В одному з останніх перед загибеллю виступів він звернувся до мусульманських країн, наголосивши, що Іран залишається „непохитним“ у боротьбі проти США та Ізраїлю.
Про це повідомив Euronews, пише DailyLviv.com.
Ізраїль повідомив про вбивство в Тегерані в ніч проти 17 березня секретаря Ради безпеки Ірану Алі Ларіджані та командира добровольчого воєнізованого формування «Басідж» Голамрези Сулеймані. За даними армії оборони Ізраїлю, обидва загинули під час авіаударів.
Ларіджані — найвищий представник Ірану, вбитий після верховного лідера країни Алі Хаменеї. Тегеран поки що не коментував цю інформацію. Незабаром після оголошення про його загибель у телеграм-каналі Ларіджані з’явився пост з його листом щодо загиблих моряків потопленого США іранського корабля «Дена».
Після вбивства Алі Хаменеї Ларіджані став «фактичним лідером» Ірану. За роки своєї кар’єри він займався широким спектром питань — від ядерних переговорів до регіональних зв’язків Ірану та придушення внутрішніх заворушень. Ларіджані родом із відомої духовної родини. Його батько, аятола Хашемі Мірза Амолі, був засланий за часів шаха. Після революції 1979 року сім’я повернулася до Ірану. Ларіджані отримав дві світські вищі освіти, захистив докторську дисертацію з філософії, написав книгу про Канта, одружився з дочкою близького соратника засновника Ісламської Республіки Іран Рухолли Хомейні.
Врівноважений, освічений та прагматичний, Ларіджані розпочав свою кар’єру в Корпусі вартових ісламської революції, став міністром культури при президентові Рафсанджані, очолював державну телерадіокомпанію IRIB з 1994 по 2004 рік, де запроваджував обмежувальні заходи.
Ларіджані претендував на пост президента у 2005 році як висуванець від консерваторів, але не пройшов у другий тур. Того ж року його призначили секретарем Вищої ради національної безпеки та провідним переговорником з ядерної програми. З 2008 по 2020 рік Ларіджані тричі обіймав посаду спікера парламенту (меджлісу), відіграваючи ключову роль у формуванні політики країни. Під час його перебування на цій посаді Іран у 2015 році уклав ядерну угоду із шістьма світовими державами.
Один із найпомітніших іранських політиків у постреволюційну епоху, Ларіджані активно займався дипломатією, не раз бував у Росії, зміцнюючи її зв’язки з Іраном. В одному з останніх перед загибеллю виступів він звернувся до мусульманських країн, наголосивши, що Іран залишається «непохитним» у боротьбі проти США та Ізраїлю.
