Колишній форвард збірної України Олексій Бєлік поділився своїми очікуваннями від старту національної команди у відбірковому циклі до ЧС-2026.
Олексій Бєлік
— Олексій, які ваші очікування від стартових матчів збірної України у відбірному турнірі ЧС-2026?
— У нас завжди очікування не тільки позитивні, але й часто завищені. Збірну України хвалять, коли вона виграє, часом навіть занадто. Але все одно, до старту відбірного турніру потрібно підходити позитивно, незважаючи на те, що проблем у національній команді достатньо.
— Який у вас є позитив і негатив напередодні цього турніру?
— Почну з негативу. Команда давно не збиралася. Я не знаю, наскільки інформативним виявився збір, який пройшов на початку літа в Канаді. Це був кінець сезону, футболісти віддали багато сил, плюс, далеко летіти. Це все накладає свій відбиток. Тому чи був він корисний, це може сказати тільки наставник, перебуваючи всередині колективу.
Інший момент полягає в наступному: в атакуючій лінії у нас завжди були лідери. Не буду копати глибоко, за часів Андрія Шевченка і Сергія Реброва, трохи пізніше це був Андрій Ярмоленко і Євген Коноплянка. А ось зараз складно сказати, хто може стати лідером. Так, є хороші гравці, той же Георгій Судаков, але немає такого футболіста, який перебуває в шаленій формі і може повести за собою колектив. Був Михайло Мудрик, який своєю вибуховою швидкістю часто ставив у глухий кут оборону противника. Є фланги в особі Олександра Назаренка та Олексія Гуцуляка, але порівнювати їх з тим же Ярмоленком і Коноплянкою зарано. Можливо, я і помиляюся, і в стартовому відборі знайдуться виконавці, за якими потягнуться партнери.
Що стосується позитиву. Завжди, коли починається новий цикл, у молодих футболістів завжди є хороша можливість проявити себе. І в якому б стані не перебувала збірна України, в групі з Францією, Ісландією та Азербайджаном ми як мінімум повинні бути другими.
— Багато наших лідерів-легіонерів або травмовані, або обмежені в ігровій практиці. Це може стати великою проблемою для «синьо-жовтих» на старті відбірного турніру?
— Звичайно. Тут також питання, на кого в цій ситуації буде покладатися тренерський штаб: на досвідчених футболістів, які не мають ігрової практики, або на більш молодих виконавців, які перебувають у тонусі. Без практики той же Олександр Зінченко, але з іншого боку, є Єгор Ярмолюк, який зараз постійно грає. Безумовно, наставнику хочеться мати приємний головний біль, коли всі підопічні на ходу, але коли виникають моменти, про які я сказав вище, тренеру потрібно ще й вгадати, кому довірити місце в стартовому складі. Мені чомусь здається, що в збірній України може початися і зміна поколінь, але тут ми можемо тільки здогадуватися.
— Ви бачите нові прізвища для збірної України?
— Виклик до збірної отримали Тарас Михавко та Олег Очеретько. Тут я повністю згоден з тренерським штабом збірної. У цих хлопців є потенціал. Правда, Тарасу поки що буде складно конкурувати з Миколою Матвієнком, який зараз і в тонусі, і в самому розквіті сил. А двох лівоногих гравців у центр оборони Сергій Ребров навряд чи поставить, оскільки поза конкуренцією Ілля Забарний.
Я б ще звернув увагу на молодіжну збірну, де б відзначив захисника Іллю Крупського. Той же Артем Бондаренко, але його, правда, вже викликають до національної команди. Можливо, Владислав Велетень, який, як ми розуміємо, з «Колоса» переходить до «Полісся». Його можна було б спробувати в якості вінгера. Зрозуміло, що в найближчому майбутньому звернуть увагу на футболістів, які добре проявлять себе в чемпіонаті України, але часу пройшло не так багато, щоб робити якісь прогнози.
— Чи може перший матч проти Франції стати для «синьо-жовтих» ключовим?
— Почати турнір з позитивного результату завжди дає поштовх до якихось звершень, до того ж у психологічному плані це буде великим плюсом для підопічних Сергія Реброва. І це може стати додатковим тиском на наших інших суперників по групі.
— Яким буде ваш прогноз на підсумок виступів збірної України у кваліфікації?
— Якщо говорити про майстерність і досвід, то ми фаворити в боротьбі за друге місце в групі, але це не означає, що не можна спробувати скласти конкуренцію найсильнішій збірній нашого квартету. При цьому потрібно розуміти, що у збірної України немає права на помилку в матчах з Ісландією та Азербайджаном, оскільки статус другої команди можна швидко втратити.
Сергій Дем’янчук
