Побив вилкою одну, вбив вилами іншу: що не так із захистом потерпілих від домашнього насильства. Історія з Чернігівщини

За інформацією: Суспільне Чернігів.

ФОТО: Суспільне Чернігів

На світанку 28 липня 2023 року в селі Шаболтасівка на Чернігівщині сталося вбивство. Денис прокрався в будинок своєї колишньої співмешканки Антоніни Ірхи і вбив її господарськими вилами. Рівно за 4 роки до того той самий Денис на Рівненщині вдарив свою іншу співмешканку кухонною виделкою та кулаком у голову щонайменше шість разів. Тоді жінка вижила, а місцевий суд призначив кривднику умовний термін покарання. Відтак зло, яке не покарали належним чином чотири роки тому, окріпло, забрало життя жінки і осиротило її 11-річного сина.

Загибла Антоніна Ірха прожила з кривдником пару місяців. Потім прагнула його позбутися: просила захисту в поліції, місцевої влади, намагалася відкупитися. І кожен із цих органів робив щось на своєму місці. Але це не допомогло.

Ця історія трагічна, в чомусь нетипова, і разом із тим — показова. Наталія Найдюк зібрала свідчення учасників та спостерігачів цієї трагедії. Це все для того, аби максимально точно відтворити події і за допомогою експертів зрозуміти, де саме дав збій механізм захисту потерпілих від домашнього насильства. І головне — чи є цей збій системним.

Агресивне минуле кривдника ніхто не враховував

Подвір’я, де жила і померла Антоніна Ірха. ФОТО: Наталія Найдюк

Весна 2023-го. 42-річний Денис (прізвище не називаємо через те, що наразі тривають слідчі дії, — ред.) та 39-річна Антоніна познайомилися в селі Шаболтасівка Новгород-Сіверського району. Вона жила там із сином, була завідувачкою місцевого будинку культури. Він – уродженець Казахстану та громадянин РФ, тривалий час жив в Україні, до села приїздив на роботу з Новгорода-Сіверського.

Місцеві розповідають, що чоловік розпитував про Антоніну: хто вона, з ким живе. Спочатку допомагав їй по господарству. Потім почав залицятися. У них почалися стосунки: він дарував квіти, приносив каву у ліжко, тримав її за руку, йдучи селом.

Загибла Антоніна Ірха. ФОТО: Фейсбук Антоніна Ірха

26 квітня, магазин-корчма у Шаболтасівці. Денис випивав із чоловіками. Потім посварився. Взяв пляшку, догнав і вдарив по голові супротивника. Приїздила поліція. Зрештою справу проти кривдника закрили: потерпілий забрав заяву. Денис обіцяв Тоні, що більше не питиме і не проявлятиме агресії. Жінка повірила і погодилася, щоби він залишився у неї. Але обіцянок надовго не вистачило.

"Ми з Тонею доволі часто говорили телефоном, а бачилися рідко. Про Дениса вона мало розповідала. Знаю, що на сина він руку не піднімав. Але малий був свідком їхніх сварок. Одного разу вони знов поскандалили, він її вдарив чи що… Тоня з малим втекли з дому. Вона подзвонила мені, і я забрав сина. Це було десь у червні, якраз і канікули почалися. Тоня обожнювала сина, і він її теж", – пригадує колишній Тонін партнер і батько її дитини Юрій Андрійченко, який живе в сусідньому селі.

За місяць сварки почастішали, а Денис став агресивнішим.

Сусідка вбитої Марина Штаба. ФОТО: Наталія Найдюк"У липні Денис з Тонею закололи порося і повезли велосипедами свіжину до Юри. Вона завжди ділилася з колишнім, бо син часто жив з ним на канікулах. Тоня казала, що Денис там випив зі знайомими, приревнував. Дорогою назад розбив її велосипед. А вдома пошкодив холодильник, аби м’ясо зіпсувалося", – розказує сусідка Марина Штаба.

Голова Понорницької ТГ Віктор Іващенко зауважує, що кривдник зробив це філігранно: перерізав трубки з фреоном. Того дня він пошкодив і меблі. Антоніна викликала поліцію. 11 липня йому видали тимчасовий заборонний припис (ТЗП) на 10 днів із заходом "залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи". Але наступного дня він його порушив. Поліція склала протокол і видала ще один ТЗП. Він порушив його ще раз. За цей час поліція склала кілька протоколів про адміністративне правопорушення. 18 липня суддя Коропського районного суду оштрафувала Дениса на 340 гривень.

