Владислав Акименко викладає історію та географію в Лозовій.
Навіть в умовах війни та онлайн-навчання можна цікаво викладати шкільні предмети. Це довів учитель історії та географії Лозівського ліцею №1 Владислав Акименко, який потрапив до ТОП-10 педагогів України за версією національної премії Global Teacher Prize Ukraine.
На початку повномасштабного вторгнення Владислав Акименко став ініціатором створення Лозівської школи онлайн, яка об’єднала педагогів усього міста, пізніше допомагав дітям, що потрапили під тимчасову окупацію та ходили до російських шкіл, психологічно «повернутися» в Україну, а зараз збирається влаштувати уроки історії на виїзді для учнів з особливими освітніми потребами.
Вчителі з телевізору
Лозова розташована на півдні Харківської області, недалеко від кордону з Донеччиною. Навесні 2022 року недалеко від міста, усього за 60-70 кілометрів, ішли бої, сама Лозова потерпала від ракетних ударів. Попри це, освітній процес у місті не переривався ані на день. Просто весняні канікули перенесли на місяць, а вже із середини березня діти знову навчалися — тільки онлайн, як і повсюди у Харківській області.
У вчителів уже був досвід викладання через екран із весни 2020-го року, але тоді цей процес зайняв усього кілька місяців. З початком повномасштабної війни усе було геть інакше: багато учителів та учнів виїхали з громади, натомість до Лозової почали з’їжджатися переселенці з Донбасу та сходу Харківської області, діти постійно відволікалися від навчального процесу через повітряні тривоги. Були проблеми і з доступом до уроків.
«На початку повномасштабної війни не всі діти були забезпечені якісними ґаджетами, які могли тягнути зум та якісь інші онлайн-сервіси, були сім’ї переселенців, де в родині був усього один телефон», — згадує Владислав Акименко.
«Спершу боялися, що уроки онлайн не зайдуть». Фото зі сторінки В. Акименка у Facebook
У сільській місцевості вчителі ходили додому до учнів або навпаки приймали їх у себе. Але Лозова — досить велике місто, тому до кожного учня додому не прийдеш. Тож вчителі вирішили об’єднатися та створити таку онлайн-школу, яка буде доступною для всіх. На канікулах думали над концепцією та навчалися, а вже з вересня 2022 року запустили перший сезон «Лозівської школи онлайн». Вона виходила на Youtube, а також на місцевому телеканалі «Вектор». У той час як раз почалися тривалі вимкнення електрики, тож діти, які не могли бути на уроках через відсутність інтернету і світла, проходили програму в той час, коли була така можливість, а учні, що не мали відповідних ґаджетів, дивилися уроки по телевізору. Згодом вони почали ставитися до вчителів, як до справжніх зірок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали кращі харківські школи 2024 року за результатами НМТ
«Нас спочатку було троє, перші уроки знімали та монтували на смартфоні, потім освоїли комп’ютерні програми. Боялися, що уроки не зайдуть, але перший сезон показав, настільки важливо дітям було бачити своїх вчителів, яких вони знають зі школи, на екрані. Їх зустрічали на вулицях, впізнавали і підходили обійматися навіть діти з інших класів та шкіл, незнайомі», — розповів UA-NEWS.in.ua вчитель історії.
За цей час вийшло 169 уроків, які подивилися майже 100 000 глядачів не лише в Лозовій, а й в інших регіонах України та навіть в ЄС, і це не дивно, адже там живе багато переселенців-школярів, що не полишають навчання за українською програмою. Згодом вчителі помітили, що уроки дивляться не лише школярі, а й їхні батьки, тому створили спеціальний курс історії для дорослих — у «Всеукраїнській школі онлайн» такого теж немає. Зараз вчителі знімають четвертий сезон онлайн-школи та розробляють власний сайт, на якому будуть зібрані всі уроки.
Секрет успішного навчання онлайн
Під час створення онлайн-школи в Лозовій Владислав Акименко надихався «Всеукраїнською школою онлайн», але ці програми — не ідентичні. У лозівських педагогів є онлайн-заняття для дошкільнят середньої та старшої групи, є окремо записані руханки та психологічні хвилинки, а також уроки безпеки. Коли вчителі складали плани уроків, перед ними стояла задача — не повторювати шкільну програму, а доповнювати її.
«Всі заняття практикоорієнтовані та відривають дитину від екрану та дивану. Це не просто лекція, є різні формати. Вони спонукають щось робити руками, постійно ставити відео на паузу та виконувати завдання», — розповідає Владислав Акименко.
Наприклад, на заняттях з біології вчителька показує, як виростити квітку на підвіконні, і учні в цей час повинні не просто сидіти та слухати, а повторювати її дії. Так само й на уроці української мови — школярі не тільки слухають, а й виконують завдання, збирають слова зі складів.
Владислав визнає, що за час навчання онлайн учні мають освітні втрати, особливо часто скаржаться на це його колеги, які викладають математику, але у такому форматі лишаються і переваги.
«Якщо подивитися на онлайн як на можливість, то маємо і плюси: діти можуть краще планувати свій день та вивчати матеріал у той час, коли їм це зручно», — вважає педагог.
Зараз у лозівських школярів є освітній простір в безпечному місці, де вони бувають на живих уроках, зокрема історії, яку викладає Владислав Акименко. Але освітні втрати місцевих дітей не порівняти з тими, які мають школярі, що побували в окупації та змушені були ходити до російських шкіл — каже вчитель. Влітку цього року він їздив на Волинь, де в спеціальних реінтеграційних таборах на волонтерських засадах працював із учнями, які на певний час потрапили під вплив російської пропаганди.
«Моя задача була — подолати усі російські наративи, усі фейки, яких їм навчали», — каже учитель.
Тим часом Владислав Акименко вийшов до фіналу щорічної премії Global Teacher Prize Ukraine, яку заснувала громадська спілка «Освіторія». Мета проєкту — дати здібним та ініціативним учителям гроші на здійснення педагогічних мрій. Владислав виграв 250 тисяч гривень в номінації «Інклюзивність». Гроші планує витратити на екскурсії.
Владислав Акименко (ліворуч) на церемонії нагородження з іншими лауреатами. Фото: «Освіторія»
«Я б хотів зробити щось не тільки матеріальне, а подарувати дітям емоції. Більшість дітей з особливими освітніми потребами мало подорожують, особливо в останні роки. Я мрію організувати для них спеціальну подорож Україною, щоб вони могли доторкнутися до живої історії, побувати у видатних місцях. Для цього необхідно буде залучати відповідних спеціалістів, аби діти у їхньому супроводі могли поїхати в далеку подорож», — планує Владислав.
Розпочати історичні подорожі педагог планує з Харківської області. Каже, у нас є безліч цікавих історичних об’єктів, які невідомі широкому загалу, і мріє показати їх учням.
Автор: Олена Павленко
