки та післявоєнну відбудову Україна знадобляться всі вільні руки. І якщо біженці не повернуться додому, а ті українці, які зараз не працюють не стануть економічно активними, бізнесу доведеться або шукати можливості залучити трудових мігрантів, або скорочувати власне виробництво.
