Про смерть героя повідомила міська рада.
ЧЕЧЕЛЕНКО ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ
12.10.1979 — 17.05.2025 рр.
Народився Олексій 12 жовтня 1979 року в місті Енергодарі Запорізької області. Навчався в Енергодарському навчально-виховному комплексі №5, де здобув базову середню освіту та професію водія. У шкільні роки був активним і творчим — захоплювався танцями, був учасником колективу народного танцю при ДК «Сучасник».
Тривалий час працював водієм на комунальному підприємстві «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради. Любив природу, риболовлю, автотехніку, море та яхтинг. Був активним учасником яхт-клубу «Борисфен», неодноразово брав участь у регаті «Козацький шлях».
Олексій був не лише патріотом, а й справжньою опорою для своєї родини. Він щиро любив свою матусю, брата, був відданим чоловіком і люблячим батьком. Мріяв про мирне, щасливе життя для своїх рідних і близьких.
Коли у 2015 році російський агресор ступив на українську землю, Олексій без вагань став до лав захисників Вітчизни. Брав участь в АТО/ООС. Після повернення до мирного життя працював на Запорізькій ТЕС, здобув кваліфікацію слюсаря, піклувався про хвору матір та планував майбутнє разом із коханою дружиною.
З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року знову взяв до рук зброю. Його рідний Енергодар опинився в окупації, і родина була змушена переїхати до Житомира. Весь час Олексій на передовій — у найзапекліших боях. Після поранення і реабілітації він знову повернувся на фронт.
За мужність, самопожертву та вірність військовій присязі був відзначений численними нагородами:
медаллю «За жертву крові в боях за волю України»,
медаллю Богдана Хмельницького,
медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій»,
відзнакою «Коїн сержанта» 110 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ,
медаллю «За військову службу Україні» — від Президента України.
Він мав непересічний авторитет та повагу серед побратимів і командирів.
17 травня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини мужній Воїн старший сержант ЧЕЧЕЛЕНКО ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ героїчно загинув.
Життя Олексія обірвалося під час чергового бойового завдання, коли він, як завжди, був на передовій — з честю, гідністю і до останнього подиху боронив рідну землю.
У вічній скорботі дружина, доньки, друзі та бойові побратими…
Світла пам’ять і вічна слава Герою…
