Чому останнім часом вимкнень електроенергії стало більше та скільки українцям доведеться сидіти без світла восени та взимку.
Про це розповів УНІАН директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Після останніх масованих ракетних обстрілів українці подовгу сидять без світла, хоча раніше прогнозувалося, що ситуація з енергопостачанням у цей період повинна покращитися. Чим зумовлена така ситуація?
Це доволі просто. Коли вам в енергосистему вгатили 127 ракет і 109 дронів, то, безумовно, відбуваються аварійні відключення. І безумовно потрібен час для того, щоб наслідки цих атак повністю усунути.
Більше того, я вам скажу, що до сьогодні (4 вересня – УНІАН) були фактично усунуті наслідки цих атак у високовольтних мережах і відновленні підстанції «Укренерго». Високовольтні лінії були практично відновленні до стану, коли мають змогу повністю пропускати весь необхідний рівень електроенергії.
Але це було б можливо, якби не було — у класифікації МАГАТЕ використовують таке слово – «події» на Південноукраїнській АЕС і була повна потужність на Хмельницькій АЕС, де вже два роки 200 МВт не може видавати блок, оскільки його ніяк не поремонтують. А на Південноукраїнській АЕС зараз обмеження видачі у 400 МВт. В принципі, сьогодні і майже точно завтра (4 і 5 вересня – УНІАН) можна було б обійтися або взагалі без обмежень, або максимум із однією чергою.
Судячи з того, що я бачу, можливо, завтра так і буде одна черга, а, якщо пощастить, вся наявна генерація буде в роботі. Гарантувати не можна, але ця ситуація цілком можлива. І зверну вашу увагу, що з моменту атаки пройшло нещасних 10 днів.
Що саме відбулось на Південноукраїнській АЕС і в результаті чого? Це халатність чи об’єктивні обставини?
Таке трапляється. Зламалося допоміжне обладнання, яке час від часу дійсно може ламатися, і ніхто від цього не застрахований.
Я би закликав так до цього і ставитись. Так, сталася ситуація, коли обмежена видача, але просто, на мою думку, важливо спокійно повідомити людям, що ця ситуація є. Ремонт пройде, наскільки я знаю, за тиждень-півтора і має все бути полагоджено.
На мою думку, правильно було б будувати процес і комунікацію, щоб люди просто розуміли, що відбувається, і мали максимально об’єктивну інформацію.
Який дефіцит в енергосистемі утворився через цю ситуацію?
Блок знизив потужність, яку він видає в мережу. В нашій сьогоднішній ситуації 400 МВт — це суттєво та певним чином відчутно. Відповідно, це зниження сказалося на всіх споживачах. Я зараз можу піти у деталі на тему, а на що воно ще вплинуло, бо там є певний вплив на енергосистему в цілому через те, що якщо знижується потужність одного енергоблоку, це знижує можливість мереж передавати електроенергію в певних напрямках і так далі. Але якщо дуже коротко і просто, то знизили потужність — стало менше електрики в системі і, відповідно, більше споживачів доводиться обмежувати. Це просто та реальність, яка є. Ми ж не можемо нізвідки дістати електроенергію. Вона дістається саме з енергоблоку. Відповідно, якщо він не працює, то немає цієї електроенергії. Якщо обмежена подача, а 400 МВт — це багато, то на практиці це означає додаткову чергу.
Експерт каже, що «Енергоатом» і Міненерго зовсім нічого не зробили для захисту так званих відкритих розподільчих пристроїв / фото УНІАН, Олександр Синиця
Наскільки захищеними на сьогодні є українські енергетичні об’єкти?
Зараз є велика ахіллесова п’ята в українських енергетичних об’єктах, тому що «Енергоатом» і Міненерго, на жаль, зовсім нічого не зробили для захисту так званих відкритих розподільчих пристроїв, а по суті — високовольтних підстанцій, які відповідають на території атомних станцій за видачу електроенергії.
І, на жаль, зараз можна спостерігати на московитських телеканалах обговорення того, що треба наносити туди удар, бо вони не захищені і це найбільш ефективний варіант, яким чином можна українську систему фактично відключити. Якщо нам виб’ють хоча б одну станцію в мороз або дві станції навіть за поточної погоди, то ми точно в блекауті. Без варіантів. У нас може тоді бути більша частина країни без електрики.
