За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Зміна керівників у низці закладів культури, відкриття театрального сезону в облмуздрамтеатрі після ракетного удару, продовження дерусифікації бібліотек та творчі проєкти, присвячені періоду російського вторгнення на Чернігівщину. Таким був 2023 рік в галузі культури регіону. Про ці та інші події – читайте далі у підсумковому матеріалі Суспільного.
"Щедрий Че" від Саші Чемерова та "Сіверських клейнодів"
Початок 2023 року позначився новою роботою співака з Чернігова Олександра Чемерова. 13 січня він презентував відеороботу "Щедрий Че" на своєму YouTube-каналі. Пісню записав разом з академічним ансамблем пісні й танцю "Сіверські клейноди". Це перший досвід співпраці Саші Чемерова з місцевими артистами.
У коментарі Суспільному Саша Чемеров розповів, що "Щедрий Че" — це не класична інтерпретація "Щедрика" Миколи Леонтовича в одному стилі, а це суміш різних музичних напрямків.
"До того я «Щедрик» чув, але ніколи його не співав. Для мене все це було експериментом. Це така суміш стилів в яких року доволі мало. Що стосується «Щедрика», то в цьому варіанті, це буде суміш стилів, але з більш важким варіантом. Там є елементи електронної музики, поп, дум-року".
Саша Чемеров. ФОТО: Суспільне Чернігів
Продюсував кліп сам музикант, допомагав йому барабанщик гурту "Димна Суміш" Олег Федосов.
"Є момент, коли ми валимо монстра в полі й використовуємо коктейль Молотова, який став символом в принципі з початку повномасштабного вторгнення і в нас стоїть замість ялинки танк, який прикрашений вогниками. Я б сам такого ніколи не робив, в мене абсолютно інший стиль, але я просто довірився команді. В них був задум зробити з мене казкового персонажа і це так «кльово», бо це не сам я, а — персонаж", — каже Чемеров.
Кадр з відеороботи «Щедрий Че». ФОТО: Саша Чемеров
Цю роботу присвятили 1-й окремій танковій Сіверській бригаді, яка у лютому-березні 2022 року захищала Чернігів, а зараз воює на інших ділянках фронту.
Як звучить Чернігів
Чернігів став першим містом, з якого розпочався проєкт "Як звучить Україна". Знімали в Одесі, Києві, Львові, та у карпатській Верховині. На кожне місто витрачали по чотири знімальні дні. Автори проєкту – подружжя Євгена та Наталії Синельникових.
Євген та Наталія Синельникових. ФОТО: Суспільне Чернігів
Євген розповідає, що звуком у Чернігові для них була акустика в Антонієвих печерах. Крім того, цей проєкт розкриває загальний ритм міста.
"Життя трішечки повільне, розслаблене, нема оцієї напруги київської. Таке воно душевне. Раніше для мене це було просто місто, а зараз воно затишне, колоритне, де ніхто не поспішає, де всі усміхаються, де багато дітлахів", – розповідає Євген.
За словами Наталії Синельникової, цей проєкт також показує, як зі звуків, які звичні у побуті, можна зробити музику.
"От, наприклад, ми у Чернігові знімали скейтпарк. Ну катаються хлопці й катаються. Це якийсь шум, можна так сказати. А коли композитор бере ті звуки, ставить їх у потрібній послідовності – із них виростає музика. А через п’ять хвилин і декілька рухів композитора це переростає в мелодію – це дуже вражає".
Зйомки проєкту в Чернігові. ФОТО: команда проєкту «Як звучить Україна»
Джаз-перформанс "Музика в облозі"
Через рік після російського вторгнення на Чернігівщину про його наслідки для нашого регіону продовжують розповідати. Однією зі спроб зробити це за допомогою музики став джаз-перформенс "Музика в облозі", який 25 березня презентували на всіх телеканалах Суспільного. У ньому йдеться про перші дні вторгнення, обстріли та звільнення області від російських військ. Сам альбом присвятили місту-герою Чернігову, його жителям і захисникам. Над візуальним оформленням для телевізійної версії концерту працював Артем Лобань.
