Українці живуть уже більш як десять років у реаліях війни, причому останні чотири роки – в умовах широкомасштабного вторгнення російських агресорів у нашу країну. Тож зрозуміло, що внутрішній психофізичний стан усіх жителів нашої держави – крайнє виснаження. Відповідно, головна порада, яку надають людям психологи зараз, щоб «пережити найтемніші часи», – це економити свої внутрішні сили й «не ставити собі надзатратних завдань», натомість зосередитись на першочергових.
А першочерговими у нинішній час, зрозуміло, будуть питання безпеки й небезпеки. Про це в етері OBOZ.UA розповіла психологиня, професорка Українського вільного університету, президентка Української асоціації гештальттерапії Лариса Дідковська.
Економія адаптаційного ресурсу
«Наш адаптаційний ресурс, вочевидь, не може бути зараз найефективнішим і найенергійнішим – тому що чотири роки повномасштабного вторгнення, чотири роки постійного психоемоційного додаткового навантаження і виснаження вичерпують ресурси нервової системи… Тому головна порада зараз – це не давати собі надзатратних завдань«, – зазначила вона й додала, що треба «ввімкнути функцію селекції, функцію вибору».
Відповідно, у поточному стані українцям можна «тратити енергію, зусилля, час і можливості на те, що є найважливіше, найпріоритетніше«.
«А те, що можна відтермінувати або те, що не є найважливішим, найзначущішим, треба попросту викреслювати або скасовувати«, – порадила професорка.
Різні пороги чутливості
Щоправда, питання безпеки й небезпеки для чоловіків і для жінок будуть різними.
«У нас навіть пороги чутливості різні: жінки мають нижчі пороги й тому реагують на будь-які подразники вже при низькій інтенсивності цих подразників, а чоловіки мають вищі пороги чутливості», – пояснила Лариса Дідковська.
Тож чоловіки і жінки мають «трохи різні завдання, які якраз на війні дуже добре диференціюються«, і це також треба враховувати, визначаючи для себе першочергові завдання.
Гра на руку ворога
Окремо психологиня попередила про небезпечність тих вкидів, яких зараз багато в інформаційному полі та які діють на користь нашого ворога. На перший погляд, суто побутові ситуації (наприклад, сварка з представниками ТЦК), вони примушують нас «потратити свою енергію не на протистояння спільному ворогові, а на боротьбу один з одним«.
«Спокуса очевидна, бо це легше. Він поряд, ось прямо поряд, цей ухилянт або навпаки цей ПТСРник. Та зараз наше головне завдання не протистояння, не розщеплення, не боротьба один з одним, а власне об’єднання людей«, – пояснила Лариса Дідковська.
Норма в кількості
Ще одна небезпека, про яку попередила професорка, – суто інформаційна. Ця небезпека вже не в якості, а в кількості інформації.
«Є закон, називається «норма в дозі», або «норма в кількості». Наприклад, якщо ми просто п’ємо фужер шампанського на Новий рік – це прекрасно, бо це такий ритуал. Але якщо ми п’ємо етанол по пляшці через день і так цілий рік – то це прогресуюче психічне захворювання, яке лікується в психіатричних закладах і називається алко- або наркозалежність. Так само і з інформацією«, – навела приклад Лариса Дідковська.
Зрозуміло, що є інформація, яка вкрай необхідна – для контролю ситуації, тим більш, коли суспільство у стані війни. Проте загальної інформації зараз набагато більше, ніж може витримати психіка.
«Тому що це передоз. І як будь-який передоз, він стає небезпекою для нашого організму», – попередила психологиня.
Лариса Дідковська радить з інформаційним потоком – з цим, на що саме у цьому потоці звертати увагу, – «витрачатися доцільно, селективно та вибірково».
Як повідомляв OBOZ.UA, нещодавно українська дитяча психологиня і мама двох дітей Світлана Ройз розповіла, як регулює гаджети й соцмережі своєї молодшої 12-річної доньки. Вона зауважила, що це не контроль, а безпека, якою в такому віці діти не можуть ще володіти самостійно – більш детально про це тут.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!
