«Динамо» не впізнати: команда розвалювалася впродовж осені та продовжує руйнуватися і зараз. Від статусу чемпіона України лишилися лише фотографії — за такої гри хоча б на першу вісімку сподіватися. Але чому так сталося? Де ідея? Де влучання? Чи є розуміння, за що і для кого грають? OBOZ.UA розбирався у проблемах київського клубу.
Учора кияни оновили історичний антирекорд — програли вчетверте поспіль
Фанати «Динамо» палають від невизначеності. Призначений новий тренер Ігор Костюк, це нові вимоги та поки замало часу на побудову зрозумілої схеми гри. Але з іншого боку — це ж була «Полтава». За всієї поваги до цього колективу, динамівці на своєму полі приймали абсолютного дебютанта УПЛ, останню команду чемпіонату, яка не знала смаку перемог майже 4 місяці. Та матч пройшов із надзвичайною перевагою на користь гостей; лише під кінець гри біло-сині згадали, що можуть забивати й пробили стіну голкіпера.
Як підсумок, у полтавчан не тільки перші голи у ворота чемпіона України, а ще й перша перемога в першому матчі проти «Динамо» (1:2). Ця звитяга могла бути розгромною, якби не офсайд і кілька невлучних ударів. Ще столичний клуб продовжив фантастичне накопичення невдач, яка приголомшує після майже рекордної безпрограшної серії. Кияни програли 4 матчі поспіль, а в усіх турнірах вони виграли тільки 26% осінніх ігор. Кількість втрачених очок скоро піде на кілька десятків.
Поганий історичний знак для киян
Нічого хорошого поразка на старті для Костюка не віщує. За всю новітню історію, київське «Динамо» мало понад 18 тренерів, але лише двоє програли свій перший матч. Вчора другим став Костюк із «Полтавою». А перший… Так, це був Шовковський. Обидва поступилися далеко не найсильнішним клубам — СаШо дебютну гру програв 2:3 «Чорноморцю». Із 18-ти коучів лише троє зіграли перший матч внічию: це Михайличенко (0:0 проти «Таврії» у 2002-му), Буряк (1:1 проти запорізького «Металурга» у 2005-му) та Луческу (0:0 проти «Десни» у 2020-му). Тепер Костюк починає виступи з поразок, чи не означає це вже зараз хвилю хейту та зневіри на його адресу?
Статистика плаче як зимовий морозний дощ
Хвиля хейту не має права на існування. Це дійсно був перший матч у нового тренера, який назбирав спадком Шовковського багацько проблем. Екс-тренер пішов після гри з «Омонією», а от тепер треба розібратися. Попри поточне 7 місце, «Динамо» за голами поступається лише «Шахтарю», Буяльський (5+3) і Караваєв (4+4) тримаються у топі найрезультативніших гравців УПЛ, пропущено теж відносно небагато. Але сухих ігор було тільки 2 (для порівняння, в лідерах «ЛНЗ», 10 із 14 ігор після майже половини сезону). При цьому, команда катастрофічно втрачає концентрацію під кінець гри: 30% м’ячів пропущено після 80-ї хвилини.
Попереду вже довгий час бракує швидкості, номінально та буквально: спочатку немає кому впевнено вибігти на чужі володіння (байдуже флангом чи центром), а потім немає швидкого ухвалення потрібних рішень. Якщо команда Шовковського доходила до чужих воріт, то зрідка била, віддаючи перевагу пасу назад. Гравці нападу не знайомі зі своїми прямими обов’язками: Волошин, Шола, Ярмоленко та Герреро усі разом ледь забили 8 голів за 14 ігор в УПЛ, тоді як вся команда поклала 30. Навіть Андрій Миколайович на позиції центрфорварда не рятує.
Проблеми зі складом поглиблюються незрозумілим станом медичної інфраструктури, раптових травм тільки більшає. На учорашній матч не встиг відновитися Шапаренко, а Шола раптово травмувався на передмачтових активностях. Залежність від певних гравців стає впливовішою за керівництво клубу. «Така гра, що ми знову не забиваємо і пропускаємо» — так описав ситуацію Пихальонок після провалу з «Полтавою». Із усім цим Костюку тепер належить розібратися.
Найбільше нарікань отримує захист: розконцентрований, непередбачуваний і нестабільний. Футболісти банально не знають, що і де треба робити, і головне — кому треба відповідати за яку частину поля. Попов занадто високо піднімається і травматично отримує стусанів; Тіаре зі своїм високим зростом губиться у верховій боротьбі; фланги сипляться, якщо проти них більше одного гравця; магія Михавка зачарувала нас на одну гру, а від Караваєва вимагається більше надійності. Відбувається це через банальне вимикання на рівному місці. Динамівці як підпустять суперника до воріт — так і забувають за нього. Зона підбирання взагалі порожня, так у їх ворота залітало і в Лізі конференцій, і в УПЛ.
Звісно, команда після гри перебуває у пригніченому стані. Всі переживають. Сподіваємося, ми згуртуємось, створимо атмосферу, за якої хлопці піднімуть голови. У нас є трошки часу, аби у фізичному плані підтягнутись до наступної гри, тому будемо робити все для того, аби провести її краще у цьому плані — Ігор Костюк, новопризначений тренер «Динамо» 
Чи доречні порівняння з «Ліверпулем»?
Київське «Динамо» стало модним порівнювати з «Ліверпулем». Усе через те, що обидві команди стали чемпіонами з новими тренерами після епохи певної нестабільності та довгого домінування головного суперника. А тепер однаково сипляться впродовж сезону. Sky Sports пише, що це найгірша форма ліверпульців за 71 рік! Чемпіон Англії багато програє в усіх змаганнях, а також катастрофічно багато пропускає. У листопаді вони програли 3 гри поспіль (пропустивши 3 і більше м’ячів) вперше з грудня 1953-го року.
Що з мерсисайдцями? Після 13 ігор АПЛ вони йдуть всередині таблиці й не можуть спиратися на головного лідера — всі сумніваються у якості ван Дайка, особливо після ігор із «Реалом». Йому комфортно, коли все йде підконтрольно, а якщо керувати не вдається, то гра сиплеться. З великою критикою в кожному рішенні стикається тренер Слот — він не вірить у Гомеса, Леоні вибув. Тому треба випускати Конате, якому також погано; карколомні помилки регулярно підривають впевненість англійців. Та максимальна проблема — Салах.
Це пункт, найбільше спільний із киянами. Мерсисайдцям бракує організованості в захисті, а головна зірка минулого року не додає в цьому параметрі. Той, хто грає на позиції правого захисника, завжди має враховувати, що перед ним ніби немає футболіста — єгиптянин останні місяці нічого не дає обороні. Його проходять як фішку на тренуваннях, байдуже в якому турнірі.
«Ліверпуль» має час на вирішення проблем, у них ще півсезону плюс Ліга чемпіонів. Тоді як «Динамо» треба рятувати становище вже взимку. Будьмо чесними, оцінити кардинальні рішення тренера Костюка зможемо ближче до весни, після паузи та зборів. Зараз задача киян — врятувати Прем’єр-лігу та вигравати всіх у Лізі конференцій, навіть «Фіорентину». Тоді й побачимо, чи знайшов новий тренер підхід до столичних зірок і чи зможе чемпіон України грати у зрозумілий футбол із перемогами.