"Взяв на кухні найбільшого ножа і погрожував, що вб’є"

14 липня. На світанку Денис через вікно проник у будинок Антоніни. Після цих відвідин на ногах у жінки з’явилися синці. За словами старости Валентини Ментій та сусідів Івана та Марини Штаб, кривдник принижував жінку психологічно та фізично, вчиняв сексуальне насильство. При цьому знімав це все на телефон і погрожував викласти відео в мережу. Зранку Антоніна викликала поліцію.

Офіцер громади забрав Дениса з будинку і мав відвезти в сусіднє село Мізин. Але близько 18 години Тоня подзвонила старості: кривдник знову був біля її двору. Валентина сказала Тоні сховатися у сусідів, а сама з головою громади виїхала до неї.

Староста села Валентина Ментій. ФОТО: Суспільне Чернігів"Я одразу ж викликала поліцію. Ми чекали 3-4 години. Патруль мав їхати з Коропа, але, як виявилося, був десь на виклику в той час, тому затримався. Тоді ж під’їхала Тоніна однокласниця Оля Кунтиш із Чернігова. Ми всі стояли надворі, говорили. Тоня тоді розповіла, що він з нею вночі витворяв… Як заліз у вікно, взяв на кухні найбільшого ножа і погрожував, що вб’є її, казав, що вона «не жилець»", – пригадує Валентина Ментій.

Із розповідей Антоніни староста дізналася, що поліція, яка приїздила зранку, не взяла в неї заяву на кривдника, не відправила в лікарню, аби зняти побої, не опитала сусідів.

Приїзд поліції на виклик про домашнє насильство. ФОТО: Фейсбук Olga Kuntysh

"14 липня я разом з представниками місцевої влади допомагала Тоні писати заяву до Уповноваженого з прав людини щодо її захисту. Її життя було під загрозою. Але поліція ігнорувала виклики, не брала заяви. Оформлювали, як адміністративку, хоча вже тоді дії кривдника підпадали під кримінальні", – пізніше напише однокласниця Ольга Кунтиш у своєму фейсбуці.

А того вечора місцева влада наполягла, аби жінку відвезли в лікарню і зняли побої. Після огляду медиків Антоніну уночі нарешті допитав слідчий. Жінка була виснажена, втомлена і залякана. Тому допит вирішили перенести на наступний день. За словами голови громади, старости та сусідів Марини та Івана Штаби і Ніни Ірхи, тієї ночі офіцер громади вартував біля будинку Тоні. Але кривдник не прийшов, він повернувся через день, 16 липня. Денис всіляко ображав жінку, принижував. Згодом пустив по селу плітки, що він хворий на ВІЛ/СНІД і заразив Антоніну.

Зі слів старости, це підтверджують і сусіди, впродовж двох тижнів Дениса возили в поліцію зо п’ять разів. Він вимагав з Тоні гроші за роботу, яку робив по господарству. Вона позичала і платила, фактично намагалася відкупитися, аби тільки він залишив її у спокої. Момент передачі грошей, за словами сусідів подружжя Штаб, знімав на телефон офіцер громади.

Після всього пережитого здоров’я Антоніни погіршилося.

"Я прийшла до неї, а вона ніяка: в очах червоні жилки. Питаю, як почуваєшся. Вона скаржилась на головний біль. Тоня відмовилася спочатку викликати «швидку», та згодом усе ж поїхала до лікарні. Виявилося, в неї підвищився тиск", – говорить Валентина Ментій.

Тиждень жінка провела в лікарні. Підлікувалася, здала аналіз, аби переконатися, що ВІЛ в неї немає. Звідти Тоня повернулася спокійнішою. Їй сказали, що Денис знайшов іншу жінку в Новгороді-Сіверському. Тож усі сподівалася, що нарешті він залишить її у спокої.

На світанку кривдник пробрався в будинок і вбив жінку вилами

Віктор Іващенко розповів, що поки Антоніна була в лікарні, Денис підпалив хату родичів чи знайомих у Мізині. Ті звернулися в поліцію. За кілька днів прокурор видав дозвіл на його арешт.

