Засуджений у Вінниці митрополит прибув до москви
Митрополит Тульчинський УПЦ МП Анатолій Єлецьких (Іонафан), якому Вінницький суд дав 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за виправдовуваня збройної агресії росії проти України, прибув до Москви в обійми патріарха рпц Кирила.
В соцмережах опублікували відео, де Кирил зустрічає Іонафана з радістю, мовляв він такий же як 20 років тому, але видно що перебував у полоні.
«Не надо кланятся. Жив здоров. Глаза по-прежнему как 20 лет назад. Но сразу видно, что пребывание в плену не только духовном, но и физическом конечно свой отпечаток накладывает», — каже, обіймаючи Іонафана, Кирил.
Кажуть, що Іонафана обміняли на українських військовополонених. Хоча інформація про те що митрополита Тульчинського обміняли опублікована лише в російських пропагандистських змі. Щоправда в Тульчині ще після вироку суду першої інстанції ходили розмови про те що Іонафана обміняють, але офіційних підтверджень ніде не було.
На останньому судовому засіданні, яке відвідувала кореспондентка Вінниця.info, Іонафан був у супроводі батюшки УПЦ (мп), троє адвокатів, які раніше супроводжували його, підключились того разу онлайн.
Нагадаємо, у січні 24 року патріарх російської православної церкви Кирил відзначив орденом митрополита Іонафана з Вінниччини.
27 березня 2024 року в москві під головуванням Кирила відбулося позачергове засідання «всемирного русского народного собора», за результатами якого затвердили «наказ», де описали напад росії на Україну як «священну війну», в якій москва захищає світ від «осатанілого заходу».
«После завершения СВО вся территория современной Украины должна войти в зону исключительного влияния России», — зазначено в документі.
Разом з тим в Україні УПЦ розірвала канонічний зв’язок з російською церквою.
Хроніки Іонафана
У 2023 році Президент призупинив громадянство України Анатолія Єлецьких. Того ж року суд визнав Єлецького винним у посяганні на територіальну цілісність України, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу України, порушення рівноправності громадян, виправдання збройної агресії рф. Також суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, вирок залишив без змін і апеляційний суд.
У листопаді 2022 року СБУ встановила, що Анатолій Єлецьких підготував пропагандистські листівки, в яких виправдовував збройну агресію рф і тимчасову окупацію східних та південних районів України.
Крім того, у своїх «агітках» він закликав до захоплення державної влади та порушення меж кордону нашої країни.
Прокремлівські матеріали зберігав у підсобних приміщеннях церкви. Надалі планував організувати їх роздачу місцевим жителям через канцелярію єпархії.
Раніше митрополит отримав підозру від СБУ за ч 2 ст. 161 КК України (порушення рівноправності громадян).
Він опублікував статтю у якій заперечує самостійність Православної Церкви України, називав її священників «самосвятами-раскольниками», Україну у статті він називає «Малороссией» та вважає, що її захопив патріарх Константинопольський Варфоломій І.
Водночас Єлецьких вважає істинною церквою «Московский Патриархат», який, на його думку, має панувати у православному християнстві.
У 2014 році підвищений митрополитом Онуфрієм (Березовським) до сану митрополита.
Від 27 лютого 2012 року Єлецьких має орден України «За заслуги» III ступеня.
У 2006 році рішенням синоду УПЦ МП призначений архієпископом Тульчинським і Брацлавським.
У період з 1993 по 1999 був керуючим Конотопською єпархією (Сумська область), архієпископом Сумським і Охтирським та Херсонським і Таврійським.
З 1993 по 2000 рік керівник справами УПЦ МП, постійний секретар синоду УПЦ МП.
У 1990 році встав в опозицію до Філарета проти створення Української православної церкви Київського патріархату, називав цей курс «сепаратистським». Через це у 1991 році Єлецьких був заборонений у священнослужінні.
У 1987-1988 роках клірик Володимирського собору в Києві. У жовтні 1988 року указом митрополита Київського і Галицького Філарета (Денисенка) затверджений на посаді намісника Києво-Печерської Лаври.
У грудні 1986 року був викликаний у КДБ у зв’язку з поширенням серед семінаристів книги «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина і потім позбавлений тимчасової ленінградської прописки.
У 1977 році пострижений у чернецтво митрополитом Ленінградським і Новгородським з ім’ям Іонафан.
У 1974-1976 роках навчався в Ленінградській духовній академії, яку закінчив з вченим ступенем кандидата богословських наук.
У 1972 році закінчив Ленінградську духовну семінарію.
У 1968 році вступив на військову службу до армії рф.