"Як режисер-постановник я розумів, що варто показати не зруйноване місто, а спробувати передати емоції: щоб кожен, хто переглядатиме проєкт, — в Україні чи за кордоном — міг відчути цю страшну війну, яка прийшла на нашу землю. Коли прослуховував альбом, то почув у цій музиці біль, десь — крик, вибухи. Ми підсилили джазовий концерт символами, образами та світлом, щоб створити для глядача умови, коли він відчує та проживе «Музику в облозі» по-максимуму", — каже Артем Лобань.
Артем Лобань. ФОТО: Анна Гавриленко
Музику написав композитор Володимир Балаба. Створити проєкт допомогли його друзі музиканти. Жартома вони називали себе безсмертними, адже весь час були у Чернігові під час російської блокади.
Музиканти разом із командою Суспільне Чернігів. ФОТО: Суспільне Чернігів
Виконали музичні твори: Володимир Балаба, Олег Богуш, Микита Гірня, Костянтин Іоненко, Данило Корінь, Антон Стук, Сергій Галамага.
Килим зі зруйнованого будинку в Лукашівці та про евакуйованих з Чернігівщини у фільмі "Звідки куди" на Каннському кінофестивалі
Наслідки повномасштабного вторгнення та евакуацію людей з Чернігівщини у 2023 році показували і на Каннському кінофестивалі. Там замість червоного хідника розстелили килим, привезений з напівзруйнованого будинку в Лукашівці. Це зробили автори документального фільму "Звідки куди" — про евакуацію українських біженців, серед яких і жителі Чернігівщини. Це стрічка спільного виробництва Польщі, Франції та України.
Каннський кінофестиваль. ФОТО: Ксенія Марченко
Автор фільму Мачек Хамела на початку повномасштабної війни займався вивезенням людей, зокрема, і з Чернігівщини. Паралельно фільмував те, що відбувається в евакуаційному авто.
Режисер з Польщі Мачек Хамела. ФОТО: Мачек Хамела
До фільму потрапило декілька історій із Чернігівщини.
"Із Городні, із села Леньків Круг (це під Славутичем), із Чернігова та Десни теж. Ми не взяли до фільму обстріли, зосереджувались на історії людей, які розглядаються до деталей. Історії з Чернігова — ключові у цьому фільмі. Це був ще такий час війни, в якому ще багато невідомостей, зовсім інша ситуація, ніж влітку на Сході. На Чернігівщині росіяни так швидко зайшли, що у людей не було виходу одразу виїхати", — розповів Мачек Хамела.
Театральний сезон у Чернігівському драмтеатрі після ракетного удару
У Чернігівському облмуздрамтеатрі все ж змогли розпочати 98 театральний сезон після російського ракетного удару, який стався 19 серпня. Тоді ракета вибухнула над театром, зруйнувавши дах, фоє і майже всі вікна.
Актори зіграли виставу "Гріх" за однойменним твором Володимира Винниченка. Усе проходило на пошкодженій великій сцені у залі.
Вистава «Гріх». ФОТО: Суспільне Чернігів
Усю виставу глядачі сиділи на сцені за кілька кроків від акторів, бо глядацьку залу визнали аварійною.
"Показати, що ми живі, ми працюємо, ми будемо фігачити за будь-яких обставин. Ще більше, ніж до того. У які б складнощі нас не вганяло життя", — говорить артист драми Олександр Манастирський.
Наталія Рибенок та Олександр Манастирський. ФОТО: Суспільне Чернігів
Нові керівники у закладах культури
У 2023 році відбулися зміни в п’ятьох закладах культури Чернігівщини. Нових керівників призначили в обласному історичному музею імені Тарновського, музею-заповіднику Коцюбинського, обласній бібліотеці імені Русових та обласному центрі народної творчості.
Максим Блакитний. ФОТО: Суспільне Чернігів
Виконувачем обов'язків директора обласного історичного музею імені Тарновського замість Сергія Лаєвського став Максим Блакитний. До цього він працював на посаді заступника директора музею.
"До Лаєвського жодних питань немає ні в органах управління, ні в обласної державної адміністрації. Він фахова людина, беззаперечно, і з досвідом, і гідного рівня. Але так склалися обставини, що у нього закінчується контракт, і ми його продовжити просто юридично не можемо, тому що є стаття 21 "Закону про культуру". І там вказано, що не можна призначати директором закладу людину, яка за певний проміжок часу притягнулася до відповідальності пов'язаної з корупцією. Є рішення першої інстанції", — сказала тоді директорка департементу культури і туризму Людмила Замай.
