Йдеться про кераміко-скульптурну фабрику біля Музею народної архітектури у Львові.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
Як завили у департаменті архітектури та просторового розвитку, на території Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики повинне залишатися мистецтво. Для цього треба оновити виставкові зали, майстерні та облаштувати громадський простір. Про жодну житлову забудову не йдеться. Як доказ незмінної позиції Львівської міської ради, у департаменті архітектури та просторового розвитку нагадали про переможця архітектурного конкурсу щодо візії та бачення розвитку території на вул. Мучна, 32, де й працює кераміко-скульптурна фабрика.
Головний архітектор Львова наголошує, що ескізи розвитку цієї території ще у 2023 році презентували власникам фабрики, натомість ті заявляють про рейдерство фабрики з боку міста.
“Розуміючи важливість для міста такої інституції як Львівська кераміко-скульптурна фабрика та її історію, ми, як місто, оголосили і влаштували архітектурний конкурс на пошук кращих ідей розвитку цієї території. Тоді, у 2023 році, перемогла команда під керівництвом Ольги Криворучко – URBANIDEAS.
У місті вони вже реалізували такі важливі громадські простори як площа Митна та площа Коліївщини. У цьому випадку архітектори пропонують всі чинні корпуси фабрики залишити там, де вони є, а мистецькі функції тільки примножити. Зокрема збільшити самі площі майстерень, провести реконструкцію та ремонт, активізуючи простір з погляду культури і мистецтва. Переконані, тут мають бути не лише простори, де люди творять, але й місце, де художники можуть показати результат своєї творчості, де містяни можуть прийти і відвідати галереї, музей, тимчасові і постійні виставки, попити кави та насолодитися атмосферою – це в комплексі дуже важливо.
Звісно, це потребує відповідного сервісу. Треба влаштувати вбиральні та іншу інфраструктуру, яка стосується достойних відвідин цього об’єкту, але основа залишається та сама – чинні будівлі та простори митців, простори творення скульптури і кераміки у Львові”, — говорить Антон Коломєйцев, головний архітектор Львова.
Після оголошення результатів конкурсу у Львівській міській раді відбулись кілька зустрічей із власниками фабрики — львівською філією Національної спілки художників, де учасникам презентували бачення розвитку території з боку міста.
“Було кілька зустрічей на локації, де місто пропонувало свою допомогу. Критично важливо створити нормальні умови для роботи митців-орендарів цієї фабрики. Бо там навіть опалення взимку немає, то про яку творчість можна говорити? Але зі сторони власників споруд бажання особливого ми не побачили. Навпаки, у нас складається враження, що своєю бездіяльністю на території фабрики це приміщення свідомо доводиться до критичного стану. І не складно припустити, з якою метою це робиться. При цьому якісь претензії виставляються місту, хоча ми не маємо жодного відношення до цього майнового комплексу, а це 13,5 тис. м.кв. Без власників майна жодних перетворень на цій території зробити неможливо. При цьому позиція міста чітка і зрозуміла: на цій ділянці не може бути жодної житлової забудови, а виключно сучасний осередок культури та мистецтва”, — пояснює заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач.
Митці, котрі працюють на фабриці, теж за облаштування території та приміщення. “ЛКСФ — це територія з грандіозною історією, і може бути з успішним майбутнім. Це, однозначно, територія для творення мистецтва, реалізації митців та освітньо-культурного виховання людей. Тому Львівська міська рада готова спільно з митцями, Національною спілкою художників сформувати сучасний мистецький простір з гідними умовами для митців,” — підсумовує уповноважена з питань культури Львівської міської ради Наталія Бунда.
Довідка
Кераміко-скульптурна фабрика почала працювати у Львові ще на початку 30-х років минулого століття. Саме там було виготовлено перші львівські пам`ятники, зокрема, пам`ятник Івану Франку, що на Личаківському цвинтарі. Згодом на Фабриці було створено пам`ятники багатьом визначним діячам української культури, науки та політики, таким як Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Степан Бандера, Андрей Шептицький та ін.
Розташована фабрика на земельній ділянці площею 2,5 га в зоні парку Знесіння біля Музею народної архітектури у Львові. Земля належить місту, а приміщення фабрики — Львівській обласній організації Національної Спілки художників України.