Голова Понорницької ТГ Віктор Іващенко. ФОТО: Наталія Найдюк

"З моменту, коли стало відомо про домашнє насильство, ми неодноразово пропонували Тоні з’їхати з дому. Можна було заночувати у родичів або хоча б у клубі, де вона працювала. Там є кімната з гратами на вікнах та металевими дверями. Навіть напередодні вбивства, 27 липня ввечері я заїжджав до неї на роботу. Просив не йти додому на ніч. Тут один-два дні і його закриють за підпал. А вона відмовлялася, за хату переживала, бо він вже одного разу намагався її спалити", – розказує голова громади.

Його передчуття справдилися. Ввечері 27 липня Денис проник на подвір’я Антоніни. Сховався на вишках. А на світанку 28 липня зайшов у дім і вбив її вилами…

Сусід Іван Штаба, який знайшов тіло вбитої Антоніни Ірхи. ФОТО: Наталія Найдюк"Вона два дні не приходила до нас. Я ще подумав: може, за сином поїхала, бо збиралася. А потім думаю, мала б повернутися вже. Чого ж не приходить. Так у неділю до сніданку пішов її провідати. Відкиваю двері, а там уже запах пішов… Вона лежала на ліжку, прип’ята вилами до матрацу", – згадує сусід Іван Штаба.

Після вбивства Дениса арештували. А в поліції розпочали службове розслідування щодо дій поліцейських. У відповідь на запит Суспільного в управлінні Нацполіції України у Чернігівській області повідомили, що у діях деяких поліцейських встановили факти порушення оцінки ризиків та оформлення документів з ТЗП. Їх притягнули до відповідальності. До якої саме – у відповіді не сказано.

Як працює механізм захисту потерпілих від домашнього насильства, і чому він не захистив Антоніну

Експерти, з якими ми поспілкувались під час підготовки матеріалу, стверджують, що в Україні законодавство щодо захисту потерпілих від домашнього насильства відповідає міжнародним документам, зокрема, Стамбульській конвенції, яку країна ратифікувала влітку 2022 року. Але що пішло не так в історії вбивства Антоніни? Аби зрозуміти це, я поспілкувалася з представницями ГО "Центр «Жіночі перспективи»" – гендерною експерткою, психологинею та активісткою захисту жінок від домашнього насильства Мартою Чумало, адвокаткою Галиною Федькович та юристом ГО "МАРТ" Дмитром Науменком.

Представниця ГО «Центр «Жіночі перспективи»» гендерна експертка, психологиня та активістка захисту жінок від домашнього насильства Марта Чумало, юрист Дмитро Науменко. ФОТО: Фейсбук експертів

Ось як має працювати механізм захисту потерпілих від домашнього насильства:

  • Сталося насильство – потерпіла або сусіди викликають поліцію.
  • Поліцейські виносять кривднику тимчасовий заборонний припис (ТЗП). Це може бути заборона комунікувати, заходити до оселі або наближатися до потерпілої. За словами Марти Чумало, часто поліцейські обирають заборону спікуватися з переліку, хоча краще видавати ТЗП на всі три види взаємодії.

На цьому етапі поліція має оцінити ризики того, що насильство може повторитися або кривдник порушить ТЗП. Якщо є така ймовірність, потрібно запропонувати потерпілій виїхати до кризової кімнати, притулку, лікарні чи іншого місця, де вона буде в безпеці. Крім того, місцева влада має надати жінці безоплатну правову допомогу. Тобто, адвокат може подавати до суду заяву про видачу обмежувального припису щодо кривдника, контролювати протоколи поліції тощо.

  • Якщо кривдник порушив ТЗП, передбачена лише адміністративна відповідальність: штраф, громадські роботи або адмінарешт на 10 діб. В Україні суди переважно штрафують кривдників.
  • Реальний термін покарання світить кривднику, якщо він систематично вчиняє домашнє насильство або неодноразово порушує ТЗП.

