Спортивний журналіст Андрій Сеньків, якого нещодавно мобілізували в ЗСУ, висловив свою думку про відео-ролик «Втікачі за кордон» від «Телебачення Торонто». У відео розповідається про українських чоловіків призовного віку — артистів, блогерів, які покинули Україну після початку повномасштабної війни.
Андрій Сеньків
«Бл*, а тут мали би бути українські футболісти — Довбик, Мудрик, Ярмолюк та інші. Наприклад, Довбик поїхав з „Дніпром-1“ на матч єврокубку, мав вернутися, але перейшов в „Жирону“. Схожі історії (виїжджали на тренувальні збори чи шось в тому роді) в Циганкова, Трубіна, Забарного. Усі вони, звісно, не повернулися тоді, коли мали б.
Ок — гравці збірної України, окей — чогось там амбасадори. Ок — нема законодавчої бази ніякої. Але вкурвлює, що гравці спокійно про це говорять публічно. Той же Судаков мріє в топ-чемпіонат поїхати. Інші менш талановиті — теж за закордон кажуть. А як ви це плануєте зробити? Ну як, бл*ть?
Ну, і про менш хайпову братію взагалі нема сенсу говорити. Купа рядових гравців УПЛ їде в другорядні чемпіонати і дає інтерв’ю про адаптацію там. Якщо це питання в інших сферах підіймається якось, то тут — абсолютно пох*й. Інший світ якийсь. Вдавати, шо слона в кімнаті нема.
Так само, шо дивує. Є гравці чи тренери, які стали на захист держави в перші місяці війни. Трохи послужили і всьо — далі собі працюють. Але як вони звільнилися з ЗСУ? Чи не звільнилися? Логіка наступна — я не маю права про це говорити, бо не зробив у перші місяці те, що вони. Але є купа людей, котра зробила, як вони, але не могла собі сказати — ну я повоював, за*бався, травмувався, вернусь на роботу. Не працює воно так.
Ще раз — респекти Вернидубу, Богданову та іншим — але блін. Як вам це вдалося? Який алгоритм? Публічні люди мають публічно говорити про незручні речі. А не лише отримувати лаври. А воно чось у нас так косо працює. Не виключаю, шо й через те, шо в журналістів теж повно скелетів в шафі на цю тему», — написав Сеньків на своїй сторінці в мережі X.
