У центрі міста презентували експозицію, яка розповідає про героїчну оборону Маріуполя нашими захисниками
18 жовтня у Вінниці, на Європейській площі, презентували пересувну виставку «86 днів Оборони Маріуполя». Основна мета — відтворити події оборони Маріуполя та нагадати про тих, хто віддав своє життя, захищаючи місто, і тих, хто досі знаходиться в полоні. Виставка розповідає про те, через що пройшло місто, через що пройшов гарнізон.
Експозицію відкрили саме на площі біля вінницької водонапірної вежі, адже це символ нашого міста. Такий самий мали і маріупольці. Водонапірна вежа Маріуполя є одним з історичних знаків міста. Сама ж виставка представлена у формі стріли, яка вказує на Схід, на Маріуполь.
Куратор виставки Настя Іщенко розповіла, що ідея була створена на основі проєкту «Літопис оборони Маріуполя», який писався маріупольцем на свідченнях оборонців та мирних жителів. Тих, хто був там, тих, хто був в облозі та боронив місто 86 днів.
«Коли ми говоримо про пам’ять та живемо в стресових умовах, то варто розуміти, що щось може забуватися.
Якщо сьогодні вдень лунає тривога і відбуваються обстріли, до прикладу Вінниці, Вовчанська чи Бахмута, ми це бачимо і обговорюємо, а там ми взагалі не розуміли, що відбувалось.
Найскладніше з відтворенням експозиції для нас було, що ми не могли потрапити в самий Маріуполь. Ми навіть не могли уявити, що там насправді відбувалось.
І ми почали думати над інструментами, крім онлайн-платформи. Над інструментами, які будуть доступні широкій аудиторії, будуть мобільними і будуть по факту виконувати адвокаційну функцію. Саме тому ми ставимо цю виставку в центрі міст, упрохідній частині. Вона стає дотичним — і ти пам’ятаєш.Оборона Маріуполя є надзвичайно важливою — це подвиг і це треба пам’ятати», — каже Настя Іщенко.
Організатори розповідають, що вертикальні труби експозиції – образ промислового Маріуполя. Спершу вони були білі, а коли прийшов ворог, то стали чорні.
«Якщо говорити про цю виставку, то я можу сказати, що багато вінничан загинули боронячи Маріуполь. Багато зараз знаходяться в полоні, саме бійці Азову, морпіхи. Тому тут є певний зв’язок. Нашу громадську організацію родин загиблих очолює мама полеглого азовця.
86 днів такої героїчної боротьби — це в першу чергу приклад мужності, стійкості та незламності. Я думаю, особливо для молодого покоління та для всіх людей це важливо розуміти, як відбувалася ця оборона, як хлопці своїм здоров’я та життям зупинили на цій ділянці російські війська і дали нашим військовим на інших напрямках підготуватися до наступу ворога.
Важливо, щоб усі бачили цю трагедію. Саме завдяки нашій єдності і єдності нації ми повинні зробити все, щоб доля Маріуполя не повторилась більше ніде», — сказав Вінницький міський голова Сергій Моргунов.
Також відвідувачі виставки могли побачити різні предмети та речі, які допомагали вижити військовим на Азовсталі.
Коржі з борошна та води — це була єдина їжа, яку готували собі оборонці Маріуполя з того, що в них було.
Дружина полоненого військовослужбовця Катерина — двічі біженка. Жінка два рази починала своє життя наново, а зараз чекає чоловіка з полону з яким вони разом уже 19 років.
«Нагадування про полонених, про безвісти зниклих – це мій обов’язок. У нашій країні суспільство живе своїм цивільним життям, на жаль. І кожної суботи у Вінниці і в інших містах ми збираємось, щоб нагадувати про наших захисників.
Нас тримає любов. Любов до своїх рідних. Мене до чоловіка, інших мам до синів… Любов нас тримає вже третій рік. Я бачу, що коли ми стали робити акції, усе-таки більше стали говорити про полонених на міжнародних аренах. Був період, що затихало і забувалось. Війна триває, і щодня стаються трагедії. І полонені забуваються, а ми про них нагадуємо.
Я бачу невеличкий результат. За нас говорять, говорять за наших рідних. Я можу сказати, що захисники Маріуполя з різних підрозділів, але вони любили Маріуполь.
Коли хлопці розповідають що з ними трапилось в полоні, то ці розповіді проходять цензуру. Вони мовчать про правду, і я розумію що ми її ніколи не дізнаємось, бо хлопці бережуть серця своїх рідних. А ми повинні їх гідно зустріти», — каже дружина бійця «Азов» Катерина.
Хмельничанка Тетяна носить біля серця символічний знак — брошку, яка символізує любов жінки до її синів. Обоє хлопців народились у Вінницький області. Сини Тетяни були оборонцями Маріуполя. Один син, на жаль, загинув, інший – знаходиться в полоні.
«Я хочу розповісти про 86 днів оборони, які відбувались у моєму серці. Я хочу сказати, що я не бачила навколишнього світу. Я була серцем і душею в Маріуполі, кожного дня, кожного дня оборони.
Я йшла і бачила, як починають розпускати бруньки, і я їм це пишу. Починає вишенька розпускати бруньки. Я знала, що в них пекло, воно все вигоріло і вони не можуть цієї краси бачити. Я не хотіла розпитувати їх про бої, я не хотіла питати про втрати.
Я хотіла наповнити їх душу теплом, а серце – стійкістю. Щоб ця стійкість йшла від мене. І щоб вони знали, що в них надійний тил. Мій син просив: «будьте українцями…». І я є українкою, щиро, не по вишиванці, не по тому, що гарно говорю, а по тому, що в мене на душі», — розповідає Тетяна.
Уперше експозицію відкрили в Києві 19 травня 2024 року, на день виходу з Азовсталі. Також виставка пройшла в Одесі та Миколаєві. Цьогоріч Вінниця є завершальним містом, де пройде виставка. Інші міста нашої країни можуть очікувати на експозицію наступного року.
Виставка у Вінниці триватиме до 26 жовтня.
Вінниця.info
