Так диктаторський режим путіна на росії узаконює самовиправдання колишніх комуністичних вбивць і їхніх теперішніх спадкоємців.
Про реалізацію таких рішень повідомляють російські медіа, пише DailyLviv.com. Генпрокуратура РФ опублікувала проект відомчого наказу, який змінює порядок роботи з виконання та нагляду за реалізацією закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій» (прийнятий 1991 року). Тепер прокуратура має буде «на на постійній основі організувати роботу з виявлення та скасування» рішень про реабілітації та виправдання «осіб, винних у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, військових злочинів, злочинів проти миру та людяності».
Читайте також: Кремль воює в Україні за шпаргалками 1939-го року: помилка путіна
У документі уточнюється: наказ підготовлено відповідно до нової версії концепції держполітики щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій. Цього літа уряд знову продовжив дію концепції вже до 2029 року. Однак у документ при цьому внесли низку правок. Так, виключили формулювання про те, що внаслідок репресій «країна пережила масштабні соціальні катаклізми», та абзац про гоніння на віруючих, «еміграцію найбільш освіченої частини населення» та «багаторічної дискримінацію тих представників дореволюційної еліти, хто віддав перевагу залишитися у Росії».
Читайте також: Росія продовжує комуністично-радянські політичні репресії щодо українців
Також з документа викреслено згадку про колективізацію (раніше говорилося, що вона «спричинила за собою численні жертви» і «зруйнувала індивідуальне селянське господарство») та масовий голод. Прибрано формулювання про «масові репресії, в ході яких мільйони людей були позбавлені життя, стали в’язнями ГУЛАГу, були позбавлені майна та піддані депортації».
У концепції більше немає заяви про те, що «Росія не може повною мірою стати правовою державою та зайняти провідну роль у світовому співтоваристві, не увічнивши пам’ять багатьох мільйонів своїх громадян, що стали жертвами політичних репресій. У ній з’явився абзац про важливість захисту конституційного ладу, суверенітету, незалежності, державної та територіальної цілісності РФ», «захисту російського суспільства від деструктивного інформаційно-психологічного впливу» і «зміцнення традиційних російських духовно-моральних цінностей».
Читайте також: Європарламент визнав Росію державою-спонсором тероризму
У документ додали пункт про «неприпустимість реабілітації та виправдання осіб, винних у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, військових злочинів, злочинів проти миру та людяності». У проекті наказу Генпрокуратури також зазначено, що Генпрокуратура буде повідомляти в МЗС РФ про випадки скасування реабілітації іноземців – для передачі цієї інформації «за дипломатичними каналам» у відповідні держави.
«Ъ» попросив Генпрокуратуру роз’яснити, як саме вестиметься робота з перегляду рішень про реабілітацію, але поки що не отримав відповіді. Раніше глава президентської ради з прав людини Валерій Фадєєв заявляв «Ъ», що в найближчі роки буде проведено перевірку книг пам’яті зі списками жертв репресій. За його словами, у 1990-х роках деякі списки створювалися «поспішно», внаслідок чого там виявилися «імена нацистських посібників».
Член ради науково-дослідного та просвітницького центру «Меморіал» (створений співробітниками внесеного до реєстру іноземних агентів та ліквідованого за рішенням суду «Меморіалу») Борис Бєлєнкін вважає, що Генпрокуратурі «не під силу» переглянути всі рішення про реабілітації. Але навіть кілька випадків можуть «внести збентеження до свідомості росіян». «Погляньте, мовляв, не все так просто з жертвами репресій, ось скільки виявлено дарма реабілітованих помічників ворога,— припускає Борис Бєленкін.— Сотні тисяч репресовані якраз за «зрадницькими» статтями. Ставлення у суспільстві до реабілітованим жертвам репресій, швидше за все, змінюватиметься».
Радянські політичні репресії у цифрах
За даними колишнього МВС СРСР, наведеними головним науковим співробітником Інституту російської історії РАН Віктором Земсковим, у період з 1921 по 1954 рік за контрреволюційні злочини (тобто за ст.58 КК РРФСР та аналогічним статтям КК інших союзних республік) були засуджено колегією ОГПУ, трійками НКВС, Особливою нарадою, Військовою колегією, судами та військовими трибуналами 3 777 380 осіб. Ще 282 926 осіб засуджено за інші особливо небезпечні державні злочини, насамперед за п. 2 і п. 3 ст.59 (особливо небезпечний бандитизм) та ст.193- 24 (військовий шпигунство).