Це дуже небезпечно і причини, чому цей захист непобудований, абсолютно незрозумілі. Для високовольтних підстанцій і обладнання «Укренерго» були побудовані (або деякі ще в процесі) більш ніж 60 об’єктів захисту. Вони вже під час останньої атаки 26 серпня значною мірою спрацювали. І якби їх не було, то після цієї атаки ми би не 10 днів приводили мережі до ладу, а півтора місяці.
Але, на жаль, у «Енергоатома» не побудовано нічого. «Укргідроенерго» будує такі об’єкти, в них там теж частково побудовано, як і в «Укренерго», а в «Енергоатома» немає захисту і нічого про нього не чутно. І це зараз найбільша небезпека для української енергосистеми з точки зору постачання електрики споживачам.
Скільки годин на день українці можуть сидіти без світла восени та взимку?
Восени за тих температур, що є сьогодні обмеження будуть абсолютно мінімальні. Це залежить від атак. Давайте припустимо, що два місяці немає атак. Я думаю, що обмежень більшу частину цих двох місяців не буде. Або вони будуть там максимум із однією чергою.
Що стосується зимового періоду, то, на жаль, через брак генерації і нестачу генераційних потужностей ми практично без варіантів будемо мати 8-10 годин обмежень на добу. Навіть за умови, що все в нас буде добре, не буде додаткових атак. При температурах -10 і, не дай боже, нижче в нас точно будуть дуже серйозні обмеження.
У яких регіонах ситуація з енергопостачанням найскладніша?
Найскладніша ситуація в Києві, Одесі та в Харкові. На Лівобережжі в цілому гірше ніж на Правобережжі через цілий набір причин.
Харченко впевнений, що критична інфраструктура у містах зиму витримає / фото ua.depositphotos.com
Якщо мешканці міст взимку будуть без світла більше 12-14 годин на день, чи означає це, що попрощатися доведеться також з водою та опаленням?
Критична інфраструктура буде заживлена. Себто водопостачання та опалення буде функціонувати. Я бачу увагу, яка цьому приділяється. До речі, в Києві величезна увага місцевої влади щодо цього питання і дуже багато робить дійсно зараз міська адміністрація для того, щоб убезпечити енергопостачання для критичної інфраструктури, обсяг роботи дуже великий.
У багатьох інших містах я також бачу ці зусилля: Одеса, Житомир, Вінниця, Полтава і їх можна ще далі перераховувати. Міські влади розуміють ризики і роблять дуже багато. Я певен, що критична інфраструктура зиму витримає.
Інша справа у висотних будинках. Людям треба турбуватися про те, щоб в них працювали насоси, тому що інакше вода циркулювати в системі буде, а вище там, умовно, 5-го поверху не підніматиметься. І для того, щоб ці насоси працювали, люди мають забезпечити їхнє резервне живлення на час відключень.
У більшості будинків у технічних або підвальних приміщеннях стоять відповідні насоси, які відповідають за те, щоб по будинку йшов оборот води. Вони не якісь супер потужні. Зазвичай їм достатньо 3-4 кВт, не більше того. Тому це відносно невеликий генератор, який міг би суттєво покращити людям проходження зими.
Що б ви порадили зробити українцям вже зараз, щоб якомога легше пройти прийдешню зиму?
Мешканцям багатоквартирних висотних будинків треба обов’язково потурбуватись про роботу насосів. А в цілому, як на мене, в багатоквартирних будинках найбільш комфортне рішення — це акумуляторна батарея на 3-5 кВт видачі й на 5-6 кВт-год потужності. Такий комплекс для середнього класу цілком доступний по ціні. І він реально забезпечить вашу електрику протягом 8-10 годин. Це достатньо комфортно.
Якщо у вас приватний будинок, то тут вже фантазія обмежена тільки вашим гаманцем. На мій погляд, ідеальний вклад — це приблизно така сама батарея, але з резервуванням її потужності невеличким генератором. На випадок довготермінованих відключень.
Джерело: УНІАН
