Analitica

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин - «Про реакцію політики НБУ на інфляцію»

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин - «Про реакцію політики НБУ на інфляцію»
8102 ПЕРЕГЛЯДІВ

17 червня 2021 року Національний банк зберіг облікову ставку на рівня 7.5%. Я, особисто, підтримую дане рішення.

Починаючи з березня 2021 р. НБУ задіяв інструмент підвищення облікової ставки для стримування інфляції. З 5.03.2021 облікову ставку було підвищено до 6,5% річних, а з 16.04.2021 ще на 1, 0 в.п. до 7,5% річних (в цілому на 200 б.п.).

Це рішення відразу зумовило підвищення ставок за кредитами, однак процентні ставки за депозитами залишилися на старому рівні, а то й знизились. Чому це так?

По-перше - нейтральна вартість грошей в економіці знизилась під впливом скорочення попиту. Це і є ключової причиною того, чому процентні ставки за депозитами в таких умовах не зростають, залишаючись навіть нижче рівня інфляції. Однак недосконалі моделі цього не враховують, оскільки оцінюють нейтральну ставку виключно на індикаторах зовнішньої привабливості України. Це призводить до некоректної оцінки стартової позиції монетарної політики та генерування хибних політичних рішень.

По-друге – домінування немонетарної інфляції. Основна частина інфляції не була згенерована чинниками попиту, а отже її пригнічення монетарними інструментами створюватиме негативні імпульси для бізнес активності, продукуючи негативні очікування щодо скорочення попиту. Оскільки очікування щодо реального зростання попиту є негативним, то і зростання процентних ставок за депозитами не відбувається.

По-третє – низький рівень гривневої монетизації економіки. Гривнева грошова маса складає порівняно низький рівень від ВВП (близько 30%), так само як і гривневі депозити населення від його приватного споживання. Це зумовлює низький коефіцієнт корисної дії від підняття ключової ставки процента з метою переспрямування потоків коштів з цілей споживання на цілі заощадження.

По-четверте – критичність низького рівня кредитування. В умовах структурної кризи, як нинішня, конче важливо зберегти та підтримати ліквідність реального сектора економіки, оскільки від цього залежать перспективи та можливість подальшого швидкого відновлення. На жаль, підвищення облікової ставки вже вплинуло на здорожчання кредитного ресурсу для бізнесу, що матиме наслідком подальше звуження економічної діяльності, скорочення робочих місць та зниження рівня доходів і заощаджень населення. Це віддалятиме економіку від інфляційної стабільності, оскільки продукуватиме нові структурні дисбаланси та немонетарні інфляційні ефекти.

По-п’яте – ліквідність банківської системи України знаходиться на рекордних рівнях, що обмежує зацікавленість банків у підвищенні процентних ставок за депозитами, оскільки напрями використання цих коштів для кредитування реальної економіки є для банків занадто ризикованими. Основна увага банківської системи сконцентрована на питаннях платоспроможності та ліквідності, а не на питаннях формування внутрішнього кредиту та його оптимального розподілу в економці. Ця проблема нині активно дискутується у світовій практиці і пов’язана з розвитком інструментів цільового рефінансування кредитної діяльності.

Між тим, в країнах з розвиненою ринковою економікою в умовах поточної корона-кризи центральні банки не вбачають доцільним реагувати збільшенням процентної ставки на сплески поточної інфляції. Так, ключова ставка ФРС США зберігається на рекордно низькому рівні у 0,25% річних ще починаючи з березня 2020 р. незважаючи на те, що річна інфляція в травні 2021 р. досягла рівня у 5% (при таргеті у 2%). Інфляція в умовах негативного розриву ВВП (тобто неповного використання виробничих потужностей) не носить системного характеру і тому не несе загрози розкручування спіралі інфляції. Тим більше, що основна складова інфляції США пов’язана із зростанням вартості енергоносіїв (із-за хакерської атаки на трубопровід) та вартості послуг, виробники яких під час корона-кризи зазнали найбільших структурних шоків і зростання вартості своїх питомих витрат.

В умовах кризи пріоритети грошово-кредитної політики мають зосереджуватися в сприянні ефективному функціонуванню інституту фінансового посередництва, усуненні нестабільності на фінансових ринках та збереженні прийнятного рівня їх ліквідності. Жорсткі параметри грошово-кредитної чи макропруденційної політики будуть неефективними в умовах стагнації внутрішнього попиту та домінування немонетарних чинників інфляції.

Довідково

1. Ставки за строковими депозитами населення у гривні, у середньому за період

- з початку 2021 року до 05.03.2021 – 8,2% річних;

- з 9.03.2021 до 15.06.2021 - 7,8% річних.

2. Ставки за кредитами підприємствам в національній валюті без овердрафту, у середньому за період:

- з початку 2021 року до 05.03.2021 – 8,1% річних;

- з 9.03.2021 до 15.06.2021 – 8,5% річних.

3. Співвідношення частини грошової маси М3, номінованої у гривні до ВВП :

- станом на початок 2021 р. – 32%.

- станом на кінець травня 2021 р. – 30%.

Голова Ради НБУ Богдан Михайлович Данилишин

Связаться с нами: politica.chat@gmail.com

Мої відео