«Ми регулярно інформуємо Китай про російські обстріли та їхні наслідки»
Розв’язана Росією війна, зокрема блокування українських портів, спричинила значне зменшення обсягів торгівлі між Україною та Китаєм. За підсумками 2022 року товарообіг між Україною та КНР становив $11,14 млрд, а за рік до того – $18,9 млрд. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів посол України у Китаї Павло Рябікін.
Як зазначив посол, згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками восьми місяців 2023 року товарообіг з Китаєм становив $8,256 млрд.
«Згідно з даними китайського статистичного бюро за вісім місяців 2023 року товарообіг КНР зі світом зменшився на 6,5%, а з таким важливим партнером як ЄС – на 7,8%. При цьому, навіть попри зростання на 32% товарообігу з росіянами ($155,1 млрд), Росія значно поступається за обсягами торгівлі з Китаєм таким країнам як Республіка Корея ($202,4 млрд), Японія ($207,9 млрд), США ($438,1 млрд), не кажучи вже про такі об’єднання як ЄС ($529,1 млрд) та АСЕАН ($591,1 млрд)», – розповів Рябікін.
Дипломат наголошує, Китай є найбільшим у світі виробником і, одночасно, великим імпортером сільськогосподарської продукції, саме тому для нього питання продовольчої безпеки є першочерговим. Натомість Україна є важливою країною-експортером агротоварів до Китаю. Насамперед кукурудзи, ячменю, рослинних шротів, соняшникової олії.
«Ми регулярно інформуємо китайську сторону щодо російських атак на українські аграрні підприємства, інфраструктурні об’єкти, порти та наслідки цих обстрілів для світового ринку зерна та продовольчої безпеки країн світу. Посольство працює з китайською стороною на різних рівнях, аби долучити Китай до більш активної участі у протидії російській агресії, зокрема у рамках реалізації формули миру президента Зеленського, складовою якої є питання продовольчої безпеки світу та вільне судноплавство у Чорному та Азовському морях», – каже посол.
Рябкін пояснює, російська агресія завдає значної шкоди двосторонній співпраці України з Китаєм у сфері торгівлі агропродукцією, яка до війни демонструвала стрімке зростання.
«У 2022 році, після початку функціонування зернового коридору, сільськогосподарська продукція стала однією з головних статтей нашого експорту до Китаю; збільшення частки агропродукції у структурі нашого експорту до Китаю відбулося не через зростання обсягів, а через суттєве зменшення у експортній структурі інших видів продукції – залізної руди, продукції металургійної галузі тощо», – зауважив посол.
Дипломат стверджує, через морську блокаду Росією українських портів підприємства не мають змоги експортувати зерно до Китаю морським шляхом.
«І хоча припинення імпорту з України не створює прямої загрози продовольчій безпеці Китаю, такі порушення логістичних ланцюгів додають напруженості на світовому ринку продовольства. Китайські імпортери, які раніше закуповували значні обсяги фуражного зерна в Україні, тепер шукають альтернативні джерела постачання цієї продукції», – додав Рябкін.
Нагадаємо, у селі Горонда на Закарпатті з’явиться «сухий порт». Він допоможе Україні експортувати агропродукцію.
Як повідомлялося, українська сторона призупинила роботу нового «зернового коридору» через можливу загрозу з боку російських військових літаків і морських мін.
ㅤ
