Військові провели спіч-вечір з цивільними
Вчора у Вінниці для цивільних організували перший спіч-вечір з бійцями «Азову» під назвою «Вечір в мультикамі». Присутні мали можливість поспілкуватися з діючими військовими, вільно ставлячи запитання, які цікавлять.
Організували такий захід ексбієць 12 бригади спеціального презначення «Азов» Олександр Гаврилюк на псевдо «Теклберрі», дівчина полеглого бійця «Азову» Назарія Гренцевича — Настя та дружина полеглого Героя Дениса Бабія — Іванка Бабій.
«Теклберрі» каже, що такий захід проводиться вперше у Вінниці, але вони й надалі планують організовувати такі вечори, щоб підняти рівень довіри цивільних до військових.
«Ми втрьох організували це на честь наших полеглих вінницьких легіонерів. Це благодійний вечір, тут присутні 4 бійця батареї управління артилерійської розвідки 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», які спілкуватимуться з цивільними, відповідаючи на їхні запитання.
Вечір присвячений для того, щоб в першу чергу налагодити спілкування цивільних з військовими, показати, що ми не такі страшні, що з нами можна спілкуватися вільно», — каже Олександр Гаврилюк.
Другою метою заходу є те, що усі зібрані кошти за вечір підуть на допомогу підрозділу «Контакт-12», де проходив службу Назарій Гринцевич.
Організатори також провели аукціон та благодійну лотерею з цікавими призами для присутніх, які добровільно задонатили для бійців.
Зокрема, на аукціоні продавали картину художниці Ірини, яка колись малювала полеглого бійця «Азову» — «Грєнку». А також бойовий цинк з піднабоїв, який особисто привіз «Теклберрі» з Запоріжжя, за нього вдалось виручити 3 тисячі гривень, за картину – 2 тисячі.
«Той бойовий цинк не простий, я особисто його привіз з зони бойових дій, коли був у складі «Азову». У ньому всередині є книга Миколи Сціборського «Націократія». Це дуже крута книжка і я вважаю, що кожен цивільний має її прочитати», — каже Олександр Гаврилюк.
Як зазначили організатори назва заходу «Вечір в мультикамі» походить саме тому, що 12 бригада спеціального призначення «Азов» — єдина бригада в Україні, якій офіційно дозволено носити мультикам.
Про що спілкувались бійці «Азову» у Вінниці з цивільними
Кожен з військових розповів на початку вечора про себе й про те, як розпочався їхній військовий шлях. Зокрема, поговорили про яскраві історії зі служби, як потрапити в «Азов», про плани на майбутнє та що не варто запитувати у військових.
25-річний боєць з позивним «Хетшот» каже, що обрав «Азов» через хороше відношення командирів до бійців.
«По-перше, це бойовий підрозділ, який славиться своїми успішними бойовими завданнями, а по-друге це командирство, у нас добре відношення командирів до бійців, тут до тебе відноситься більш, як до друга, а не як, до прикладу, працівника», — каже військовий.
Кожен з них розповів, як саме для них почалася повномасштабна війна.
30-річний лейтинант з позивним «Комета» зазначив, що для нього почалось повномасштабне вторгнення, там де і не закінчувалась війна.
«Ми з групою розвідників були на плановому бойовому завданні, на Світлодарській дузі. Десь о 4-й ранку мене розбудив мій побратим з фразою: «підіймайся – війна почалась», я сказав: «дуже смішно, я в курсі, вона і не закінчувалась», на що він відповів мені: «ти не зрозумів, там Київ бомблять, зараз готуймося до зустрічі колон».
Там на Світлодарці всі розуміли та очікували, що буде загострення, всі готувались, єдине що було цікаве, чи буде це ще по зоні АТО або буде повномасштабний наступ. Потім ми вже зрозуміли, що це буде повномасштабний наступ», — пригадав боєць.
Військові розповіли, що не хотіли б чути таких запитань від цивільних, як: «коли закінчиться війна», «а скільки вбивав» та «в яких операціях приймав участь»
«Насправді я б не хотів обговорювати з цивільними тему війни, а поговорити про щось нейтральне. Це найзручніша буде модель діалогу», — зазначив боєць «Комета».
Бійці також поділились історіями, як з’явились їхні позивні, як вони отримували поранення та яким вони бачать тил.
28-річний боєць з позивним «Галерея» пригадав, яким саме був тил на початку війни.
«Він був дуже сильним. Зараз, нажаль, російське ІПСО і не дуже розумні люди намагаються розділити соціум на військові, цивільні, ухилянти. Я ні в якому разі не вважаю, що воювати мають всі, але робити щось для перемоги, якщо ти хочеш жити в цій країні, не хочеш жити під загарбниками, — ти повинен або донатити, або воювати, або просто чимось допомагати. Якщо хтось з цього нічого не робить, — я б дуже хотів, щоб ці люди збирали свої речі і їм відкривали кордони, але при умові, що ці люди залишають назавжди громадянство. Ніколи не давайте розколювати тил», каже боєць з позивним «Галерея».
Боєць «Комета» також переконаний, необхідно в першу чергу, щоб в тилу всі цивільні жили в гармонії і знаходили спільну мову, без сварок.
«Ми хочемо подякувати за донати в тилу, тому що війна ця – технологічна війна і те, що сьогодні працює вже завтра нам треба придбати ще краще тому, що у ворога це вже є. Ми кількістю ніяк не візьмемо, ми беремо якістю і маємо бути більш технологічні», — додав боєць.
Не обійшлось і без гумору. Військові пригадали яскраві історії зі служби та КМБ. Одну з таких розповів 22-річний боєць «Азову з позивним «Румбік»:
«Найвеселіше було те, коли один з наших хлопців на КМБ з’їв багато пиріжків. Нам виділялось 3 хв на їжу, а один хлопець відклав ці хвилини і доїв після них. Коли інструктор це побачив – вигнав нас усіх на вулицю. Йому дали цілу миску пиріжків, він їх їв, а ми віджимались до тих пір поки миска не стала порожня. Це було весело», — з усмішкою пригадав «Румбік».
