Фото: invest-if.com
Новина про те, що в країні готуються створити 9 статистичних макрорегіонів, викликала в ЗМІ та соцмережах безліч статей та дописів з гучними заголовками на кшталт «які області зітруть з карти України». Такі інтерпретації не тільки дратують та нервують, але й породжують напругу і нові непорозуміння в суспільстві.
Кореспондент Коротко про розібралася, про що йдеться і які зміни на нас очікують після такого поділу.
Що відбувається
Незабаром в Україні створять 9 макрорегіонів для роботи з європейськими програмами. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив народний депутат Віталій Безгін.
За його словами, вже до кінця року Україна надасть європейським партнерам відкориговану пропозицію щодо статистичних макрорегіонів, і влада вже вийшла на конструктивну взаємодію із Держстатом з цього питання.
Пропонується наступна структура:
Макрорегіон 1: Сумська область, Харківська область, Чернігівська область. Макрорегіон 2: Донецька область, Луганська область. Макрорегіон 3: Дніпропетровська область, Запорізька область. Макрорегіон 4: Миколаївська область, Одеська область, Херсонська область, Крим. Макрорегіон 5: Вінницька область, Тернопільська область, Хмельницька область. Макрорегіон 6: Київська область та місто Київ. Макрорегіон 7: Закарпатська область, Івано-Франківська область, Львівська область, Чернівецька область. Макрорегіон 8: Волинська область, Рівненська область, Житомирська область. Макрорегіон 9: Полтавська область, Кіровоградська область, Черкаська область.
«Це не перекреслює роботу Міністерства розвитку громад та територій України та експертів щодо безпекових макрорегіонів, як основи державної регіональної політики, — наголосив нардеп. — Ніяких рад чи адміністрацій на макрорегіональному рівне не буде. Обласні ради та адміністрації не втратять жодних повноважень. Ми розглядаємо можливість утворення на цьому рівні проєктних офісів для роботи з європейськими програмами. Це може бути або заміщення, або реформування агенцій регіонального розвитку».
Перехід на «одну статистичну мову»
У соцмережах розгорнулися справжні битви.
Людей не влаштовує геть усе: як об’єднали області, як їх назвали та навіть під яким номером вони йдуть у списку.
«А Чернівецьку з Тернопільською можна поміняти? І Галичина буде вкупі, і ще один регіон отримає прикордонну область».
«Який сенс відривати Тернопільщину від Галичини?»
«Західному й Центральному макрорегіонам потрібно дати історико-географічні назви, наприклад Карпатський».
«В країні війна, а тут — макрорегіони. Саме те, чим зараз і мають займатися органи влади».
«Закарпаття має бути окремим макрорегіоном з номером 1».
Посадовці заспокоюють: йдеться не про адміністративну реформу. Ніхто не створює нові адміністрації чи ради, не чіпає області. Макрорегіони – це умовні об’єднання областей, які потрібні для кращого залучення грошей партнерів на відновлення. Вони мають використовуватися для збирання та аналізу соціально-економічних даних саме на рівні макрорегіонів. Розподіл коштів для програм ЄС відбувається на рівні статистичних регіонів NUTS-2 (це стандарт територіального поділення для статистичних цілей, що був розроблений ЄС, і вимогам якого відповідають українські області).
Якщо Україна хоче отримувати фінансування, розвивати інфраструктуру та бути повноцінним учасником європейських проєктів, ми маємо говорити з ЄС однією «статистичною мовою».
На прикладі Дніпропетровщини
Про те, як буде працювати принцип макрорегіонів на прикладі Дніпропетровщини, розповів голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.
«Дніпропетровщина входитиме до макрорегіону №3, разом із Запорізькою областю, — написав роз’яснення Лукашук. — Формально це два великих промислових регіони, які мають багато спільного. Але є важлива деталь: понад 70% території Запорізької області зараз окуповано. Це означає, що всі функції – від управління до логістики й координації – фактично будуть зосередженні на Дніпропетровщині. Це підтвердження нашої ролі як основного опорного регіону. У нас працюють гуманітарні маршрути, реалізуються проєкти допомоги, сюди переїхали сотні тисяч людей та велика кількість підприємств. І саме на нас лежатиме відповідальність за координацію більшості ініціатив, які будуть реалізовуватись в макрорегіоні. Як безпекових, так і тих, що стосуватимуться відбудови».
За словами Лукашука, такий підхід дає людям та громадам шанс залучати європейські і не тільки кошти на конкретні потреби швидше і в більшому обсязі. Це може бути відбудова чи будівництво шкіл та лікарень, відновлення доріг, допомога переселенцям, підтримка бізнесу.
«Новий «інструмент» дасть області реальні ресурси і вплив, якщо ним правильно скористатись. Бо ми — прифронтовий ключовий регіон, який тримає на собі значну частину тягаря війни і водночас відповідає за стабільність, відновлення й розвиток не лише своєї території, а й сусідніх. Це нова структура планування розвитку країни», — вважає посадовець.
«Не варто забувати про гранти»
Щоправда економісти, які були опитані Коротко про, поставилися до ініціативи без особливого ентузіазму.
— Не зовсім зрозуміло, навіщо це потрібно, — каже аналітик Данило Монін. – Наприклад, кажуть, що ніяких рад та адміністрацій на макрорегіональному рівне не буде. Але якщо на рівні макрорегіонів не буде органів управління, незрозуміло, як вони працюватимуть.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко наголошує, що зміни пов’язані суто з євроінтеграцією України.
— Є певні вимоги Євросоюзу, але й про гранти не варто забувати, — зауважив експерт у розмові з Коротко про. – Тож всі причетні «освоять» гранти, зароблять грошей, а потім попросять ще нові гранти. Для України та українців нічого радикально не зміниться. Створення макрорегіонів пов’язано з бажанням зробити зручніше для ЄС, або, я б сказав, навіть «догодити» Євросоюзу, підлаштовуючись під Європу.
У будь-якому випадку, кажуть експерти, жодної ліквідації областей, адміністративного укрупнення та й взагалі якихось змін на мапі України не планується. Йдеться виключно про статистичну систему, яка дасть змогу ефективніше працювати з європейськими програмами. Створення макрорегіонів – це не про політику, а, насамперед, про інструменти. Як влучно порівнюють у мережах, це «як Excel, тільки для державного планування».