Зі загальної кількості 4 060 306 осіб до вищої міри засуджено 799 455 осіб, або 19,7%. За 1930–1953 роки у місцях позбавлення свободи померло близько 1,8 млн ув’язнених, з них майже 1,2 млн — у таборах та понад 0,6 млн — у колоніях та в’язницях. Частка політичних в’язнів їх оцінюється в одну третину, тобто близько 600 тис. осіб (14,8% від числа репресованих).
Директор фонду «Історична пам’ять» Олександр Дюков зазначав, що за період Великого терору (1937–1938 роки) з арештованих 1 550 000 осіб були засуджено 1 350 000. З них 681 тис. людей було розстріляно, а інші отримали від восьми до десяти років ув’язнення. При цьому історик зазначає, що майже 95% постраждалих у цей період були репресовані в рамках «масових операцій» НКВС, зокрема, національних депортацій, і лише 5% входили до політичної еліти. Концепція державної політики щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій від 2015 року до репресій також зараховує гоніння на представників релігійних конфесій, вимушену еміграцію, насильницьку колективізацію та розкуркулення, масові депортації. У документі говориться, що «у 1991–2014 роках було реабілітовано 3 510 818 осіб. Також визнані репресіями і реабілітовано 264 085 дітей репресованих».
Згідно з дослідженням доктора географічних наук, демографа Павла Поляна, з 1920 по 1952 рік розкркулені та відправлені на заслання 2 459 300 осіб. Ще 3 394 900 осіб зазнали депортацій, переважно — за національною ознакою (корейці, німці, фіни-інгерманландці, карачаївці, калмики, чеченці, осетини, інгуші, балкарці, кримські татари та інші).
Ось як прокоментував процес скасування реабілітацій жертв комуністиного режиму відомий історик професор Андрій Зубов, який покинув росію після її повномасштабного нападу на Україну: «Злочинний і людиноненависницький характер Путінської держави очевидний. Зруйновані вщент за наказом російського тирана міста Сирії та України говорять самі за себе. І нинішнє рішення переглянути всі амністії та визначення незаконних репресій комуністичного режиму, починаючи з Червоного терору 1918-21 рр. відбувається в цьому ж руслі самовиправдання вбивць та нащадків убивць. Нинішні російські вбивці хочуть виправленням старих норм зняти провину зі своїх батьків і дідів, які катували, вбивали людей, захоплювали чужі землі і грабували чуже майно. З яким страшним комплексом жили ці люди та їхні батьки після 1991 року, що вирішили заспокоїти своє сумління аж через 33 роки, через третину сторіччя. Але ці поправки дешевші від того паперу, на якому вони надруковані. Борці з більшовиками, хоч би хто вони були, білогвардійці чи священнослужителі, воїни УПА чи Балтійські «лісові брати», борці за віру та традиції батьків у Середній Азії, хоробрий Андронік у Вірменії, учасники Гянджійського повстання квітня 1920 р. в Азербайджані, селяни губернії в Сибіру, що захищали свою землю і честь від ленінсько-сталінських колективізаторів, професори, які відмовлялися служити чекістам і вчити студентів історії партії, — всі вони були і залишаться героями в пам’яті своїх народів і людства. А ось їхні гонителі, грабіжники та вбивці, так і залишаться бандитами та вбивцями, які б поправки не приймали їхні онуки. Більше того, цими поправками так само, як і власними злочинами, у всьому подібними до злочинів дідів і батьків, вони ясно свідчать про себе. Вони — тіло від плоті і кістка від кістки тих убивць і розділять цілком їхню долю. Вони свідчать про те, що беззаконна тиранія Путіна — це не щось нове, але те, що існує в Росії з листопада 1917 року як влада. І без повного, до дна, викорінення столітнього більшовизму на Росії та інших землях, захоплених чекістами цієї країни, немає іншого майбутнього, крім перманентної війни зі своїми народами і з усім світом.
Читайте також: 70% мешканців окупованих територій стали жертвами насильства з боку російських окупаційних військ
80% українських ТЕЦ знищила РФ, — Шмигаль
