Вже 24 роки Андрій Сивко присвятив себе служінню людям, пройшовши шлях від звичайного пожежного до командира відділення 13-ї державної пожежно-рятувальної частини міста Малин. За цими роками – не лише виклики та врятовані життя, а й глибоке внутрішнє загартування, яке приходить лише через боротьбу, біль і відповідальність.
Рішення стати рятувальником прийшло до Андрія ще в юності. Тоді його вражала безстрашність людей, які першими йшли назустріч небезпеці. «Хотілося бути частиною цього світу, допомагати, захищати», – згадує він. Згодом ця мрія стала життєвим шляхом, на якому не раз доводилося діяти на межі можливостей.
Одним із таких випадків став інцидент у Малині, коли двоє людей отруїлися газом у каналізаційному колекторі. Не вагаючись, Андрій спустився вниз, ризикуючи власним життям. «У той момент не було часу на роздуми. Там були люди, які потребували допомоги», – скромно розповідає він. Завдяки його рішучості двоє людей отримали шанс на життя.
Проте з початком повномасштабної війни робота рятувальника змінилася докорінно. Тепер це не лише гасіння пожеж, а й розбір завалів після ракетних обстрілів, допомога пораненим, робота під загрозою повторних атак. Війна принесла нові небезпеки. Андрій з командою працював на місцях, де ще кілька хвилин тому була тиша, а тепер – руїни, пил, крики. «Найстрашніше – це звук. Не вибух, а тиша після нього. В цій тиші ти чуєш, як хтось кличе, стогне… І ти мусиш йти туди, куди інші не наважаться», – ділиться він.
Робота в таких умовах – це не лише фізичне, а й емоційне випробування. Врятувати когось – це дар. Не встигнути – це тягар. Але Андрій не дозволяє собі зупинитися. Його підтримує команда, підтримує віра в справу, яку він робить. «Ми працюємо не заради слави. Ми працюємо заради життя», – каже він.
Його приклад – не гучний, не театральний. Це тиха стійкість, з якої починається безпека. Це ті самі люди, які без нагадування йдуть рятувати, коли інші тікають. Справжні герої – це ті, хто мовчки тримає передову, навіть якщо це передова не на фронті, а в пожежній касці з ломом і пожежним стволом у руках.
Джерело: ГУ ДСНС у Житомирській області
