За інформацією: Суспільне Полтава.
Фото: Facebook Департамент інформдіяльності Полтавської ОВА
Бригади "швидкої" допомоги розташовуються на чотирьох станціях – у Полтаві, Кременчуці, Лубнах та Миргороді. Також є підстанції в районах і пункти тимчасового та постійного базування. На більше половини викликів медики не виїжджають.
Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповіла заступниця головного лікаря з медичної роботи станції екстреної медичної допомоги №1 у Полтаві Ольга Литовка.
Дзвінки на номер "103" з усієї області надходять у центральну диспетчерську у Полтаві. Виклик реєструють, після чого перенаправляється до диспетчера напрямку. Далі виклик на планшет отримує бригада "швидкої", що перебуває найближче до вказаної адреси. Тобто медики виїздять за екстериторіальним принципом, розповіла Ольга Литовка.
Залежно від стану хворого диспетчер (всі вони мають фельдшерську медичну освіту) визначають категорію виклику — критичний чи екстрений. Від цього залежить оперативність виїзду «Швидкої допомоги». Також з’ясовують чи є покази для направлення бригади.
За словами Ольги Литовки, не усі виклики на "103" обслуговують. Так, із добової кількості дзвінків (це у середньому понад 1300 викликів) близько на 60% з них бригади виїздять. Решта дзвінків консультативні: людині у телефонному режиму дають поради, як покращити стан хворого.
Це, наприклад, можуть бути підвищений артеріальний тиск, підвищена температура тіла, стани обумовлені загостренням хронічних захворювань. І якщо це не ускладнений перебіг диспетчер допоможе хворому консультативно. Втім, в разі відсутності покращення стану пацієнта він може повторно зателефонувати на "103" і в разі необхідності, навіть якщо виклик не екстрений, бригада виїде, але не першочергово.
При зверненні на номер "103" диспетчер фіксує мінімум інформації. Це — причина звернення, адреса, хто телефонує, контактний телефон, вік і стан пацієнта, від чого і буде залежати категорія виклику.
Згідно із встановленими нормативами, на критичний виклик відведено до 10 хвилин, на екстрений – до 20 хвилин. Але швидкість прибуття медиків залежить також від відстані перебування хворого, від погодних умов, від стану доріг, зазначила Ольга Литовка.
Якщо виклик критичний, то бригаду направляють негайно. Іншу додаткову інформацію диспетчер ще може уточнювати поки карета «швидкої» їде до хворого. Виклики обслуговують бригади лікарські – їх менше, і фельдшерські – таких більшість. Усі лікарі і фельдшери з медицини невідкладних станів, мають відповідні сертифікати.
Карети "Швидкої медичної допомоги" оснащені сучасною апаратурою, що необхідна як для надання екстреної медичної допомоги, так і для проведення реанімаційних заходів. Завдяки вчасному проведенню останніх у середньому за рік вдається врятувати життя близько двадцяти хворим.
Важливими для збереження життя є електрокардіографи з функцією дистанційної передачі. Коли зареєстровані на виклику «швидкої» результати можна передати з будь-якого місця області в дистанційний телеметричний відділ. Там цілодобово чергує лікар-кардіолог, який проконсультує щодо подальшої тактики ведення пацієнта, його госпіталізації.
Під час повномасштабної війни бригади екстреної медичної допомоги додатково оснащені перев’язувальним матеріалом, засобами для зупинки кровотеч, лікарськими засобами, відповідними випробами медичного призначення – усім необхідним для надання допомоги при надзвичайних ситуаціях з великою кількістю постраждалих.
Більше слухайте інтерв’ю за посиланням