Разом з тим, жінка навіть після першого разу може звернутися до суду за обмежувальним приписом. Це інший, більш дієвий спосіб захисту потерпілої. За його порушення кривднику світить реальний термін покарання: арешт до 6 місяців або обмеження волі 5 років. Але щоби все це зробити, потрібно мати юриста. Саме тому так важливо, аби місцева влада вчасно надавала безоплатну правову допомогу (БПД) потерпілим.

"У випадку в Шаболтасівці ми бачимо, що жінка кілька разів зверталася до поліції через домашнє насильство. Другий виклик – це вже знак, що ситуація повторюється, що насильство систематичне. На відео поліція каже про чотири адмінпротоколи, то вже би мало бути кримінальне провадження за домашнє насильство і підстава для обмежувального припису. Так само суд міг би застосувати щодо кривдника адмінарешт, а не штраф”, – говорить Галина Федькович.

За словами експертів, у багатьох країнах поліцейський має повноваження самостійно застосовувати адміністративний арешт. У нас це може зробити тільки суд за систематичне порушення ТЗП, але таку санкцію використовують рідко.

"У нас кривдника в основному штрафують. І то за умови, що поліція правильно і вчасно складе документи. За порушення ТЗП передбачене лише адмінпокарання (ст. 173-2 КУпАП), тобто штраф, громадські роботи або адмінарешт, який рідко застосовується. Лише триразове порушення за цією статтею означає кримінальну відповідальність. І по факту ці три рази мають статися впродовж року. І тут теж є проблема: там суд затягнув, там сам порушник десь пропав, то поліція не встигла оформити… Я вважаю, адмінарешт поліцейським – ефективніший захід для кривдника: відсидів, охолов, попрацював. Все ж таки це позбавлення волі і моделювання найбільш суворих наслідків того, як буде, якщо повторить насильство знов", – каже Дмитро Науменко.

Марта Чумало підкреслила, що ця трагічна історія в Шаболтасівці ілюструє прогалини у системі захисту постраждалих.

"Неадекватне покарання кривдника у випадку насильства щодо першої жінки, недостатнє реагування поліції на систематичне домашнє насильство, ручний режим реагування на нього зі сторони місцевої влади, відсутність соціальних послуг постраждалій у громаді. Усе це структурне насильство уможливило цей випадок феміцидуКрайня форма ненависті стосовно жінок та вершина гендерно зумовленого насильства, – ред. Сподіваюся, що хоч зараз усі винні будуть адекватно покарані, а кривдник надовго буде позбавлений волі і не нестиме загрози іншим жінкам", – каже експертка.

Депутати готові слухати напрацювання експертів

Народна депутатка України, голова підкомітету у справах сім’ї та дітей Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяна Скрипка. ФОТО: Пресслужба народнодної депутати

Народна депутатка України, голова підкомітету у справах сім'ї та дітей Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяна Скрипка сказала у коментарі Суспільному, що тема домашнього насильства не нова для суспільства, але порівняно нова для українського законодавства. Адже Закон "Про запобігання і протидію домашньому насильству" почав діяти лише з 2018 року.

"На сьогодні ми маємо терміновий заборонний припис, обмежувальний припис щодо кривдника; санкції за вчинення насильства у вигляді штрафу, громадських робіт або адміністративного арешту, позбавлення волі. Революційним, на мою думку, стало запровадження субвенції з державного місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства. Отже у громад є можливість створювати і розвивати служби та заклади, що мають працювати у напрямі запобігання випадкам домашнього насильства", – вважає депутатка.

За її словами, законодавці постійно вивчають досвід інших країн, досліджують проблематику у цьому питанні, розглядають конкретні випадки і напрацьовують нові законодавчі ініціативи, що мають вирішувати проблему з домашнім насильством. Зокрема, вже є ініціативи щодо застосування засобів електронного відстеження кривдника та посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства. Але все це перебуває на етапі опрацювання.

Кривдник не зміниться

Олександр Дроздов, Завідувач кафедри психології в НУ «Чернігівський колегіум». ФОТО: Олександр Дроздов

Більш жорстке покарання навіть за насильство вчинене вперше, може стати запобіжником для його повторення. Адже агресивна поведінка кривдника просто так не "лікується". Завідувач кафедри психології в НУ "Чернігівський колегіум" Олександр Дроздов пояснює:

"Ми говоримо про дорослих людей. Вони мають сформований характер, особистісну структуру, світогляд. Щось переробити, перевиховати, змінити в людині фактично неможливо. На це точно не слід сподіватися. Тому ви або приймаєте людину і всі ризики з тим пов’язані, або обираєте альтернативний варіант життя без кривдника".

