Розвідник-снайпер Дмитро Рудь був неодноразово поранений, але знову і знову повертався до бою, боронячи Україну від ворога в найгарячіших точках
Рік тому загинув відданий син своєї Батьківщини, який воював з 2016 року — Дмитро Рудь. Захисника поховали у Гайсині, Вінницької області. У загиблого воїна залишилась дружина та донечка.
«Він був не з тих, хто чекає, що країна зробить для нього. Він сам намагався робити все для України»
Дружина загиблого військового Наталя Рудь розповіла, ще з 2016-го Дмитро брав участь в АТО на Луганщині. Коли почалось повномасштабне вторгнення, знову вступив до лав ЗСУ, служив на посаді розвідника-снайпера.
«Рішучий в житті та на війні, сильний духом, завжди перший. Він ніколи не боявся смерті. Кожного дня відважно ризикував своїм життям. Захищав Миколаївщину, звільняв Херсонщину, а потім вирушив на Донеччину. Був неодноразово поранений, та, щойно ставши на ноги, повертався у стрій. Діма врятував не одне життя» — казали його побратими.
«10 січня — перша річниця, як мій чоловік загинув»
Дмитро до останнього прагнув перемоги, але, на жаль, 10 січня 2023 року його життя обірвав ворожий снаряд. Чоловіку було 26 років:
«Того дня ми з донькою йшли на танці. Падав сильний сніг, і ми вирішили зробити фото для тата. Але він це фото так і не встиг подивитися» — ділиться Наталя Рудь, дружина полеглого військовослужбовця.
«Дуже важко було сказати донечці, що її тато загинув»
Без батька залишилась 5-річна Аріна — татова копія. Дівчинка займається танцями та гімнастикою, любить багато спілкуватися та досліджувати цей світ. Проте вона важко приймає втрату: досі щоденно згадує тата і просить йому зателефонувати:
«Колись ми завжди писали татові перед сном, що любимо його. Дочка звикла до цього і досі просить, щоб я йому написала… Я також не можу стримати сліз, коли вона запитує, чому в інших дітей є тато, а в неї немає», — каже мама Арінки.
Наталя розповіла, як вони стали підопічними благодійного фонду «Діти Героїв»:
«У соцмережах я знайшла інформацію про фонд «Діти Героїв», який допомагає дітям, що втратили батьків через війну. Було дуже багато позитивних відгуків від дружин полеглих Героїв. Тож ми також вирішили долучитись і вже отримали гуманітарну допомогу, медикаменти, подарунки на свята. Аріна знає, що у фонді багато діток, які залишилися без батька, як і вона. Під опікою фонду ми почуваємося не самотніми.
Це важлива підтримка, адже втратити повноцінну сім’ю, а разом з тим всі попередні плани та надії, завжди боляче. Хочеться, щоб у такий складний час українці ще більше об’єднувалися і боролися до останнього. Бо це війна — якщо вона сьогодні не прийшла у твою родину, то не означає, що не прийде завтра».
Вінниця.info, фото надані Катериною Єрською
