За інформацією: Суспільне Полтава.
Андрій Рубайко біля автомобіля, на якому працює. Фото: Суспільне Полтава
Андрій має водійський досвід, бо раніше був далекобійником. А з початком повномасштабного вторгнення вирішив обороняти Україну.
"Я з дружиною їхав до Києва, їхав отримувати візу, щоб їздити в Англію фурою. Я не доїхав, почалася війна (повномасштабна ― ред.). У Лубнах я розвернувся, забрав дітей, дружину, відвіз до батьків до Нижніх Млинів, узяв рюкзак і пішов на війну".
Андрій Рубайко під час військової служби. Фото надане Суспільному А. Рубайком
Чоловік вступив до 116-ї бригади територіальної оборони. Перші виїзди мав на Сумщину, а у січні 2023-го у складі роти вогневої підтримки потрапив під Соледар на Донеччині. Суспільному він розповів:
"Ми працювали разом із мінометами нашими. Прикривали. Функція роти РВП (роти вогневої підтримки ― ред.) у тому, щоб не дати техніці, піхоті дійти до позицій наших хлопців. Ми маємо прикривати, розбивати".
Фото з часів військової служби Андрія Рубайка на Донеччині. Фото надане Суспільному А. Рубайком
Згодом був біля Мар’їнки, а потім поблизу Авдіївки на Донеччині, де отримав контузію.
"Нам надали допомогу у лікарні в Покровську (місто на Донеччині ― ред.), через добу чи через дві ми уже знову були на позиціях, бо нікому було працювати. А потім нас вивели. Завели іншу групу. 1 вересня, дякувати Богу, я поїхав у відпустку. Під час відпустки у мене сталося погіршення стану. Почалися короткотривалі чи то втрати свідомості, чи наче сп’янілий", ― говорить Андрій Рубайко.
Андрій Рубайко планує працювати у «Декоративних культурах» до кінця війни з РФ. Фото: Суспільне Полтава
Він звільнився зі служби за сімейними обставинами і після реабілітації влаштувався на цивільну роботу.
"Закордон мене зараз не випустять, далекобійником я поки працювати не можу, навантаження дуже великі, після контузії проявляються проблеми із зором, слухом. Я узагалі люблю великі автомобілі, люблю довгу дорогу, але треба зараз іти на такі державні підприємства, щоб якось підтримувати державу".