Антоніна обирала альтернативний варіант. Але не бачила, як захиститися. Крім того, вона переживала за будинок, тому не захотіла виїхати в безпечне місце, як їй неодноразово пропонувала місцева влада.

Психолог БФ “Рокада”, який працює з потерпілими від гендерно зумовленого насильства, Олександр Гапон. ФОТО: Олександр Гапон

Психолог Олександр Гапон працює з потерпілими від гендерно зумовленого насильства в БФ "Рокада". За його словами, в Чернігові є кризова кімната. Так само працює обласний центр соціально-психологічної допомоги. У громадах про нього знають, але наразі послугами користується лише 3-4 жінки з дітьми. У віддалених селах жінкам пропонують переїхати до родичів. На крайній випадок терміновий прихисток можна знайти в лікарнях, а потім переїхати в центр.

"При переконанні жінки виїхати в безпечне місце, треба врахувати її стан та обставини. Важливо надати чітку інформацію, що вона отримає там (в кризовій кімнаті, центрі). Пояснити, що такий переїзд може поліпшити її життя. Там вона не буде самотня. Зазвичай у цих центрах є юристи, психологи, соціальні працівники. Варто наголосити, що це все конфіденційно: ані кривдник, ані будь-хто інший не дізнається про її місце перебування. Але ж рішення все одно за залишається за жінкою", – каже Гапон.

В очікуванні правосуддя

У свій останній ранок Антоніна, імовірно, намагалася подзвонити, покликати на допомогу, але не змогла. Її телефон знайшли розбитим біля ліжка.

Однокласниця вбитої Ольга Кунтиш. ФОТО: Фейсбук Ольга Кунтиш"Я пропонувала надати розголосу її історії. Але вона не хотіла, щоб її син потім читав чи знаходив це в інтернеті, щоби його булили за те, що «мама привела не того». Таке в нас суспільство… Жінки у сільській віддаленій місцевості часто не знають елементарних речей: як написати заяву у поліцію, не боятись телефонувати на лінії підтримки. Майно та житло вони ставлять вище цінності свого життя. Тоня відчувала, що це може трапитися. Але переїздити з дому нікуди не хотіла, хоча варіанти були. А чому поліція попри таку кількість викликів і звернень не змогла його вчасно заарештувати – це питання", – говорить Ольга Кунтиш.

Зараз усе село, рідні та знайомі Антоніни чекають на суд над Денисом. Люди хвилюються, що підозрюваного можуть визнати неосудним. І тоді замість в’язниці він відбуватиме покарання в психіатричній лікарні.

Осудність Дениса дійсно наразі перевіряють. За інформацією Чернігівської обласної прокуратури, підозрюваний у вбивстві перебуває у слідчому ізоляторі без права внесення застави. Його обвинувачують у домашньому насильстві, вбивстві та крадіжці. Поки що триває досудове розслідування, призначені низка судових молекулярно-генетичних експертиз та судова психолого-психіатрична експертиза для встановлення його осудності. Остання, за словами прокурорів, це стандартна процедура при тяжкому злочині.

***

Сільський клуб у Шаболтасівці. ФОТО: Наталія Найдюк

Записка на сільському клубі у Шаболтасівці. ФОТО: Наталія Найдюк

Село Шаболтасівка на Чернігівщині. ФОТО: Наталія Найдюк

У Шаболтасівці в будинку Антоніни Ірхи мешкають переселенці. Біля магазину так само випивають місцеві чоловіки. Син Антоніни зараз живе з батьком у Понорниці. Про смерть мами він дізнався у день поховання. Це непокаране вчасно зло відібрало в нього найріднішу людину. А всі дорослі світу, які здавалися такими сильними і впливовими, які так багато знають і говорять, повчають і вимагають, насправді виявилися слабкими, деколи байдужими і абсолютно нездатними захистити його маму. Аби все ж вистачило бажання та сили покарати того, хто зруйнував його безтурботне життя.

Новини України