В першу неділю, одразу після Світлого Воскресіння Христового віряни відзначають Провідну неділю або Антипасху. У Вінниці в цю неділю, 12 травня, у Спасо-Преображенському кафедральному соборі божественна літургія розпочнеться о 8.00 ранку, а пасхальне вечірнє богослужіння – о 17.00.
Що таке Провідна неділя?
Поминальний тиждень розпочинається з наступної після Великодня неділі, яка згідно церковного календаря називається Фомина (Томина) неділя або провідна неділя. В храмах під час проповіді на провідну неділю читають уривок з Євангелія про увірування апостола Фоми, адже він був відсутній при першому об’явленні Ісуса Христа апостолам по Воскресінні з мертвих. Коли Фома дізнався, що Ісус воскрес, то не повірив і сказав, якщо не побачить на його руках слідів від цвяхів, не повірить. Коли Ісус з’явився апостолам вдруге, Ісус показав Фомі свої рани від цвяхів після розп’яття і Фома увірував. Тому в церковній традиції наступну за Пасхою неділю присвячено апостолу Фомі (Томі).
Вівторок Провідного тижня – Радониця (Радовниця). Це дев’ятий день після Пасхи в який за віруваннями, душі померлих відвідують землю. Свято Радуниці має дохристиянське коріння та відзначається у період весняного відновлення природи після зими. Цей день стародавні слов’яни присвячували поминанню мертвих, що символізувало обіг по колу — «життя-смерть-життя». Дослівно Радуницю можна перекласти як «весняна радість». Язичники вірили, що в цей день померлі раділи, коли їх поминали добрими словами та коли рідні і друзі приходили на їх могили, щоб розділити з ними трапезу. Втім, після введення християнства веселощі на проводи після Пасхи заборонили.
Сьогодні в Україні на Антипасху або свято Червона Гірка прийнято ходити на кладовища, щоб пом’янути померлих близьких та рідних. В різних регіонах цей день має свої народні назви: Проводи, Томина неділя, Гробки, Могилки, Діди, Радоницька неділя, Провідки або Батьківська неділя.
Традиції Провідного тижня
Більшість українців в провідну неділю традиційно відвідує богослужіння в церквах, ставить свічки за упокій померлих та їде на цвинтар з квітами та солодощами. Часто беруть саме ті смаколики, що любили за життя їх рідні.
При цьому священики у поминальні дні після Пасхи все ж радять не їсти та не залишати продукти харчування на могилах, а закликають в ці дні проявити милосердя та ділитися їжею та необхідними речами з немічними, хворими, бездомними та тими, хто опинився в нужді.
В ці дні в своїх молитвах можна звертатись не тільки до Господа, а й до рідних, які пішли у засвіти, щоб ті молили Бога за своїх живих родичів.
Що не можна робити на Гробки?
З провідною неділею пов’язано багато прикмет та забобонів. Що ж не можна робити в провідну неділю?
- Не можна говорити поганих слів про померлих;
- Згадувати погані вчинки померлих;
- Плакати та страждати;
- Сваритися, сперечатися, кричати, лаятися;
- Не об’їдатись та не напиватись алкогольними напоями;
- Не можна відмовляти в милостині.
Що готують на поминальну неділю?
На поминальну неділю після Пасхи зазвичай залишаються пасхальні хліби. Втім, якщо пасок вже немає, на свято Червоної гірки також прийнято випікати пасхальний хліб та фарбувати крашанки. Також обов’язково ставлять на стіл страви, які любив покійний.
Є й особливі страви до свята Провідна неділя. Одна з них – поминальне коливо (з грецької перекладається як — варена пшениця).
Для приготування колива на Гробки знадобиться: родзинки, пшениця, горіхи, мак та мед. Пшеницю на ніч краще замочити у холодній воді, або хоча б на три години до відварювання. Варять пшеницю у злегка підсоленій воді. В період поки пшениця охолоджується, потрібно залити родзинки окропом на 20 хвилин, щоб вони розбухли, а після – дістати та просушити на паперовому рушнику. Тим часом мак перетирають з медом у ступі до отримання однорідної маси. Горіхи волоські, мигдаль, фундук чи суміш різних горіхів обсмажують на сухій пательні та подрібнюють. Коли всі складові частини поминальної страви готові їх поєднують з пшеницею та додають в отриману суміш одну чайну ложку кориці. Коливо, яке ще називають канун або сито, викладають у велику, глибоку тарілку та прикрашають цукровою пудрою і кокосовою стружкою. З родзинок та горіхів зверху можна викласти хрест у колі.
Цю страву повинен скуштувати кожний член родини, згадуючи при цьому тих, кого сьогодні вже немає серед живих.
На поминальні дні після Великодня готують й особливі обрядові поминальні хліби, короваї та книші. Для приготування поминального хлібу замішують дріжджове тісто, та окремо готують прикраси з солоного тіста, це можуть бути хрести, пташки, колоски пшениці тощо. Готують «прикраси» тільки з солі та борошна, щоб на фоні готової хлібини вони залишились білими.
Читайте також: Живі, чи штучні: які квіти купують вінничани на Поминальні дні
Вінниця.info, фото ілюстративна