Справа, за якою судили Лаєвського стосувалася преміювання його дружини як працівниці музею. Її закрили за відсутністю складу правопорушення. Таке рішення ухвалив Чернігівський апеляційний суд. Нині Сергій Лаєвський обіймає посаду заступника директора обласного історичного музею імені Тарновського.
Дмитро Мельниченко. ФОТО: Facebook-сторінка Дмитра Мельниченка
Новим директором Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського призначили Дмитра Мельниченка. Він працював ведучим на телеканалі "Новий Чернігів", а також був директором чернігівського комунального "Центру культури та мистецтв".
"Ігор Коцюбинський сам написав заяву. Сказав, що він не може виконувати обов'язки за станом здоров'я. Це ще було до закінчення контракту. Наталія Коцюбинська сказала також, що вона не бажає виконувати обов'язки директора. І вона також підпадає під статтю 21 і вона є в реєстрі корупціонерів", — розповіла директорка департаменту.
Юрій Соболь. ФОТО: Facebook-сторінка Юрія Соболя
Чернігівську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Софії та Олександра Русових очолювала Інна Аліференко. Нині контракт з нею закінчився, а новим директором закладу призначили Юрія Соболя. До цього він до лютого 2021 року очолював Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній".
Надія Заваліна. ФОТО: Facebook-сторінка Надії Заваліної
Комунальний заклад "Обласний центр народної творчості" очолила Надія Заваліна. До цього керівницею центру була Юлія Солонець.
Дерусифікація бібліотек
На Чернігівщині у 2023 році продовжили дерусифікацію бібліотек. Зокрема, за цей рік із 576 бібліотек вилучили 420 446 російськомовних книг (станом на 12 грудня, — ред.). Процес списання книг російською мовою, згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки, триває з 5 травня 2022 року. Загалом за два роки з бібліотек Чернігівщини списали понад 687 тисяч книг.
"Зазвичай вони списують твори Володимира Леніна, Дар'ї Донцової, Євгена Сухова. Андрія Кокошина, Георгія Осипова, Олексія Світкова, Вілена Комісарова ну й інші. Це такі основні", — розповіла Людмила Замай.
Зі слів Людмили Замай, у 2023 році у рамках програми "Сприяння функціонуванню української мови як державної" виділили 560 600 гривень на поповнення бібліотечного фонду. За ці гроші придбали 2 578 книг та роздали в усі бібліотеки області.
"Найбільш популярні книги, які закупили у 2023 році — Валер'ян Підмогильний, Сергій Жадан, Іван Багряний, Василь Стефаник, Роман Іванчук, Панас Мирний, Володимир Винниченко, Микола Куліш ну й інші автори".
Книги, які списують. ФОТО: Юлія Байда
Дерусифікація торкнулася і пам’яток культури: у 2023 році зняли з обліку пам'ятник Пушкіну в Чернігові на Валу і монумент дружби народів «Три сестри» у Сеньківці. У Чернігові пам'ятник Пушкіну демонтували, а в Сеньківці монумент не можуть демонтувати, через постійні обстріли, каже Людмила Замай. Нагадаємо, монумент "Три сестри" спорудили у серпні 1975 року на перетині трьох кордонів на честь "дружби білоруського, російського та українського народів". "Три сестри" складаються з трьох пілонів, українська частина розташована на території Городнянщини, у селі Сеньківка.
"У цьому році також у Чернігові демонтували дошку, яка була розміщена на фасаді будівлі обласної адміністрації, а саме, що там 21 вересня 43-го року в день визволення Чернігова від німецько-фашистських загарбників, в цьому будинку воїнами радянської армії був встановлений червоний прапор. Ми ще порушили питання заміни епітафії на могилі Михайла Коцюбинського в місті Чернігів на Болдиних Горах. Цитати Горького вже визначилися на цитату Панаса Мирного. І от очікуємо найближчими днями вже, що вони нам погодять".
Памятник Пушкіну, який демонтували у Чернігові. ФОТО: Суспільне Чернігів
Монумент «Три сестри» у Сеньківці. ФОТО: Суспільне Чернігів
Загалом в області, зі слів Людмили Замай, ще понад півтори сотні пам’яток історії, монументального мистецтва та археології, які пропонують зняти з обліку. Серед них: танк на Кругу та пам’ятник воїнам-визволителям у Чернігові.
