Усі процеси, пов’язані з мобілізацією, є вкрай чутливими для українців.
Яка роль поліцейського в контексті мобілізації, що він вправі робити, а що – ні, як поводитися чоловікам, щоб не порушувати норми закону та захистити себе від порушень? Відповіді на ці запитання агентству «Інтерфакс-Україна» надав Голова Національної поліції України Іван Вигівський — конкретними законодавчими нормами та на прикладі не менш конкретних життєвих ситуацій.
Поліцейські разом із представниками ТЦК інформують військовозобов’язаних, але самі повістки не вручають, мають право вимагати військові документи.
Які функції виконують поліцейські після вступу в дію закону про мобілізацію? (перевірка військово-облікових документів, розшук громадян, які не з’явилися в ТЦК, доставка ухилянтів до військкомату). Яких саме повноважень не було раніше та чи в повній мірі ці повноваження корелюються із Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами?
З набранням чинності Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» (далі – Закон № 3633), поліція, як виконувала свої обов’язки, закріплені в частині третій статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо доставляння до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) за їх зверненнями (додаток 20 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів) осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 (Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку), 210-1 (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) так і продовжуватиме ці обов’язки виконувати.
Щодо повноважень, яких не було раніше у поліції, інформую, що Законом № 3633-ІХ статтю 24 (Додаткові повноваження поліції) Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною п’ятою згідно із якою, окрім адміністративного затримання та доставлення осіб до ТЦК та СП, органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК та СП.
При цьому поліцейські безпосередньо не будуть вручати повістки до ТЦК та СП – це не передбачено законом.
Крім цього, статтю 32 (Перевірка документів особи) Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною другою відповідно до якої поліцейський має право у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, і дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Поліція працює по зверненнях ТЦК
Чи мають бути офіційні підстави у поліцейського для перевірки документів (так зване «орієнтування», наявність адреси місця проживання чи роботи потенційного ухилянта, підозрілі речі тощо)?
Статтями 31, 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено повноваження поліцейського щодо перевірки документів у особи як превентивного поліцейського заходу, спрямованого на забезпечення публічної безпеки та порядку, боротьбу зі злочинністю.
Перевірка ж військово-облікових документів спрямована на дотримання військовозобов’язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та дає право перевіряти документи в усіх осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, незалежно від підстав, визначених Законом України «Про Національну поліцію».
Як раніше було зазначено, поліція, у цьому випадку, працює за зверненнями ТЦК та СП (частина третя статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). У цих зверненнях міститься інформація про особу, зокрема це П.І.Б., дата народження, адреса задекларованого (зареєстрованого) місця проживання, а у разі наявності зазначається також інформація про місце роботи, номери мобільних телефонів тощо.
Механізм реалізації зазначеної норми також врегульовано Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (абзац третій пункту 56 та абзац шістнадцятий пункту 79).
Фото- та відеофіксація обов’язкові, за протиправні дії поліцейського притягнуть до відповідальності
Чи проведений належним чином інструктаж для поліцейських по всій країні щодо алгоритму їхніх дій та відповідальності в разі порушення? Чи обов’язковою буде відеофіксація спілкування поліцейський-громадянин?
Перед несенням служби поліцейським обов’язково проводиться інструктаж. Це передбачено нормативно-правовою базою діяльності поліції. Звісно, ці алгоритми вже доведені до всього особового складу, та щоденно контролюється їхня реалізація.
Що стосується відповідальності поліцейських, то відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну або дисциплінарну відповідальність в залежності від кожного окремого випадку.
З приводу фіксації спілкування з громадянами, то Законом № 3633-ІХ чітко передбачено, що під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації (частина шоста статті 22 Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Таким чином, фото- та відеофіксація буде обов’язковою.
Будь-який громадянин може повідомити про неправомірні дії поліцейського за номером 102 або 112 та на телефони «гарячих ліній», — одразу буде реакція
Яким чином убезпечити перевищення правоохоронцями службових повноважень та уникнути хабарництва задля «вирішення питання на місці»?
По перше, як вже зазначалося, під час спілкування з громадянами буде здійснюватися фото- та відеофіксація процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів, що так само дасть можливість фіксувати і можливі неправомірні дії поліцейських.
Крім того, в Національній поліції є відповідні підрозділи (внутрішньої безпеки, головної інспекції та дотримання прав людини), які на постійній основі здійснюють контроль за особовим складом. І будь-який громадянин, який володіє інформацією про неправомірні дії поліцейських, може звернутись за номером 102 або 112, на телефони «гарячих ліній», і повідомити про це – на що одразу буде відповідна реакція.
Із системи МВС право перевірки військових документів є ще у прикордонників
Які ще підрозділи МВС, окрім поліції, матимуть право на перевірку документів та доставку людини до військкомату?
Законом № 3633-ІХ повноваженнями щодо перевірки документів наділено уповноважених представників ТСК та СП, та поліцейських, а у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України – представників Державної прикордонної служби України.
За злісну непокору поліцейському — адміністративна та навіть кримінальна відповідальність
Які саме дії чи бездіяльність громадянина матимуть правові наслідки (адміністративна, кримінальна відповідальність)?
У разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених частинами першою (з’являтися за викликом до ТЦК та СП…), третьою (проходити медичний огляд для визначення придатності…) статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за вчинення ним адміністративного правопорушення за статтями 210, 210-1 (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.
Водночас, за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період настає кримінальна відповідальність, передбачена статтею 336 (Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) Кримінального кодексу України.
Поряд з цим, якщо особа вчинить злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, то її буде притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП, а у разі вчинення опору поліцейському чи заподіяння йому тілесних ушкоджень така особа нестиме кримінальну відповідальність за статтею 342 або 345 Кримінального кодексу України.
Вийшов з дому без будь-яких документів – може бути адміністративне затримання до 3-х годин
Давайте змоделюємо декілька ситуацій, щоб було зрозуміло, як це виглядатиме на практиці. Перша: до чоловіка підійшли поліцейські на виході з магазину і попросили показати військові документи, яких в того немає з собою, бо він просто вийшов в магазин і, припустимо, навіть без телефону – дії правоохоронців в такій ситуації, покроково?
Насамперед, під час перевірки документів у особи поліцейському необхідно встановити, що саме відсутнє.
Наприклад: у громадянина є документ, що посвідчує його особу, проте відсутній військово-обліковий документ. В такому випадку поліцейський документує цей факт, після чого з метою надання правової оцінки діям особи матеріали надсилає до ТЦК та СП.
Це у випадку, якщо звернення ТЦК та СП до підрозділу поліції щодо доставлення саме цієї особи не надходило.
Інший випадок: якщо до підрозділу поліції в установленому порядку від ТЦК та СП надходило звернення щодо цієї особи, тоді у поліцейського виникає право на здійснення адміністративного затримання та доставлення її до відповідного ТЦК та СП.
А якщо під час перевірки у особи відсутні військово-облікові документи та документи, що посвідчують особу, поліцейський може здійснювати адміністративне затримання для встановлення особи.
Воно може тривати не більш як три години.
Якщо в розшуку – поліцейські доставлять до ТЦК
Друга ситуація: поліцейські перевірили документи у чоловіка, який виходив з метро і виявили, що ця людина знаходиться в розшуку, — дії поліцейського?
У цьому випадку важливо розуміти, в якому саме розшуку перебуває особа. Якщо вона перебуває у розшуку за вчинення кримінального правопорушення, то поліцейський має вчинити невідкладні дії по затриманню такої особи відповідно до кримінального процесуального законодавства.
Розшук осіб здійснюється виключно в межах кримінального провадження відповідно до статей 281 (Розшук підозрюваного) та 335 (Зупинення судового провадження) Кримінального процесуального кодексу України.
Якщо ж установлено особу, яка відповідно до звернення ТЦК та СП вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, то в такому випадку поліцейський уповноважений на здійснення адміністративного затримання та доставлення військовозобов’язаного до ТЦК та СП.
Якщо поліцейські зупинили чоловіка, але він тікає – заходи примусу
Третя: Якщо людина, яку зупинили для перевірки документів, наприклад, тікає від правоохоронців, чи мають право співробітники поліції застосувати силу? Яку саме?
Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати заходи примусу.
Вид та межі застосування таких заходів залежать виключно від обсягу протиправних дій особи. Зазвичай, якщо не встановлено причетність особи до вчинення злочинів, то до особи, яка вчиняє злісну непокору законній вимозі поліцейського може бути застосовано такі заходи примусу як фізична сила та спеціальні засоби (кайданки, гумові та пластикові кийки).
Поквартирного обходу не передбачено
Четверта: чи будуть «поквартирні обходи» поліцейських? Якщо так, то алгоритм дій, в разі якщо є інформація, що людина уникає мобілізації, проживає саме за цією адресою, але робить вигляд, що її немає?
Ураховуючи те, що таке поняття, як «поквартирний обхід», на законодавчому рівні не визначено, тож поліцейські будуть діяти в межах та спосіб, визначений Конституцією та законами України, який передбачає, зокрема, встановлення та затримання осіб, які вчинили те чи інше правопорушення.
Тому у разі встановлення причетності особи до вчинення правопорушення поліцейськими можуть вживатися заходи щодо встановлення місцезнаходження цієї особи, її затримання та доставлення у відповідні органи. І якщо особа в розшуку, то поліція має право прийти і за адресою проживання.
Ситуації можуть бути різними, поліція враховує обставини
П’ята: чоловік за кермом їде по невідкладних справах (у лікарню до родича, наприклад) Його зупиняють, він пояснює, що поспішає, виникає суперечка. Дії поліції?
Як вже зазначалося, у нашій державі діє принцип верховенства права, що має на меті втілення загальновизнаних правил поведінки у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають декларувати принципи соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Одним із ключових елементів верховенства права є принципи рівності і справедливості правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, а тому, як і зазначено в статті 24 Основного закону нашої держави – Конституції України, громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Ураховуючи викладене, якщо особа є правопорушником, то і заходи, які будуть вжиті до нього, не матимуть різниці в порівнянні з іншими порушниками законодавства України. Покарання має бути негайним та невідворотним.
Однак ситуації можуть бути різні, тому кожна з них з’ясовується індивідуально з урахуванням тих обставин, які виникли та потребують їх вирішення.
