Напевно тільки одним іноземцям відомо, чим славиться цей мальовничий регіон України. До повномасштабного вторгнення поляки, словаки, чехи та німці частенько подорожували північними територіями нашої держави. А ось українці, на жаль, практично не знають про ці багатства. Чого тільки вартують піщані дюни серед заболочених ділянок, чи затоплений ліс, що нагадує джунглі Амазонки. Прийшов час виправляти цю прикру помилку.
Тож куди відправитися навесні — зараз розкажемо.
Поліський природний заповідник (Житомирщина)
Знайомство з регіоном радимо розпочати з недоторканого куточка, що сформувався під час останнього льодовикового періоду. Це осередок дикої флори і фауни. Через велику кількість боліт людям не вдалося тут похазяйнувати. І це не може не радувати.
Природна атракція розташована в Олевському та Овруцькому районах Житомирської області. Вона омивається трьома річками: Перги, Уборті та Болотниці. Така велика кількість водойм зберегла самобутність навколишнього середовища. Тут проживає безліч рідкісних ссавців та птахів. Серед них можна побачити тетеруків і глухарів.
Унікальних рослин тут також вистачає. Наприклад, нехарактерні для нашої країни види папоротей: страусове перо, багатоніжка, аспленій. В озерах заповідника ростуть зелені, діамантові та стрептофітові водорості.
А ще на його території знаходиться цікавий музей – «Древлянське село». Центральна садиба й інші архітектурні обʼєкти розміщені в поселенні Селезівка. Тут можна побачити старезний водяний млин, жертовні камені, язичницьке Святилище тощо. До речі, тут є можливість зупинитися на декілька днів та пожити у зрубній хаті з піччю-каменкою.
Антонівка (Рівненщина)
Тут розпочинає свій шлях знаменитий «поліський трамвай», який місцеві ласкаво прозвали «кукушкою». Свою назву транспорт отримав через характерний гудок. Потяг курсує через забуті богом місцини вже понад 115 років. Для жителів прилеглих селищ він є єдиним сполучення «зі світом».
Сьогодні «поїздок» (ще одне прізвисько тепловоза) виконує роль міжміських автобусів чи маршруток, а також катає туристів мальовничими локаціями. Але насправді колію прокладали не для людей. Та й Антонівку спочатку будували не як поселення. Вона засновувалася як стратегічний об’єкт, через який доставляли вугілля, деревину, дьоготь, картопляний спирт тощо.
Достеменно невідомо хто займався зведенням містечка та залізничого полотна. За однією версією дорогу відкрили 1895-го, коли Волинь та Полісся входили до складу Російської імперії. За іншої — роботи розпочалися у період Першої світової війни.
Станція унікальна та неповторна. Вона є найдовшою вузькоколійкою у всій Європі. Її лінія завширшки 750 міліметрів, стандартна — 1520. Та це ще не все. «Кукушка» — найповільніший потяг. За годину він долає всього 40 кілометрів. Зате можна добре роздивитися краєвиди та вдосталь намилуватися пейзажами. На шляху туристів чекають безліч озер, мішаних лісів та інших цікавих атракцій.
Остер (Чернігівщина)
Недалеко від непримітного містечка розкинув свої шати регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський». Якщо плануєте подорож Поліссям навесні, вже зараз записуйтеся на екскурсію. У цей період розпочинається сезон, і місць може не вистачити. Бронювання розписане на два місяці вперед.
Це ще одна унікальна зона, де зустрічаються нехарактерні для України місцини. Тут можна побачити піщану борову терасну рівнину, острови з косами, гідрологічні заказники місцевого значення тощо. До речі, саме тут, у заплаві Десни, зупиняються перелітні птахи. А також припливають риби на нерест.
Територію парку заселяють тварини, занесені до Червоної книги. Є й рідкісні види рослин. Серед них можна виділити болотну орхідею, вербу мирзинолисту та папороть вужачку звичайну. Окрім, зразків флори та фауни, тут знаходяться й архітектурні пам’ятки.
Обов’язково відвідайте інтерактивний музей лісового побуту Полісся. Тут навіть проводять дитячі лекції. На гостей чекають майстер-класи з виживання у диких умовах, а також тематичні тури, під час яких можна поспостерігати за життям птахів чи цвітінням зелені. Можна записатися у похід, на річкові сплави чи, навіть, зайнятися волонтерською діяльністю.
Якщо буде час, заїдьте до села Морівськ. Тут збереглася дерев’яна церква, яку звели без жодного цвяха. До речі, у сусідніх населених пунктах також розташовані рідкісні архітектурні об’єкти.
Подорожуйте та популяризуйте українське. Наші простори унікальні, недоторкані та, безперечно, варті вашої уваги.
Раніше OBOZ.UA розповідав про найгарніші села Івано-Франківщини.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
