За словами речника Полтавського ТЦК, деякі військові не витримують такого тиску.
Роман Істомін зазначив, що виправдання працівників ТЦК, що вони воювали, вже не працюють / колаж УНІАН, скриншот, фото ua.depositphotos.com
Якщо людина зустрічає на вулиці військовослужбовця ТЦК, то майже гарантовано, що він вже воював та зазнав поранення, або ж має обмеження за станом здоров’я, тому не може перебувати в зоні бойових дій. Про це розповів речник Полтавського обласного територіального центру комплектування Роман Істомін в інтерв’ю hromadske.
«Попри це, деякі люди все одно вважають за потрібне закидати: «От іди й сам воюй!». Це те, що мені розповідали наші військові, які щодня зіштовхуються з такими ситуаціями. І вони мені кажуть: «Я ж не можу кожному пояснювати, де я воював, показувати свої поранення чи висновок ВЛК». Відповідно, на такі закиди реагують, коли вже, умовно кажучи, допекло. А найсумніше, що навіть пояснення не зупиняє цивільних від подальшої неповаги», — зазначив він.
За словами Істоміна, відповідь військового цивільним про те, що він воював або не може це робити через стан здоров’я абсолютно не зупиняє тих, хто спровокував конфлікт.
«Часом доходить навіть до того, що у відповідь на те, що «я воював», цивільні відповідали щось на зразок: «І навіщо повернувся?». Я чув від військових такі історії. Але загалом, якщо ситуація стає агресивною, то пояснення, що військовослужбовець уже воював, зазнав поранення і не може воювати, часто вже не має значення. Людина просто налаштувалася на конфлікт, і будь-яка відповідь не змінить її поведінки. Там уже пояснювати будь-що абсолютно марно», — підкреслив речник.
Істомін також додав, що працювати у ТЦК морально важко:
«Ну, черг з охочих служити в ТЦК я не бачу, кажу чесно. Звичайно, це важко. Я знаю не один випадок, коли військовослужбовці з бойових частин після поранення приходили до ТЦК, аби подовжувати службу, попри інвалідність. Але потім звільнялися, бо не витримували».
Він розповів, що не всі люди можуть виконувати ті чи інші завдання, до прикладу, ходити на заходи оповіщення.
«Хтось психічно стійкіший, а хтось підходить до командира й каже: «Я не можу». І командир розуміє, що це не просто відмова, а людина дійсно не витримує. І тоді їй ставлять інші завдання — наприклад, ходити в наряди. Кожного дня отримувати негатив у свій бік, при чому від абсолютно незнайомих людей і за те, чого ти не робив, — звичайно, це важко», — зауважив речник.
За словами Істоміна, на кожне пояснення військового ТЦК від цивільних з’являється той чи інший контраргумент.
«Починаючи від абсурдних типу «я тебе не посилав», і завершуючи обурливими на кшталт «нормальна людина не буде служити в ТЦК»», — поділився представник Полтавського обласного ТЦК.
